Вчора, 27 квітня, у Києві пройшла конференція XXIII Payments & Security EMA Conference 2023, на якій експерти ринку обговорили зміни та останні тенденції у сфері платежів та кібербезпеки. FinTech Insider зібрав ключове.
Нова ера платежів під керівництвом НБУ
Як розповів Андрій Поддєрьогін, директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку, 1 квітня цього року Україна перейшла на нове покоління системи електронних платежів (СЕП) на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та в цілодобовому режимі (24/7). Перехід на нове покоління СЕП є важливою технологічною передумовою для подальшого розвитку платіжної інфраструктури України, зазначив представник регулятора. Зокрема, враховуючи отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС, Національний банк продовжує активно працювати над можливістю приєднання нашої країни до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та реалізацією функціоналу миттєвих платежів до кінця 2024 року.
При цьому Андрій Поддєрьогін додав, що банки зіткнулися з технологічними викликами. У діалозі з регулятором вони підтвердили, що для того, щоб працювати за новими умовами, здійснювати швидкі перекази в режимі 24/7, їм необхідно модернізувати IT-системи.
Також директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ нагадав, що в квітні відбувся запуск Регуляторної пісочниці для тестування інноваційних продуктів. Наразі податися для тестування в пісочниці можуть лише авторизовані Нацбанком учасники фінансового та платіжного ринків.
Окрім того, найближчим часом НБУ затвердить концепцію відкритого банкінгу, розроблену спільно з робочими групами учасників ринку. “В новій екосистемі відкритого банкінгу кожен відіграє певну роль у забезпеченні створення правил та принципів взаємодії і обміну даними, які повинні бути зрозумілими та прийнятними для банків, надавачів фінансових та нефінансових платіжних послуг. Тому тільки працюючи разом, ми зможемо виправдати ці очікування та забезпечити успіх відкритого банкінгу на платіжному ринку країни”, – зазначив Андрій Поддєрьогін.
Еквайринг: виклики 2022 і перспективи 2023
Керівник напрямку торгового еквайрингу ПриватБанку Сергій Макаренко розповів про ключові виклики, з якими стикнулися гравці ринку еквайрингу в 2022 році. Серед них зокрема:
- відсутність можливості інкасування торгових точок на окупованих територіях;
- зниження бізнес-активності в Україні;
- релокація складів POS-термінального обладнання;
- зниження еквайрингової комісії до 0%;
- необхідність реалізації альтернативних каналів прийому платежів.
За словами Сергія, у перші дні повномасштабної війни ПриватБанк фіксував мінус 70,6% активної мережі терміналів. “Бізнес по суті зупинився. Навіть в західних областях все провалилося”, – додав Макаренко. Нині активність мережі відновлена до 93,5% по відношенню до 1 січня 2022 року.
Одними з ключових напрямків розвитку еквайрингу в 2023 році ПриватБанк визначив впровадження відкритого банкінгу (API еквайрингу) та подальший розвиток POS-терміналу в смартфоні – сервісу “Термінал”.
Відзначили важливість безтермінального еквайрингу і учасники панельної дискусії, присвяченої обговоренню перспектив платіжних технологій у змінному середовищі. Зокрема, Павло Хорошко, головний менеджер із розвитку еквайрингу Райффайзен Банку, сказав: “Безтермінальний еквайринг – це те, куди треба рухатись”.
В ході дискусії учасники також обговорили зниження еквайрингової комісії минулого року до 0%. За словами експертів, це було вимушеним і, у той же час, “правильним рішенням”. З одного боку, збитки від цього банкам довелося покривати ще декілька місяців. Проте, з іншого боку, це і дозволило перезапустити ринок еквайрингу.
На думку учасників панельної дискусії, до довоєнних тарифів ринок не повернеться навіть після перемоги.
Перехід на хмарні технології: що далі?
Ще одна панельна дискусія на конференції була присвячена переходу на хмарні технології. По суті, компанії почали використовувати хмарні технології ще під час ковіду, а минулого року був прийнятий закон про хмарні послуги.
Окрім того, в березні минулого року Національний банк врегулював питання щодо використання банками України хмарних послуг у своїй діяльності. Так, банки отримали можливість надавати банківські послуги, а також здійснювати процесинг за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, зокрема платіжних карток, використовуючи хмарні сервіси, що надаються з використанням обладнання, розміщеного на території держав Європейського Союзу, Великої Британії, Сполучених Штатів Америки та Канади. Олександр Кльок, керівник CSIRT НБУ, нагадав, що норма діятиме на період воєнного стану та впродовж двох років після його скасування.
Проте представник регулятора зазначив, що після цього ніхто не буде вимагати від банків повертатися з “хмар”. Просто буде затверджено додаткове регулювання договорів з надавачами хмарних послуг.
Також у Нацбанку зазначили, що ключовими складнощами при переході на хмарні технології були висока вартість та необхідність навчання персоналу.
