Минулого тижня Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) разом з партнерами презентувала текст проєкту Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні”. За основу проєкту регулятор взяв Регламент ЄС MiCA (Markets in Crypto assets), який буде імплементовано в українську площину, адже Україна є асоційованим членом Європейського Союзу та активно співпрацює з ЄС у сфері регулювання фінансових послуг. Тож наша країна може стати першою державою в Європі, яка запровадить у правове поле MiCA, бо наразі цього ще не зробила жодна юрисдикція.
Структура законопроєкту складається з таких основних пластів:
- зміни до Податкового кодексу України,
- нова редакція Закону України “Про віртуальні активи”,
- зміни до інших законодавчих актів.
В цілому документ окреслює механізм правового регулювання, обсяг юридичних зобов’язань для учасників ринку, яких необхідно дотримуватись, концепцію оподаткування, а також питання захисту прав інвесторів від шахрайства та інших неправомірних дій на ринку. Зокрема, ключове із нового проєкту закону – віртуальні активи можуть належати до трьох категорій: токени електронних грошей, токени з прив’язкою до активів, інші віртуальні активи.
Також важливо зазначити, що у нинішній версії законопроєкту ставка оподаткування складає 18% від інвестиційного прибутку та військовий збір у розмірі 1,5%. Податок сплачується, якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестактивами має позитивне значення, а платник володіє отриманими внаслідок цих операцій активами до року.
У НКЦПФР зазначили, що закон може бути ухвалено у вересні, а запрацює він у 2024 році.
Реакція ринку
Віктор Кочетов, співзасновник криптовалютної платформи Kyrrex, розповів FinTech Insider, що даний законопроєкт є однозначно прогресивним рішенням, яке:
- вирішує проблему вступу в силу закону про віртуальні активи, який не міг раніше вступити в силу через відсутність змін у Податковий кодекс
- завчасно впроваджує в українське законодавство Регламент Європейського Парламенту і Ради ЄС про ринки віртуальних активів (MiCA), вступ якого в силу відбудеться 29 червня 2023 року, а запрацює він в повній мірі з грудня 2024 року.
За словами співзасновника Kyrrex, узгодження українського законодавства з MiCA є беззаперечним плюсом, адже в умовах максимального захисту інтересів дасть змогу українцям глибше зрозуміти цю сферу, а компаніям – розпочати легальний авторизований бізнес. Це дозволить відповідати європейськими стандартами, що сприятиме міжнародній співпраці. Такий крок також забезпечить захист інвесторів, використовуючи перевірені регулятивні практики. До того ж, це може підвищити довіру до криптоіндустрії в Україні, залучаючи більше інвесторів та розширюючи цифрову економіку.
“Із власного досвіду можу з впевненістю сказати, що регулювання криптоіндустрії сьогодні – це цілком звичне й закономірне явище, адже дана галузь стрімко розвивається, а тому потребує детального роз’яснення. Крім того, ця сфера має гарантувати захист інвесторів і користувачів від шахрайства та маніпулювання ринком. Зараз безліч держав самі розробляють відповідне законодавство, аби відповідати сучасним стандартам”, – зазначив Віктор Кочетов.
Водночас криптоексперт зазначив, що податкова ставка в 19,5% “не зумовить розвиток й розширення криптовалютного ринку, адже не буде заохочувати потенційних учасників долучатися до нього. Крім цього, сприятиме їх міграції до більш сприятливих юрисдикцій”. Як приклад Віктор назвав такі країни, як Швейцарія, ОАЕ, Кайманові острови, Сингапур, де зазвичай не стягується приріст капіталу з продажу віртуальних активів.
“Отже, доцільним є розгляд можливості знизити відсоткову ставку податку, аби сприяти росту ринку віртуальних активів і надати всім охочим сприятливі умови”, – каже співзасновник Kyrrex.
Дмитро Присяжнюк, Co-founder & Trader криптоком’юніті Crypto Crew, впевнений, що визнання криптовалют є життєво важливим для такої бурхливої галузі. Це знизить стереотипне ставлення до віртуальних активів і допоможе їм стати звичайними фінансовими інструментами. Водночас Присяжнюк зазначив, що в ринку є певна стурбованість тим, що занадто багато правил можуть придушити інновації та чинити тиск на бізнес.
“Деякі криптоінвестори можуть залишити країну, оскільки не довіряють державним ініціативам. Для цього повинні бути створені прозорі і зрозумілі інструменти, щоб бізнес і держава взаємодіяли ефективно. Цього і будемо очікувати”, – каже співзасновник Crypto Crew.
Має свої зауваження до представленого законопроєкту і співзасновник та СЕО крипто необанку Trustee Plus Вадим Груша. В коментарі FinTech Insider він зазначив, що, на жаль, при розробці законопроєкту регулятор не цікавився думкою гравців ринку, а про існування так званої робочої групи більшість компаній не знали. На думку Вадима, даний законопроєкт є повним наслідуванням нещодавно прийнятого в Євросоюзі MiCA без врахування локальних особливостей.
Окрім того, передбачена в законопроєкті ставка оподаткування дуже висока і не зможе конкурувати з податковими ставками в багатьох інших країнах. “А якщо вони не збираються конкурувати податковими умовами, то чим же?” – зазначає СЕО Trustee Plus.
Засновник Kuna та піонер української криптоіндустрії Михайло Чобанян у своєму телеграм-каналі також не оминув тему оподаткування операцій з віртуальними активами. На його думку, для України немає сенсу обговорювати ставку податку вище 5%. Особливо в умовах післявоєнного відновлення та проблем з корупцією. “У світі є багато приємних, безпечних, інклюзивних місць, де можна платити 10%”, – каже Михайло.
Чи дослухається регулятор до зауважень гравців ринку? Це наступний етап, кажуть в НКЦПФР. Приймаються зауваження та правки від представників Національної поліції, Бюро економічної безпеки, Національного банку, Міністерства цифрової трансформації та Міністерства фінансів, а також від гравців крипторинку. Лише після цього проєкт передадуть народним депутатам в профільний комітет.
