Загальносвітова концепція розумних міст базується на трьох принципах: комфорт, зручність та безпека. А сучасні технології та сервіси допомагають досягти цих цілей і зробити місто по-справжньому “Smart”.
Як концепція розумних міст втілюється у Києві? Які особливості цього процесу в період повномасштабної війни? Та якими напрацюваннями команда КМДА ділиться з міжнародними колегами? Про це та інше ми запитали у Петра Оленича, заступника мера Києва та керівника цифрової трансформації міста.
- Що таке, у вашому розумінні, “Smart city”?
Розумне місто – це не тільки “цифра”. “Цифра” – це інструментарій, який дає зручні сервіси, забезпечує швидке отримання певних послуг, зручність в користуванні та інформуванні. Але перш за все, розумне місто – це екологічний простір, комфортний і безпечний для проживання та роботи.
Екологічність – це, зокрема, регулювання потоків трафіку. Інтелектуально-транспортні автоматизовані системи допомагають нам це реалізовувати більш ефективно. Разом з тим, первинне планування ніхто не відміняв, тобто ми маємо планувати комплексну схему транспорту. Це те, що робить Департамент містобудування і архітектури. Вже після цього цифрові системи дозволяють регулювати трафік більш ефективно і зручно.
Система екомоніторингу – датчиків – дає нам з вами розуміння, де і які показники на місцях. І якщо якісь показники відхиляються від норми або погіршуються, ми розуміємо, що потрібно саме в цьому місці дослідити, що відбувається і як змінити цю ситуацію. Завдання міста – проконтролювати це і передати інформацію у відповідний державний контролюючий орган. На цьому етапі екологічність переходить в безпеку. Адже стан повітря, наявність пилу та його структура – все це важливо для здоров’я.
Окрім того, місто забезпечене достатнім рівнем автоматизації в питаннях контролю громадського простору. За даними поліції, в Києві впав рівень злочинності. Це якраз вплив розумного планування і цифрових сервісів, а також систем, які забезпечують контроль території.
Якраз усі ці моменти і формують розумне місто. Цей термін багато використовується в світі. Найуспішніші міста, які впровадили концепцію розумного міста, почали якраз із того, що спланували комфортний простір, забезпечили громадський порядок і запровадили цифрові сервіси, які надали зручність, безпеку та контроль.
Зазначу, що за будь-яким цифровим сервісом стоять люди з двох сторін. З одного боку – ті, що виробляють цей сервіс або надають послугу, з іншого – ті, які отримують сервіс. Тому ми завжди враховуємо думку та відгуки містян.
- Яка команда займається трансформацією міста?
У нас невелика команда департаменту інформаційно-комунікаційних технологій. А також є три комунальних підприємства, з якими ми співпрацюємо:
- КП “ГІОЦ”, що займається розробкою всіх сервісів та реєстрів, у тому числі Київ Цифровий;
- комунальне підприємство “Інформатика”, що займається адмініструванням міського дата-центру і систем відеоспостереження;
- комунальне підприємство “Київтелесервіс” – займається оптиволоконною мережею, яка, до речі, нам дуже допомогла в складні часи, працюючи стабільно і без збоїв.
- Яка компанія може стати партнером міської влади у розвитку розумного міста?
У нас критерії прості. Наша команда визначає пріоритетність проектів. Далі ми визначаємо системи і підходи, які необхідні місту на сьогодні, враховуючи думку правоохоронців, медиків, служб порятунку – залежить від конкретного проекту. Це все оформляється в технічне завдання і публікується на Prozorro. Далі компанії приймають участь у торгах. Як правило, це великі компанії, тому що місто велике, відповідно проекти також масштабні.
При цьому є великі міжнародні компанії, які нам допомагають безкоштовно. Зокрема, Microsoft в рамках співпраці видає нам ліцензії на програмне забезпечення. Таким чином ми привчаємо всіх службовців до сучасних засобів комунікації, таких як календарі та їх використання для планування зустрічей, корпоративна електронна пошта тощо. Це здається банальним питанням, але навчити кожного цим користуватися як звичайним повсякденним інструментом – це теж складне завдання. Але ми з цим впоралися, цьому “допоміг” зокрема ковід, адже віддалений режим праці спонукав користуватися онлайн-інструментами для комунікації. Це ефективність і комфорт, тому що коли комунальні працівники приймають оперативно зважені рішення, це позитивно впливає на життєдіяльність міста, і будь-які проблеми вирішуються набагато ефективніше. Це можна було наглядно побачити в березні 2022 року, коли обстановка була складною, Київ намагалися оточити, проте навіть сміття вивозилося за графіком.
- До речі, як технології допомагали у перші тижні, місяці повномасштабного вторгнення?
Дуже допомагали. Певні міські системи допомагали нашим оборонцям, але тут деталі я не можу розголошувати. Наша ж команда зосередилася на системах збереження життя і своєчасного інформування. Тому що виявилося, що класичні іноземні системи на сьогодні не є настільки оперативними, як того вимагають реалії. Коли летить ракета з території Білорусі, в нас у Києві може бути до трьох хвилин часу, щоб всіх проінформувати, а людям – зорієнтуватися і прослідувати в укриття. На цій задачі ми якраз і зосередилися в перші дні повномасштабної війни. Застосунок Київ Цифровий, який створювався як сервісний застосунок для транспортних послуг та інших комунальних сервісів, був трансформований повністю під воєнний стан, для того щоб зберігати життя і забезпечувати своєчасне інформування містян. На сьогодні ми за 30-40 секунд розсилаємо усім повідомлення. Виявилося, що це унікальний алгоритм, ми єдині, хто робить це так швидко. Інші розсилають повідомлення за 10 хвилин – і це гарний показник, адже навіть у випадку стихійного лиха ці 10 хвилин у вас є. А от під час ракетних атак цей час є не завжди. Над цим ми працювали в перші тижні 2022 року, і я впевнений, що це зберегло багато життів.
Інша історія – це системи інформування, надання актуальної інформації, офлайн карти. Це було дуже важливим у період відключень світла.
Окремо протягом тижня-двох після вторгнення було відпрацьовано механізм зв’язку з середнім і малим бізнесом. Користувачам необхідно було надавати актуальну інформацію щодо доступності станцій технічного обслуговування, аптек та медикаментів тощо. Фактично ми зробили нову платформу комунікації з малим і середнім бізнесом. Це дуже допомогло інформаційно, практично й емоційно. Тому що в складні часи, коли ти розумієш, що навіть каву можна купити при виході з укриття, – це вселяє оптимізм.
Ми розуміємо, що ми повинні адаптуватися під виклики. Будь-які. Ми стаємо сильнішими, а цифрові інструменти забезпечують нам зручність і можливість працювати з великими масивами даних. Кількість клієнтів застосунку Київ Цифровий – 2,3 мільйони. Це величезні масиви даних, і нам необхідно ці дані зібрати, швидко обробити і видати інструкцію. Коли людина знає, що робити, то вже не так нервує. Найпростіші речі, як-от, де купити їжу та воду, де знайти аптеку та як пройти в укриття, були переосмислені й трансформовані за допомогою цифрових інструментів. Це і є комфорт і безпека проживання, основні засади розумного міста.
- Над чим зараз працюєте у застосунку Київ Цифровий?
Ми запустили оплату комунальних послуг. Дуже пишаємося інструментами електронної демократії – вони користуються попитом. Особливо у воєнний час ми вважаємо дуже важливим забезпечити двосторонню комунікацію з громадою. Тому що наразі заборонені будь-які масові зібрання, а цей інструмент забезпечує можливість отримання верифікованих даних від містян, відповідно дозволяє розуміти настрої і координувати наш рух уперед.
- Ви на початку розмови згадували, що є міста, які досягли певного успіху в розвитку Smart city. Які це міста? Чи орієнтуєтесь на чийсь досвід?
Дуже гарний приклад – це Барселона. Свого часу це було загазоване місто, незручне. Зараз це зелене, екологічне місто. Вони сфокусувались на розвитку зелених зон, транспортної інфраструктури, побудові нових шляхів – для вирішення питання загазованості Барселона прибрала у спеціальний тунель велику магістраль. Деякі вулиці вони зробили односторонніми, деякі – пішохідними, збалансували трафік по місту, забезпечили доступність електротранспорту, оновлення освітлення, перевірили екологічні показники. В результаті – отримали збалансовану модель комфортного міста. Щоправда, на сьогодні у них залишається актуальною проблема зі злочинністю. Тож вони цікавляться у нас, як ми справилися з цим.
- Чи звертаються до вас адміністрації інших міст у світі за досвідом у розвитку розумного міста?
Вже так. Цікавляться, як ми організовуємо цивільний захист, як ми спілкуємося з містянами. Ми залюбки ділимося досвідом, особливо тісно співпрацюємо з Ригою, з Брюсселем. Цікавляться швейцарські міста, оскільки у них гірська місцевість, тож є потреба у своєчасній та швидкій системі оповіщення. З Барселоною ми теж обмінювалися досвідом.
У нас на сьогодні є унікальна експертиза щодо того, як цифрові сервіси можуть працювати під час війни, під час вимкнення електроенергії. Скептики раніше казали, що “ця ваша цифра” не буде працювати, як тільки вимкнуть електроенергію. Але як виявилося, “цифра” якраз працювала. Мобільний зв’язок працював, за що подяка мобільним операторам. Їхні основні антени забезпечували достатню площу покриття, щоб ми надсилали всім повідомлення через Київ Цифровий навіть під час вимкнень світла. У нас був запасний план на випадок, якщо б не працювало взагалі нічого, але нам вдалося прорахувати потужності цифрових систем наперед.
- А якщо говорити про партнерство всередині країни, чи обмінюєтесь ви досвідом з іншими містами та держструктурами, наприклад, Мінцифрою?
Ми з Мінцифрою – стратегічні партнери в будь-яких питаннях. Мінцифра забезпечує центральний рівень, ми ж відпрацьовуємо всі напрацювання на місцевому рівні. У нас тісна співпраця з Дією, ми всі проекти погоджуємо з Міністерством.
Якщо говорити за партнерство з іншими українськими містами, то ми розіслали пропозицію про співпрацю основним великим містам. Найбільше нашим досвідом цікавилися Дніпро, Одеса, Львів. Зазначу, що є певний дефіцит спеціалістів, які це все можуть підтримувати на місцях. Тому зараз з Мінцифрою обговорюємо, яким чином організувати процес таким чином, щоб регіональним містам було легше користуватися і впроваджувати цифрові сервіси.
- Які з міст ви можете виділити за рівнем розвитку Smart city? Чи наблизилось якесь із них до Києва?
Львів і Дніпро можу виділити, також гарно розвивається Вінниця. Насправді в кожного є свої напрацювання і успіхи, і це дуже добре. Далі міста можуть ділитися досвідом між собою, ми завжди готові до цього.
- Які технології, що зараз активно розвиваються у світі, можуть бути взяті на озброєння вашою командою?
Штучний інтелект, звичайно. Ми плануємо впроваджувати чат-бот для сервісної служби підтримки. Тобто там, де виникає найбільше питань, ми й будемо використовувати ChatGPT.
А далі ми плануємо розвивати інтелектуально-транспортну систему: спочатку математичну модель, потім автоматизацію, а після цього вчити потихеньку штучний інтелект керувати міською світлофорною інфраструктурою. Це в наших планах було давно, щоправда війна змусила ці плани відкласти. Це необхідно зробити, тому що іноді, коли трапляються якісь ситуації на дорогах, треба міняти конфігурацію, треба змінювати потоки, і спеціаліст, яким би він не був хорошим, може сам не впоратися з цим завданням у такому великому місті. Тут нам і допоможе штучний інтелект, який працює з великими обсягами даних.
- Як щодо технології блокчейн?
Вона енергозатратна. Колись ми розглядали можливість впровадження подібних технологій, але ми йдемо по принципу необхідності. Розробка і супроводження коштує недешево, тож ми працюємо над найбільш потрібними речами і не дуже дорогими. Якщо технологія буде класна, але нікому не потрібна – навіщо тоді її брати на озброєння. По блокчейну в нас саме така ситуація.
- Київ отримав безліч відзнак на міжнародних заходах, присвячених цифровій трансформації міст. Зокрема, спеціальну відзнаку World Smart City Award за застосунок Київ Цифровий на конгресі Smart City Expo в Барселоні наприкінці минулого року. Що означають для вас такі нагороди?
Ми вважаємо, що це визнання міжнародною спільнотою напрацювань і досягнень міста Києва – і громади, яка користується, і спеціалістів, які розробляють, і адміністраторів, і спеціалістів із кіберзахисту.
Раніше про нас ніхто не знав. А зараз міжнародна спільнота цікавиться. А коли ми далі показуємо робочі інструменти, алгоритми, демонструємо напрацювання, вони розуміють, що в них такого немає.
Дуже важливо, як на мене, хто визнає і серед кого визнають. Коли ми розуміємо, що нас називають кращими серед таких претендентів, як Торонто, Сеул, Сідней, то це дійсно визнання. Наша система, яка в першу чергу направлена на збереження життя, важливіша, ніж будь-які інші системи життєдіяльності. Тому що спочатку треба зберегти життя, а потім вже забезпечити комфортне проживання. Міжнародна спільнота визнала, що наша концепція і підхід до управління міською територією на сьогодні відповідає викликам і вимогам, про які раніше навіть ніхто не міг подумати. Це і є розумне місто, коли під час викликів місто трансформується – в цифрових сервісах, в спілкуванні, в управлінні і, найголовніше, в роботі з даними. Нагадаю, що застосунком Київ Цифровий користуються 2,3 мільйони киян, це майже все доросле населення міста. Тож обсяги даних, з якими ми працюємо, величезні. Це дозволяє нам розуміти клієнта та враховувати його побажання.
- Які плани до кінця року?
Подальший розвиток сервісів, таких як квиток, електронна картка. Нещодавно було проголосовано важливу правку – відтепер картка киянина може бути цифровою. І ми поступово будемо трансформувати всі інструменти картки містянина в цифровий простір, щоб ця картка функціонувала в цифровому вигляді. І майбутні сервіси – соціальні, медичні, культурні, адміністративні – ті що надає місто, надавалися персоналізовано з використанням цифрової картки киянина. Це забезпечить клієнтоорінтованість.
Також в пріоритеті – розвиток міської інфраструктури зв’язку, трансформація підходу збереження даних, а також окремо розвиток кіберзахисту.
