Ще в 2022 році в Україні було ухвалено закон “Про віртуальні активи”, проте через неврегульоване питання оподаткування транзакцій з такими активами він так і не набув чинності. Згідно з цим законом, головним регулятором крипторинку в Україні є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згодом у 2023-му у Верховній Раді було зареєстровано два законопроєкти про віртуальні активи, ініційовані НКЦПФР та Мінцифри відповідно. Нині робоча група при парламентському комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики спільно з представниками Національного банку України та Міжнародного валютного фонду завершує підготовку фінального тексту законопроєкту про віртуальні активи та їх оподаткування. Документ планується невдовзі винести на перше читання у Верховній Раді, а його остаточне ухвалення можливе ще в першому кварталі 2025 року.
Окрім того, на січень було анонсовано підписання Меморандуму про взаєморозуміння, який визначить механізми координації між НБУ та НКЦПФР. Документ також встановить, який з цих органів стане головним регулятором криптовалютного ринку в Україні. І, за попередніми оцінками, Нацбанк має більше шансів отримати повноваження головного регулятора крипторинку.
Регулятори крипторинку: досвід інших країн
Хто ж регулює крипторинок в інших країнах? У США, наприклад, базовим регулятором є Комісія з цінних паперів і бірж (SEC), аналог НКЦПФР. Попередній голова SEC Гері Генслер підтримував жорстку політику регулювання криптоіндустрії, однак після перемоги Дональда Трампа відомство отримало нове керівництво та взяло курс на послаблення регуляторних бар’єрів для індустрії цифрових активів.
У Європейському Союзі основні положення регулювання криптоактивів закріплені в регламенті MiCA. Згідно з ним, Європейське банківське управління (EBA) та Управління з цінних паперів і ринків (ESMA) виконують технічну та наглядову роль, можуть пропонувати певні рекомендації та здійснювати нагляд за їх дотриманням. В свою чергу, країни-члени можуть визначати національного регулятора, який імплементуватиме директиви ЄС у національне законодавство з урахуванням місцевих особливостей.
Варто зазначити, що в межах країн Євросоюзу нагляд за крипторинком здебільшого здійснюють фінансові регулятори, такі як BaFin у Німеччині, AMF у Франції, FIN-FSA у Фінляндії, FMA у Австрії, FSMA у Бельгії, DFSA у Данії, CBI в Ірландії та інші.
Щодо країн поза межами ЄС, то у Великій Британії контролем дотримання стандартів AML/CFT у криптоіндустрії займається Управління з фінансового регулювання (FCA), у Швейцарії Служба з нагляду за фінансовими ринками (FINMA) забезпечує захист інвесторів та стабільність ринку, а в Сингапурі встановлює правила та відповідає за захист прав споживачів Грошове управління Сингапуру (MAS).
Новий регулятор крипторинку: хто ним стане?
Як уже зазначалося, наразі регулятором крипторинку в Україні визначена Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Проте, на думку деяких експертів, кроки НКЦПФР як потенційного регулятора галузі протягом останніх років не вселяє впевненість у тому, що саме комісія зможе запустити ринок криптовалют.
В альтернативному законопроєкті, поданому наприкінці 2023 року Мінцифри, виділяється два регулятори ринку – власне Мінцифри та Національний банк України. Останньому планувалось надати роль регулятора сфери токенів електронних грошей, тоді як Міністерство цифрової трансформації мало б відповідати за всі інші напрямки.
Нині НБУ спільно з НКЦПФР працюють над внесенням змін у нормативну базу в межах меморандуму із Міжнародним валютним фондом. Україна зобов’язалася визначити принципи оподаткування криптовалют, узгоджені з правилами ЄС та ініціативами Глобального форуму ОЕСР. Водночас процес визначення регулятора відбуватиметься в консультаціях з Радою з фінансової стабільності та МВФ, і повноваження головного регулятора криптовалютного ринку може отримати саме Нацбанк.
Ще один альтернативний варіант – створення окремого органу, наприклад, комісії, яка буде займатися виключно регулюванням ринку криптовалют. Як раніше зазначав в інтерв’ю FinTech Insider Ростислав Дюк, голова правління Української асоціації фінтех та інноваційних компаній (УАФІК) і заступник голови наглядової ради Sense Bank, такий спеціальний регулятор для крипторинку мав би також працювати під егідою Національного банку.
Як реагує ринок?
FinTech Insider запитав Вадима Грушу, засновника та CEO Trustee Plus, як він оцінює вірогідність призначення Національного банку регулятором крипторинку в Україні, а також про плюси та мінуси такого рішення.
НБУ як потенційний регулятор крипторинку викликає багато дискусій серед учасників галузі. Очевидно, що він має найбільше досвіду та напрацювань у сфері фінансових технологій. Оскільки деякі віртуальні активи можна віднести до фінансових технологій, то це виглядає логічним. Але є тут і ризики, адже криптовалюти виходять далеко за межі просто фінансових технологій, з чим ця інституція не мала справи.
До плюсів також можна віднести стабільність. НБУ — це інституція, яка має механізми контролю та рівень довіри у фінансовій сфері. Його залучення може сприяти посиленню прозорості крипторинку.
А до мінусів належать:
– Ризик надмірного контролю. Якщо регуляція буде занадто жорсткою, це може заморозити розвиток галузі. Ми й так не можемо сподіватися одразу на бурхливу бізнес-активність, а суворий контроль лише стимулюватиме компанії обирати більш сприятливі юридисдикції.
– Брак гнучкості. Крипторинок розвивається набагато швидше, ніж традиційні фінансові інституції. Існує ризик, що НБУ не зможе оперативно адаптуватися до нових викликів і технологій.
Ми також поцікавилися в експерта щодо перспектив легалізації криптовалют у 2025 році. “Ринок оцінює ймовірність цього як високу”, – каже Вадим Груша. – “Проте важливими факторами успіху стануть прозорість регулювання, адекватне податкове навантаження, врахування досвіду популярних і привабливих юрисдикцій і наявність функціональної інфраструктури. Важливо, щоб нормативні рамки сприяли інноваціям, а не блокували їх”.
