13 грудня в Києві відбулася найбільша подія в українському фінтеху – конференція UAFIN.TECH 2024, організована Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній. FinTech Insider як медіапартнер заходу зібрав найцікавіше.
Цифрова держава
В рамках конференції Голова Національного банку України Андрій Пишний представив нову монету “Цифрова держава”, присвячену успіхам України у цифровому розвитку. Монета номіналом 10 грн має незвичну квадратну форму та символізує фортецю, захист та мету, яка об’єднує всіх українців. Монета є представленням стійкості – України, її фінансової та цифрової складових.
Перша панельна дискусія на конференції зібрала міжнародних та українських експертів і була присвячена регулюванню та майбутньому цифрової економіки. Зокрема Юлія Кирпа (Aequo) нагадала, що Мінцифри представило “Білу книгу” з регулювання ШІ в Україні, а вже в 2027 році очікується відповідний закон, що базуватиметься на регламенті ЄС. У свою чергу Інна Мєтєлєва (TheCityUK) зазначила, що регулювання повинне бути лояльним, адже зарегульованість може сповільнювати інновації.
Джон Овнс (Pragma) закликав банківські та фінтех асоціації в Україні розробити стандартизацію для застосування ШІ в фінансовому секторі, що буде набагато швидше та ефективніше, ніж очікувати закон.
Також Юлія Кирпа наголосила на важливості нарешті прийняти закон про регулювання цифрових активів. Україна 5-та в світі за обсягами цифрових активів у користуванні, проте цей сектор досі не врегулюваний. Це суттєво стримує іноземні інвестиції та вихід криптокомпаній на український ринок, зазначила експертка.
Щодо викликів, Інна Тютюн (Sense Bank) відзначила, що стрімкий розвиток штучного інтелекту та інших інноваційних технологій посилює виклики кібербезпеки, ідентифікації та підкреслює важливість управління згодою користувача на передачу його даних (а також відкликання такої згоди). Також членкиня правління Sense Bank закликала якнайшвидше впровадити GDPR в Україні.
Сергій Позняк, Голова Асоціації підприємців-ветеранів АТО, наголосив на складнощах у залученні фінансування ветеранським бізнесом. Одним із вирішення цієї проблеми є альтернативні джерела фінансування, як-от приватні ветеранські облігації (ПВО), на залучені кошти від продажу яких бізнеси фінансуються за пільговими умовами. Але, за його словами, такі ініціативи вимагають більш лояльного регулювання. Також Сергій поділився, що однією з перспективних ідей на фінансовому ринку після перемоги та завершення війни є створення ветеранського банку.
Експерти обсудили, якою має бути цифрова держава майбутнього, та виділили основне:
- ліберальною;
- доступною;
- з м’яким підходом до регулювання цифрової економіки;
- з високим рівнем цифрової освіти.
Банк майбутнього
Ще одна панельна дискусія була присвячена використанню штучного інтелекту банками та фінансовими компаніями. Зокрема учасники обговорення поділились:
- Moneyveo використовує ШІ у розпізнаванні зображень і транскрибації голосу. У Moneyveo також створили цифрові аватари клієнтів, які мають свої звички, вподобання і думки. На них тестують усі пропозиції, щоб персоналізувати користування сервісом онлайн-кредитів для різних сегментів.
- ПУМБ запровадили чат-бот і використовують ШІ для автоматичного розпізнавання зображень.
- Ощадбанк запровадив голосову помічницю на базі ШІ “Софію”, яка замінила 500 операторів. ШІ-помічниця обробляє 75% звернень клієнтів банку. Ощадбанк також застосовує ШІ в маркетингу.
- monobank (працює на базі ліцензії Universal Bank) наразі тестує ШІ у напрямку ризиків та перевіряє його можливості у роботі різних підрозділів.
- OTP Bank використовує ШІ для вимірювання задоволеності клієнтів наданими послугами.
Також Антон Тютюн (Ощадбанк), Сергій Черненко (ПУМБ), Ірина Старомінська (Universal Bank), Володимир Мудрий (OTP Bank), Сергій Сінченко (Moneyveo) розповіли про своє бачення банку майбутнього. Він забезпечуватиме вбудовані фінансові послуги в повсякденне життя, пропонуватиме персоналізовані послуги, стане фінансовим консультантом, забезпечить безшовність. При цьому, на думку експертів, “живе” спілкування пропонуватимуть не всі банки, тож ця послуга може перейти до сегменту преміум.
Більше про дане обговорення – за посиланням.
Доступ до фінансування для бізнесу
Ще одна панельна дискусія була присвячена доступу до кредитування для бізнесу. За словами Євгена Заіграєва (ПриватБанк), ПриватБанк прагне надавати якісні кредити. А для цього він потребує більше інформації про клієнтів.
Сергій Магдич (ПУМБ) розповів, що наразі банк фокусується на сегменті мікробізнесу, який потребує легкого входу, безшовних продуктів і швидких рішень. Ключовим викликом для ПУМБ зараз є побудова партнерства з e-commerce та маркетплейсами, додав заступник голови правління банку.
За словами Олександра Лапко (RozetkaPay), дрібний бізнес потребує обігових коштів. Також СЕО RozetkaPay додав, що величезну перспективу вбачає в технології embedded finance (вбудовані фінанси) – і це те, на чому компанія планує зосередитися.
Павло Матіаш, СЕО Activitis, також наголосив на важливості вбудованих фінансів і анонсував нові проєкти на базі embedded finance у франшизах в 2025 році.
Диджиталізація культури
Про культурну диджиталізацію Олена Зубченко (Sense Bank), Роза Тапанова (Ощадбанк та Національний історико-культурний заповідник «Бабин Яр»), Євген Нищук (Театр імені Івана Франка), Дмитро Решетченко (Український культурний фонд) та Юлія Костецька (Vogue Ukraine) поспілкувались під час панельної дискусії “Future of Culture Digitalization”. За словами експертів, диджиталізація – не просто технологічне оновлення, а спосіб популяризації мистецтва, а також можливість збереження культурної спадщини в умовах війни.
Олена Зубченко підкреслила важливість соціальної відповідальності бізнесу. На її думку, підтримка цифровізації культури – це інвестиція в національну ідентичність та майбутнє країни.
Як зазначили експерти, співпраця державних інституцій, культурних організацій та бізнесу створює потужну платформу для культурної трансформації України. Детальніше про цю панельну дискусію – за посиланням.
Конференція UAFIN.TECH 2024, що зібрала передових експертів, підкреслила важливість інноваційних технологій, зокрема штучного інтелекту, для розвитку фінансової галузі. У 2025 році ми побачимо нові можливості, колаборації, регуляторні зміни та більш гнучкі й персоналізовані сервіси, що націлені на задоволення зростаючих потреб споживачів.
