Власники “Сенс Банку” тричі — один раз у травні і двічі в червні, надавали Національному банку документи щодо потенційних покупців, проте вони мали “суттєві недоліки”. Надіслані документи щодо угоди, яку неможливо провести, оскільки вона є обходом санкцій, не можуть бути прийняті.
Як зазначила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю “Економічній правді”, для регулятора важливі питання репутації, фінансової спроможності, походження коштів.
За її словами, сам банк визнає, що через санкції угоду з продаже неможливо провести, а будь-які пропоновані механізми — це обхід санкцій. Це може повпливати на фінансову стабільність.
Раніше, як зазначав Forbes Ukraine, припускалося, що процес націоналізації може розпочатися 30 червня, проте точну дату ще не визначено. Нині очікується, що довгоочікуваний арешт банку українською владою відбудеться в середині липня.
Колишня заступниця голови правління “Приватбанку” та нинішня очільниця департаменту фінансового контролінгу Національного банку Пахачук Галина розглядається як головний кандидат на посаду керівника “Сенс Банку” після його націоналізації.
Раніше ABH Holdings S.A. попереджав про правові ризики для всіх майбутніх інвесторів, якщо банк буде націоналізовано. Холдинг Фрідмана і Хана вважає, що найкращим було б залишити банк у приватних руках. Згодом там напряму попередили про намір звернутися до міжнародного суду, якщо український банк буде націоналізовано без належної компенсації.
Певний неназваний потенційний покупець надіслав Нацбанку пакет документів на узгодження купівлі значної частки “Сенс Банку”. Припускалося, що мова йде про компанію Karswell Ltd, яка висловила намір придбати 75,6% акцій “Сенс Банку”.
Karswell Ltd є номінальним власником 43,75% акцій польського банку Plus Bank SA, якого пов’язують з польським мільярдером Зигмунтом Соложом.
У регуляторі сказали журналістам, що отримання документів на продаж частки “Сенс Банку” ніяк не змінить ситуації з його майбутньою націоналізацією. Новий закон, який має забезпечити перехід банку у власність держави, парламент вже ухвалив.
Новий законопроєкт передбачає, що підставою для націоналізації можуть бути українські та міжнародні санкції проти акціонерів банку. У попередньому законопроєкті легальним приводом до націоналізації називалася неплатоспроможність банку, але від цієї ідеї відмовилися.
Документ дозволяє націоналізувати колишній український “Альфа-Банк”, позбавивши права на власність їх російських власників. Очікується, що процес заміни власників на державу не вплине на роботу банку, відтак вкладники не відчують на собі негативних наслідків націоналізації.
