Юрій Тишківський, старший юрист Stron Legal Services
5 червня 2022 року Данило Гетманцев, голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, заявив, що за дорученням президента було погоджено з головою Нацбанку та прем’єр-міністром розробку законопроєкту про списання заборгованості по споживчих кредитах на придбання рухомого та нерухомого майна, яке було знищене під час воєнних дій.
Ця ініціатива є корисною для осіб, майно яких було знищено в результаті вторгнення росії на територію нашої держави. Адже, як зазначив Гетманцев, люди не повинні сплачувати борг за неіснуючий об’єкт.
Текст законопроєкту ще неопублікований на сайті Верховної Ради України, але вже зараз можна визначити деякі питання, на які повинен дати відповідь цей закон для уникнення непорозумінь в майбутньому.
- Відшкодування для кредиторів (банків та інших кредитних установ).
Чи отримають відшкодування кредитори за списані борги? Якщо так, то ключовим буде питання, за рахунок яких коштів. Тут є декілька варіантів, і найпростіший – це бюджет, а отже за рахунок платників податків. Також можливий варіант – це міжнародна допомога або відшкодування за рахунок коштів агресора.
2. Визначення боржників, які мають право на списання боргу.
Для списання боргу необхідно буде визначити критерії для боржників, які матимуть право на таке списання. В одному з інтерв’ю Гетманцев заявив, що важливим критерієм для боржників буде добросовісне виконання своїх зобов’язань перед кредитором до початку повномасштабного вторгнення. Тобто якщо боржник не сплачував обов’язкові платежі по кредиту до 24 лютого, то скоріш за все він не зможе розраховувати на прощення боргу. Також необхідне врегулювання поняття знищеного майна та що робити тим, в кого майно знищено частково чи пошкоджено. Чи матимуть право такі особи на списання, чи можливо у них буть якісь інші пільги?
3. Оподаткування суми прощеного боргу.
Відповідно до Податкового кодексу України сума прощеного боргу/кредиту включається до оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб. Для того, щоб борг оподатковувався податком на доходи фізичних осіб, необхідні певні умови:
- кредитор повинен самостійно прийняти рішення про прощення боргу та до закінчення строку позовної давності;
- рішення про прощення не може бути пов’язане з процедурою банкрутства;
- сума боргу повинна перевищувати 25% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (на сьогодні це – 1625 гривень).
Тобто, станом на сьогодні, при дотриманні всіх умов вище, особа повинна буде сплатити 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору від суми прощеного боргу.
Отримати відповіді на всі ці та інші запитання ми зможемо, або ні, коли буде опублікований законопроєкт. Але в будь-якому разі необхідно розуміти, що це питання є дуже складним і комплексним, та потребує проведення великої роботи. Адже умови, в яких знаходиться наша держава сьогодні, є унікальними і адаптувати законодавства іноземних держав не вдасться.
