Днями Національний банк України презентував нову інституційну стратегію. Незважаючи на те, що попередня була розрахована до 2025 року, регулятор на тлі волатильності середовища вирішив розробити новий документ, що надасть гнучкість у плануванні та дозволить швидко реагувати на зміни.
Нова стратегія, що носить назву “Фінансова фортеця України”, як і попередня, націлена на розвиток безготівкової економіки, підвищення рівня фінансової інклюзії та розвиток інновацій фінансового сектору. Проте враховує стрімкий розвиток фінансових технологій у світі та виклики, які постали перед фінсектором на тлі повномасштабної війни.
Зокрема, як і попередня, нова стратегія орієнтується на стрімкий розвиток штучного інтелекту, проте розглядає його в контексті впливу на нові технології LegalTech та RegTech, а також автоматизації різних виробничих і сервісних процесів організацій. Також один із фокусів – хмарні обчислення, які, на думку регулятора, разом зі штучним інтелектом стануть важливою рушійною силою для нових технологій. Тож Нацбанк планує врегулювати використання хмарних сервісів банками і небанками.
Нова Стратегія передбачає продовження удосконалення та розвитку дистанційної ідентифікації клієнтів для отримання фінансових послуг. Йдеться, зокрема, про посилення безпеки моделей віддаленої ідентифікації та верифікації. Водночас у документі з’явився пункт про розвиток інфраструктури відкритих ключів та електронних довірчих послуг. До слова, наприкінці минулого року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №6173 про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та застосування законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації. Також Національний банк планує посилювати надійність, безпеку та доступність Системи BankID НБУ шляхом приведення її у відповідність вимогам, встановленим до схем електронної ідентифікації із середнім рівнем довіри.
Попередня стратегія до 2025 року передбачала розвиток безготівкової економіки та інновацій фінансового сектору. Проте в новому документі детально прописано, які кроки передбачені для цього. Зокрема, регулятор працюватиме над удосконаленням регулювання та сприянням поширенню безготівкових розрахунків, платіжних інструментів, електронних грошей. Серед пунктів також – запровадження миттєвих платежів в Україні, про що раніше на одній із конференцій розповів Андрій Поддєрьогін, директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ. За його словами, реалізація цього функціоналу запланована до кінця 2024 року.
Нацбанк також планує зосередитися на розвитку СЕП НБУ, приєднанні України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та впровадженні стандартів відкритого банкінгу, що передбачено Законом “Про платіжні послуги”, який набув чинності 1 серпня 2022 року. Розділ цього закону про відкритий банкінг почне діяти з 1 серпня 2025 року.
У попередній стратегії регулятором було передбачено створення платформи інноваційних фінансових рішень (регуляторної “пісочниці”). У квітні цього року стало відомо про запуск платформи, тож відтепер авторизовані надавачі фінансових або платіжних послуг зможуть проводити тестування нових фінансових і платіжних продуктів у реальних ринкових умовах в обмеженому середовищі та під наглядом регулятора. Водночас у новій стратегії Нацбанку передбачений подальший розвиток регуляторної “пісочниці”.
Одним із фокусів оновленої стратегії є віртуальні активи та цифрові гроші НБУ. Якщо попереднім документом передбачалося запровадження цифрових грошей Національного банку (e-гривні), то нині регулятор запланував проведення пілотного проєкту з випуску та тестування е-гривні та має намір прийняти рішення про доцільність широкомасштабного випуску цифрових грошей НБУ. Нагадаємо, що в листопаді минулого року Нацбанк презентував проєкт концепції е-гривні та продовжує опрацьовувати його спільно з учасниками платіжного ринку, ринку віртуальних активів та держорганами.
А ось абсолютно новим пунктом у стратегії Нацбанку є запланована оцінка системного впливу та розроблення механізмів регулювання стейблкоїнів, “фіатних” шлюзів. Як саме це буде реалізовано – ми запитали у НБУ, чекаємо на роз’яснення.
Очевидно, одним із ключових фокусів і попередньої, й нової стратегій є кіберзахист фінансового сектору. Проте саме протягом останнього року посилення кібератак, обстріли інфраструктури та багато інших загроз, пов’язаних із повномасштабним вторгненням, впливали на стабільність роботи постачальників фінансових послуг. Тож як забезпечуватиметься захист фінансового сектору:
- забезпеченням нульової толерантності до російського й білоруського програмного забезпечення;
- впровадженням технологічного Базеля (компанії будуть зобов’язані відповідати стандартам безперервності та кіберзахисту, або призупинити діяльність);
- розвитком Центру кіберзахисту НБУ;
- впровадженням законодавчих і регуляторних вимог та контролем за кіберазахистом фінансового сектору.
Зазначимо, що загалом у новій стратегії – 24 стратегічних ініціативи, на досягненні яких центральний банк зосередить свої зусилля упродовж наступних років. Нова стратегія – безстрокова та буде переглядатися раз на рік або частіше.
