Європейський наглядовий орган (EBA) на початку цього року оголосив про початок консультацій щодо нових інструкцій, які встановлять вимоги до банків в частині управління та моніторингу ESG ризиків. Консультації триватимуть до 18 квітня. Розглянемо, які саме вимоги включатимуть нові інструкції, та як ESG ризики оцінюються в українському банківському секторі.
Управління ESG ризиками в Європі
Згідно із запропонованими рекомендаціями вимоги до банків включатимуть:
- регулярне оцінювання суттєвості ESG ризиків
- забезпечення оцінювання ESG ризиків за допомогою різних підходів
- інтеграцію ESG ризиків у регулярні системи управління ризиками та оцінювання впливу ESG на такі ризики, як кредитний, операційний, репутаційний, ризик ліквідності тощо.
За даними EBA, нові рекомендації були розроблені відповідно до дорожньої карти регулятора щодо сталого фінансування. Дорожня карта, опублікована наприкінці 2022 року, визначає пріоритети та плани регулятора у сферах сталого фінансування та підтримки й моніторингу інтеграції ESG ризиків у банківську структуру.
Також у Європейському наглядовому органі зазначили, що незважаючи на дії, вжиті протягом останніх кількох років для управління впливом факторів ESG, регулятор фіксував недоліки у процесі включення ризиків ESG у бізнес-стратегії та системи управління ризиками банків. “Це може створити виклик для безпеки та надійності інституцій, оскільки ЄС переходить до більш стійкої економіки, а ризики ESG стають все більш обґрунтованими або матеріалізуються”, – кажуть в EBA.
Як європейські банки впроваджують критерії ESG?
Незважаючи на активізацію зусиль банків і наглядових органів ЄС в останні роки, інтеграція ESG все ще перебуває на ранній стадії, кажуть експерти, і необхідно прискорити темпи змін для досягнення ефективної інтеграції ESG в управління ризиками в банках та бізнес-стратегії.
Перш за все, у банків все ще відсутнє детальне визначення ESG ризиків та розуміння їх впливу на різні типи фінансових ризиків. Більшість банків досі не відносять ESG ризики до основних та не адаптують відповідно до цього бізнес-стратегію та інвестиційні рішення. Хоча деякі банки все ж пропонують пов’язані з ESG продукти та послуги, такі як “зелене” проєктне фінансування та енергоефективні іпотечні кредити, аналіз портфеля кредитування та інвестиційної діяльності ESG часто обмежується окремими секторами та типами продуктів.
На тлі розробки нових вимог до банків у ЄС майже три чверті (73%) опитаних Baker McKenzie організацій стверджують, що одним із найбільших ризиків у 2024 році для них стануть юридичні спори щодо ESG.
ESG та українські банки
Наприкінці 2021 року Національний банк України презентував своє бачення щодо розвитку сталого фінансування на період до 2025 року. Відповідний документ був розроблений у співпраці з IFC та містив детальний опис задач та нового інструментарію для наближення діяльності українських фінансових установ до кращих світових стандартів інтеграції екологічних, соціальних та управлінських критеріїв (ESG) у фінансові послуги.
Зокрема, дорожня карта передбачала імплементацію ESG факторів у систему корпоративного управління банків; інтеграцію управління екологічними та соціальними ризиками в систему управління ризиками фінансових установ; розкриття фінустановами інформації про сталий характер їх діяльності; оцінювання та відбір проєктів для фінансування з урахуванням їх ролі для сталого розвитку. Тобто, банки, відбираючи проєкти для фінансування, зобов’язані оцінювати їх вплив на екологію, сталість економічної діяльності та енергоефективність.
Терміни впровадження розроблених правил коливались від початку 2022 року до кінця 2024 року. Проте, як повідомив регулятор в коментарі FinTech Insider, політика щодо розвитку сталого фінансування на період до 2025 року потребувала оновлення через повномасштабне вторгнення. В 2023 році Національний банк повернувся до оновлення Політики, і в межах технічної допомоги від Світового банку отримав пропозиції щодо заходів до 2026 року включно.
Зокрема, у січні 2024 року було заплановано складання опитувальника щодо ESG ризиків у банківському секторі. А на другий квартал 2024 року НБУ запланував опрацювання результатів опитувальника та аналіз запровадження таксономії (кодів КВЕД сталої діяльності) з метою визначення підходів до запровадження вимог або рекомендацій з управління банками ESG ризиками та розкриття інформації за ними.
“Водночас, подальші кроки та загалом концептуальне завдання переходу до низьковуглецевої економіки – це компетенція не лише Національного банку”, – зазначає регулятор. Потрібні загальнонаціональний порядок денний, розроблений та затверджений Урядом, та визначення на рівні законодавства таксономії «зеленої» економічної діяльності. “Без виконання цих передумов заходи НБУ не можуть бути застосовані через ризики витіснення кредитування із банківського сектору внаслідок неготовності потенційних позичальників до нових стандартів”, – додають в Нацбанку.
Також у регуляторі зазначають, що Національний банк готовий і надалі відігравати активну роль у формуванні загальнодержавного порядку денного переходу до низьковуглецевої економіки та зниження кліматичних ризиків у фінансовому секторі зокрема, проте для стимулювання процесу доцільна участь у ньому й міжнародних інституцій, які мають відповідний досвід та експертизу.
Вас також зацікавить – ESG та фінтех: навіщо компаніям враховувати стратегію сталого розвитку
