13 грудня на конференції UAFIN.TECH 2024: Future with AI, організованій Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній (УАФІК), представники фінансового сектору України та світу обговорили важливість регулювання штучного інтелекту і нових технологій.
Учасники панельної дискусії “Future of regulation / future of digital economy” наголосили на потужному впливі ШІ на цифрову економіку світу. Співрозмовники ділились думками про шлях України у використанні ШІ, кроки нашої держави до регулювання технологій штучного інтелекту та важливість цифровізації державних послуг.
Айван Мортімер-Шутс, експерт із розвитку фінансового та цифрового секторів, консультант Міжнародної фінансової корпорації (IFC), розповів, що людство перебуває на критично важливому етапі розвитку. “Ми намагаємось розібратися, як у цифровому світі зберігати довіру, відкритість та безпеку. ШІ має потенціал покращити та стандартизувати дані, втім, для цього ми маємо змінити наші сталі уявлення про довіру і безпеку”, – зазначив пан Мортімер-Шутс.
Джон Овнс, Senior Innovation, Digital & Financial Services Advisor Pragma, пояснив, що ШІ відіграє важливу роль у поліпшенні фінансової регуляції. Швидка еволюція цифрової економіки вимагає гнучкого регуляторного підходу, який буде сприяти розвитку інновацій, а не стримувати їх.
Інна Мєтєлєва, заступниця Голови правління УАФІК з напрямку AgriFood Tech, наголосила, що використання ШІ відкриває нові можливості для розвитку та модернізації, втім, створює і виклики, з якими необхідно буде боротися. Впровадження штучного інтелекту у роботу установ та компаній передбачає скорочення деяких працівників, перенавчання та підвищення кваліфікації усіх спеціалістів. “Кожна посада в галузі економіки відтепер вимагає вміння працювати з ШІ. Це докорінні зміни на ринку праці”, – вважає Інна Мєтєлєва.
Учасники дискусії обговорили шлях України у регуляції цифрової економіки та впровадженні штучного інтелекту. Своєю думкою поділилась Юлія Кирпа, партнер, керівник практики банківського та фінансового права компанії Aequo, та член Ради Реєстру шкоди, завданої агресією рф проти України. За словами Юлії, Україна знаходиться на шляху інтеграції до співтовариства ЄС, приймаючи відповідні закони:
- схвалення Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва, що передбачає перехід до цифрової держави;
- долучення до програми Європейського Союзу «Цифрова Європа», спрямованої на підтримку цифрових інновацій, розвиток цифрової економіки та підвищення цифрових навичок громадян, а також на інтеграцію України до Єдиного цифрового ринку ЄС;
- впровадження електронних інвойсів (e-invoices) як частини інтеграції до європейської економічної системи. Це відбудеться до кінця 2026 року, відповідно до зобов’язань України в рамках адаптації до стандартів ЄС, що передбачає впровадження цифрових фінансових інструментів для полегшення взаємодії з європейськими партнерами;
- робота над створенням етичних та безпечних умов використання штучного інтелекту (дорожня карта впровадження ШІ та “Біла книга”).
На запитання модератора обговорення Дарії Кудімової, ведучої ранкового шоу “Прокидайся” на телеканалі “Ми-Україна+”, про успішність України на шляху впровадження директив і прийняття регламенту ЄС, Інна Мєтєлєва відповіла, що вибору слідувати за ЄС чи ні наша держава практично немає, адже саме це створює передумови для подальшого розвитку України та європейського цифрового майбутнього.
Інна Тютюн, членкиня правління Sense Bank, зазначила, що фінансова сфера активно рухається до переходу у цифрову економіку. Серед головних викликів: перехід на відкритий банкінг, впровадження OpenAPI та, найважливіше наразі, імплементація GTPR – регламент, прийнятий в межах законодавства ЄС, спрямований на забезпечення захисту персональних даних громадян та врегулювання процесу обробки таких даних компаніями. GDPR вважається найсуворішим у світі законом про захист персональних даних
“Першочерговим питанням є захист прав споживачів, Україна на шляху до інтеграції в ЄС докладає зусиль для приведення свого законодавства у відповідність до GDPR. Втім, наразі є багато моментів, які потребують уваги: доступність, захист користувачів, їх згода на передачу даних, урегульоване питання кібербезпеки, посиленої ідентифікації клієнтів, відповідальності банків за втрату даних. Усе це наразі знаходиться у розробці”, – наголосила Інна Тютюн.
Сергій Позняк, голова Асоціації підприємців-ветеранів АТО, розглянув питання цифровізації з погляду роботи українського бізнесу під час та після війни. За його словами, бізнес України перебуває в окопах прямо зараз, адже 13% військових – це підприємці, 600 000 яких стануть ветеранами війни. Необхідне створення спеціальних фінансових програм з підтримки малого та середнього бізнесу, власники якого захищають нашу державу. Також важлива максимальна цифровізація, що дозволить керувати бізнесом, залучати кошти, контролювати процеси та отримувати кредити дистанційно, навіть перебуваючи в окопах.
“Коли ти підприємець, який іде на війну, твій бізнес іде на війну разом з тобою. У цей час конкуренти опиняються попереду, а банки не готові з тобою співпрацювати, бо ти – складна та ризикова категорія. Саме для підтримки ветеранів необхідно створити після війни ветеранський банк, що надаватиме кошти для фінансування бізнесу наших захисників”, – наголосив Сергій.
Голова Асоціації підприємців-ветеранів АТО також навів приклад приватних ветеранських облігацій, які дозволяють залучати кошти та клієнтів-позичальників. Всі кошти, залучені через продаж цінних паперів, спрямовуються на підтримку й розвиток українського ветеранського бізнесу. На думку Сергія Позняка, у цьому питанні Європа може брати приклад з України.
Учасники дискусії виділили головні компоненти стратегії з впровадження цифрових технологій і ШІ в Україні: адаптивність, доступність та ліберальність. Співрозмовники погодились з важливістю регулювання не лише ШІ, а й віртуальних активів, що дозволить іноземним інвесторам інвестувати в Україну та її стартапи.
