Тема корпоративно-соціальної відповідальності в останні роки переросла у глобальну концепцію ESG – це стратегія, при якій прийняття бізнес-рішень базується на принципах екологічного, соціального та корпоративного управління. Чому компаніям, включаючи фінансові, так важливо будувати свою діяльність із урахуванням ESG? І на що треба звернути увагу в першу чергу? Про це детальніше в статті.
Цей матеріал є частиною спільного спецпроєкту FinTech Insider і Mastercard, що розповідає про ключові тренди фінтех-індустрії у 2022 році. У статтях використовуються дані, опубліковані у звіті “Фінтех тренди 2022” Української асоціації фінтех та інноваційних компаній, проведеному за підтримки НБУ, Мінцифри, Mastercard, N1 та FinTech Insider.
Що таке ESG та чому ця стратегія важлива для компаній
Абревіатура ESG об’єднує поняття environmental (довкілля), social (соціальна сфера) і governance (корпоративне управління). Тобто стратегія ESG означає зусилля компанії по кожному з цих напрямків заради сталого розвитку.
Екологічні принципи визначають, наскільки компанія дбає про довкілля і як намагається зменшити негативний вплив, який завдається екології.
Соціальні принципи показують ставлення компанії до персоналу, постачальників, клієнтів, партнерів та споживачів. Щоб відповідати стандартам, бізнес повинен працювати над якістю умов праці, стежити за гендерним балансом та інвестувати у соціальні проєкти.
Управлінські принципи стосуються якості управління компаніями: прозорість звітності, ділова етика, зарплати менеджменту, здорова обстановка в офісах, відносини з акціонерами, антикорупційні заходи.
Дослідження Kearney показують, що 24% користувачів готові перейти до банків із вищими пріоритетами ESG. Для людей стало важливим розміщувати свої кошти в екологічно чистих банках: 40% респондентів хочуть бути впевненими, що банк не вкладає їхні заощадження в проєкти, які забруднюють навколишнє середовище.
Важливість ESG зростає і для фінтех стартапів. У 2020 році компанія EY провела опитування серед інституційних інвесторів. 98% опитаних заявили, що суворо відстежують ESG-рейтинг компаній, які розглядаються для інвестування. А згідно зі звітом Mastercard, венчурні фонди в 2020 році інвестували приблизно в 2,5 рази більше власного капіталу в фінтех-стартапи, пов’язані з ESG, порівняно з інвестиціями в 2019 році (обсяг зріс з $700 млн до $1,8 млрд).
Як змінюється фінтех під впливом ESG?
Найбільші у світі банки, інвесткомпанії, страховики та фінансові регулятори прийняли рішення спільно докладати зусиль для суттєвого скорочення викидів СО2 та досягнути їх повного виключення до 2050 року. А компанія Mastercard запустила ініціативу Priceless Planet Coalition, головною метою якої є відновлення 100 мільйонів дерев у світі до 2025 року для зниження рівня СО2.
Сектор фінансових послуг, який активно впроваджує принципи ESG, – це боргове фінансування. У світі було випущено багато “зелених” облігацій (борговий інструмент, кошти від продажу якого спрямовуються виключно на фінансування екологічних проєктів) і позик, пов’язаних зі сталим розвитком. Крім того, з’являються спеціалізовані фінтех-стартапи, які розробили спеціальні кредитні платформи та продукти для вирішення завдань ESG клієнтами.
Платіжні компанії, втілюючи принципи ESG, намагаються вплинути на поведінку споживачів щодо витрат і покупок, мотивуючи їх надавати перевагу більш екологічним брендам. У свою чергу, компанії з управління активами та капіталом допомагають інвесторам створити портфель, який більше відповідає ESG.
Водночас фінтех-компанії можуть використовувати технологію блокчейн, щоб знизити витрати, зменшити залучення посередників або, наприклад, створити маркетплейси, які дозволяють торгувати вуглецевими кредитами.
ESG-стартапи: найцікавіші кейси
Найбільше прикладів компаній, які впроваджують у свою діяльність ESG-принципи, можна побачити серед екологічних фінтех-стартапів. Ось декілька із них.
- Doconomy – шведський фінтех-стартап, що спільно з Mastercard представив інструмент Mastercard Carbon Calculator, який можна легко інтегрувати у банківський мобільний застосунок. Він дозволяє клієнтам відслідковувати, який карбоновий слід вони залишають від кожної своєї покупки.
- Bunq – датський необанк, що пропонує користувачам досягти персональної вуглецевої нейтральності всього за два роки: компанія садить дерево за кожні витрачені 100 євро.
- Meniga – окрім засобів керування даними, компанія пропонує банкам вбудований калькулятор викиду вуглецю.
- Stripe Climate – це інструмент, який дозволяє налаштувати автоматичні внески компаніям, які прагнуть зменшити свій вуглецевий слід.
- Amplify – ірландський сервіс, який жертвує 2% від кожної афілійованої транзакції на обрану користувачем кампанію зі зміни клімату.
- Sugi – британська компанія ecofintech, що підключається до 80 інвестиційних платформ за допомогою відкритого банкінгу та показує інвесторам, як компанії в їхньому портфелі роблять внесок у боротьбу з глобальним потеплінням.
- Shoal – зелений необанк від Standard Chartered і Starling Bank, що збирається використовувати кошти з ощадних рахунків клієнтів для інвестування лише в екологічні та стійкі проєкти.
- Atelier – британська служба фінансування нерухомості, що встановлює ставку позики на основі рівня реалізації принципів ESG проєктом.
- Tred – британський екологічно чистий фінтех-стартап, який запустив нову банківську програму, що дозволяє користувачам відстежувати викиди вуглекислого газу від своїх транзакцій.
Як і в інших галузях, фінтех компанії, що зосереджені на ESG, мають більше шансів досягти успіху в довгостроковій перспективі, одержуючи набагато більше репутаційних переваг і водночас збільшуючи прибуток. Підтримуючи розвиток у цьому напрямку, фінтех індустрія може закласти основу для більш екологічного та інклюзивного майбутнього в банківському та фінансовому секторі.
