Національний банк з 3 жовтня впроваджує режим керованої гнучкості обмінного курсу. Офіційний курс, який раніше визначався НБУ, номінально перестане бути фіксованим. Водночас НБУ планує продовжувати ретельно контролювати ситуацію на валютному ринку та залишатиметься ключовим гравцем на ньому.
Як зазначається у релізі регулятора, за цього режиму офіційний курс визначатиметься на основі курсу за операціями на міжбанківському ринку, а не встановлюватиметься директивно Національним банком. Водночас НБУ і далі контролюватиме ситуацію на міжбанківському валютному ринку та на постійній основі компенсуватиме структурний дефіцит іноземної валюти на ринку, який зберігатиметься на прогнозному горизонті через особливості функціонування економіки України.
Очікується, що завдяки компенсуванню структурного дефіциту курс на міжбанківському ринку зможе як зростати, так знижуватися, реагуючи відповідним чином на зміни в балансі попиту та пропозиції на валютному ринку. Національний банк суттєво обмежуватиме курсові коливання, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення.
У регуляторі підкреслюють, що умови встановлення курсу продажу та купівлі валюти в готівковому сегменті ринку та формування банками карткового курсу не змінюються. Курс продажу валюти в готівковому сегменті валютного ринку, де мають змогу купувати та продавати валюту громадяни, й надалі визначатиметься попитом та пропозицією на ньому. Формування банками карткового курсу також відбуватиметься за тими ж правилами, що й раніше.
“НБУ докладатиме зусиль для підтримки належного функціонування готівкового ринку, а отже, мінімізації різниці між курсом на готівковому ринку та офіційним курсом. Для цього Національний банк має достатньо ресурсів та відповідних інструментів”, — запевняють в НБУ.
За необхідності, НБУ може пом’якшити низку обмежень для задоволення попиту на готівковому валютному ринку та збільшення пропозиції валюти для населення як у готівковій, так і безготівковій формі.
Причинами переходу до керованої гнучкості курсу є виконання макроекономічних передумов та ґрунтовна підготовча робота. Вони дають змогу забезпечити контрольованість переходу та мінімізувати ризики для фінансового ринку, економіки та громадян.
У регуляторі вважають, що керована гнучкість офіційного курсу стане механізмом для адаптації економіки до зміни внутрішніх і зовнішніх умов, а також важливою передумовою для повернення до інфляційного таргетування в майбутньому. Тривала фіксація обмінного курсу може призвести до накопичення ризиків для економіки та фінансової системи.
Курсова стійкість залишатиметься одним із пріоритетних завдань НБУ. З огляду на це Національний банк і надалі братиме активну участь на валютному ринку, компенсуючи структурну компоненту чистого попиту на іноземну валюту та суттєво обмежуючи курсові коливання за допомогою валютних інтервенцій.
У контексті майбутнього повернення до режиму таргетування інфляції режим плаваючого обмінного курсу залишається загальною стратегічною метою НБУ. Повернення до нього очікується лише за формування належних передумов, серед яких збільшення спроможності валютного ринку до балансування за зменшення участі НБУ.
Раніше в Нацбанку попередили, що не планують навіть у середньостроковій перспективі переходити до вільного курсоутворення чи “відпускання” курсу. НБУ раніше розповідав про план компенсувати дефіцит валюти на ринку в разі утворення значних курсових коливань після скасування фіксованого курсу.
Раніше в Нацбанку припустили імовірність повернення гнучкого курсоутворення до закінчення війни. Регулятор може піти на цей крок в разі виконання передумов, які потрібні для повернення до гнучкого курсоутворення, що прописані в стратегії пом’якшення валютних обмежень Нацбанку.
Правління регулятора затвердило стратегію пом’якшення валютних обмежень, виконавши структурний маяк за програмою розширеного фінансування з МВФ. Терміни реалізації стратегії у меморандумі не передбачені, вони залежатимуть від формування належних передумов.
У регуляторі підкреслили, що впровадження стратегії визначатиметься не часовими межами, а формуванням відповідних макроекономічних передумов. Увага, зокрема, приділятиметься оцінці розвитку параметрів інфляції та її очікувань, рівня міжнародних резервів, стійкості валютного ринку, процентних ставок, параметрів фінансової стабільності тощо.
