У Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку заявили, що альтернативний законопроєкт про оподаткування операцій з віртуальними активами, поданий представниками Міністерства цифрової трансформації, є “косметичним ремонтом” чинного закону про віртуальні активи. Водночас там підкреслили, що зараз в Раді не спостерігається ніякої “боротьби” за будь-які законопроєкти.
Як зазначив член НКЦПФР Юрій Бойко в інтерв’ю PaySpace Magazine, так званий “законопроєкт НКЦПФР”, презентований Нацкомісією у середині червня, відрізняється від зареєстрованого регулятором у листопаді, та альтернативного, який представники Мінцифри також оприлюднили у листопаді.
Основними розбіжностями між законопроєктом № 10225, зареєстрованого регулятором у парламенті, та “законопроєктом НКЦПФР” є різні пільги з податку на доходи фізичних осіб, принципи оподаткування прибутку від операцій з віртуальними активами, обов’язки платника податків та постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів.
“Законопроєкт № 10225, за виключенням певних суттєвих правок, що були привнесені в нього на етапі остаточної підготовки до реєстрації в ВР, в частині регулювання ринку віртуальних активів повторює філософію проєкту, презентованого НКЦПФР у червні 2023 року. Наш проєкт покликаний привести положення національного законодавства у сфері віртуальних активів у відповідність до положень законодавства Європейського Союзу, зокрема Регламенту (ЄС) № 2023/1114 від 31 травня 2023 року про ринки віртуальних активів (МіСА)”, — каже член НКЦПФР.
Різниця між законопроєктом № 10225 та альтернативним законопроєктом № 10225-1, поданим командою Мінцифри, за словами Бойко, “не у питаннях оподаткування, а у філософії регулювання ринку віртуальних активів”. Він назвав законопроєкт № 10225-1 “косметичним ремонтом” чинного закону про віртуальні активи, що залишає в силі старі недоліки цього закону, за які його досить сильно критикували, як то забезпечення низького рівня захисту споживачів та майже повна відсутність ефективних механізмів протидії потенційним зловживанням на ринку віртуальних активів.
Законопроєктом Мінцифри передбачено, що оборот віртуальних активів, які за власним економічним змістом мають ознаки фінансового інструмента, вкладу (депозиту), грошових коштів, сек’юритизаційної позиції, страхового продукту та пенсійних виплат, які окремо мають свої закони, регулюються виключно законом про віртуальні активи, якщо такі віртуальні активи знаходяться в обігу в системі забезпечення обороту віртуальних активів, побудованій на основі технології розподіленого реєстру.
“Це прямо суперечить підходам, визначеним Директивою ЄС № 2014/65/ЄС від 15 травня 2014 року про ринки фінансових інструментів (MiFID II) та Регламентом MiCA, яким, зокрема, передбачено, що до фінансових інструментів він не застосовується, і їх регулювання здійснюється відповідно до Директиви MiFID II”, — заявив Юрій Бойко.
За його словами, використання критеріїв технології для регулювання цивільних прав порушує концепцію acquis communautaire та призводить до адміністративного арбітражу. Відсутність належного регулювання на ринку віртуальних активів може надати шлях ухилу від жорсткого фінансового регулювання через випуск токенізованих продуктів.
Бойко зазначив, що вже лунають заяви від деяких народних депутатів про бажання розробити ще третій законопроєкт, який має ніби синхронізувати законопроєкти №10225 та № 10225-1. Тому він припускає реалізацію сценарію, за яким профільний комітет парламенту прийме рішення про розробку ще одного доопрацьованого проєкту, який й буде виноситись на голосування в парламенті.
Раніше представники Мінцифри підтвердили намір виключили Національну комісію з регулювання криптовалютного ринку в Україні. У запропонованому міністерством законопроєкті виділяється тільки два регулятори ринку — вони та Національний банк.
В березні криптобіржі призупинили виведення коштів на картки українських банків. Користувачам тимчасово запропонували використовувати Р2Р-сервіси. Причиною стало посилення вимог НБУ до відділів комплаєнсу та фінмоніторингу банків та платіжних систем.
