Веб3 як нова галузь цифрової економіки має великий економічний і соціальний потенціал та може відіграти вагому роль у відновленні й розвитку України. Для того щоб зрозуміти, що потрібно для розвитку цієї індустрії, команда Web3 Institute за підтримки Міністерства цифрової трансформації провела серію інтерв’ю з п’ятдесятьма українськими веб3-засновниками із дев’ятнадцяти секторів веб3-економіки. Ключові результати дослідження зібрали нижче.
Що таке Web3
Beб3 — це сукупність публічних комп’ютерних P2P-мереж, які дають змогу здійснювати децентралізований обмін, обробку та зберігання даних, а також децентралізовані застосунки (як фінансові, так і нефінансові), що працюють на базі цих мереж.
Веб3 відкриває нові можливості для працівників, бізнесу, держави та некомерційних організацій. Нові цифрові активи, товари та послуги, нові бізнес-моделі, зниження витрат у наявних бізнесах, підвищення надійності та прозорості процесів у найрізноманітніших галузях — від ланцюжків постачання та обігу цифрових активів до державних реєстрів і голосування — усе це потенціал веб3.
Як зазначається у дослідженні, наявність адекватної державної політики, спрямованої на стимулювання розвитку веб3 в Україні, сприятиме розвитку цифрової економіки, а це, в свою чергу, дозволить збільшити зайнятість і ВВП. Для цього Україні потрібна національна стратегія розвитку цифрової економіки загалом і веб3 зокрема.
Як війна вплинула на Web3
Повномасштабне вторгнення росії призвело до того, що українські веб3-стартапи зіткнулися з валютними обмеженнями, обмеженнями на виїзд за кордон та ризиками війни для іноземних інвесторів, партнерів і клієнтів.
- Валютні обмеження ускладнили українським веб3-компаніям управління своїми грошовими ресурсами, зокрема виконання фінансових зобов’язань перед контрагентами.
- Обмеження на виїзд із країни сильно вплинули на можливості розвитку веб3-бізнесу: міжнародні конференції є основною платформою для бізнес-девелопменту, нетворкінгу та обміну досвідом, потенційні інвестори бажають особистих зустрічей.
- Бізнес-девелопмент та залучення інвестицій для стартапів, базованих в Україні, ускладнюються тим, що присутність команди стартапу в країні, яка перебуває в стані війни, є значущим ризиком для інвесторів, партнерів і клієнтів.
Окрім того, відтік кваліфікованих веб3-спеціалістів з України зменшує пропозицію на внутрішньому ринку праці.
Також існує думка, що інвестори, які мають у своєму портфелі стартапи з російським корінням, менш охоче інвестують в українські стартапи.
Проблеми освіти
Існують три аспекти освітніх проблем сфері веб3: загальна освіта користувачів веб3, вища освіта фахівців веб3 та підвищення кваліфікації, включно з навчанням представників влади.
Зазначається, що крім відсутності базової цифрової та фінансової грамотності, користувачі погано розуміють можливості, переваги й ризики використання веб3 та інвестування в проєкти веб3. Багато людей досі мають упередження щодо веб3 («піраміда, шахрайство, чорний ринок»). Також на українському ринку праці веб3-проєкти стикаються з дефіцитом якісної нетехнічної експертизи.
Зараз веб3-бізнес змушений розв’язувати ці проблеми власними силами — компанії наймають здібних працівників і самостійно донавчають їх до потрібного рівня. Це стосується і веб3-програмістів, оскільки у вишах не навчають таких фахівців, а з розвитком веб3 попит на них лише зростатиме.
Екосистема стартапів
У дослідженні повідомляється, що повноцінна екосистема для веб3-стартапів в Україні відсутня. З воронки «хакатон — інкубатор — преакселерація — акселератор» наявні лише не скоординовані між собою спорадичні хакатони. Для інкубаторів та акселераторів необхідні команди з відповідною експертизою, які працюють повний робочий день — на відміну від хакатонів, вони не можуть функціонувати винятково на волонтерських засадах.
Немає повноцінної школи фаундерів, відсутній механізм передавання досвіду від більш досвідчених фаундерів до фаундерів-початківців. У багатьох молодих веб3-фаундерів погана ув’язка дорожньої карти проєкту з вирішенням реальних проблем, немає бізнес-мислення і розуміння основних принципів запуску та розвитку стартапу, відсутнє вміння продавати свій продукт, поширений фокус на створення проєктів-одноденок, а не довготермінове будівництво компаній-єдинорогів, відсутня коректна комунікація з інвесторами та врахування інтересів інвесторів, особливо роздрібних.
Інвестиції
Сфера веб3 є дуже молодою та складається переважно зі стартапів на ранніх стадіях, які ще не досягли самоокупності. Основним джерелом фінансування галузі є інвестиції від венчурних фондів. Але зараз веб3-стартапам значно складніше залучати інвестиції. Ринок став зрілішим, венчурні фонди здобули більше досвіду та експертизи. Інвестори більш прискіпливо вивчають веб3-проєкти, висувають суворіші вимоги та інвестують менш охоче. Стартапам, які залучили інвестиції за високою оцінкою на ринку, що зростає, зараз складніше залучити наступний раунд інвестицій.
Альтернативним джерелом фінансування є гранти від фундацій L1 та L2 мереж, але їх політика фінансування проєктів не завжди відповідає інтересам стартапів. Проте для невеликих команд без юридичної особи такі криптовалютні гранти є можливістю вижити у поточний спад ринку ІТ загалом і веб3 зокрема.
Як зазначається у дослідженні, в Україні венчурне інвестування у веб3 не розвинуте. Причини: молодість української економіки, відсутність відповідного законодавства, недостатній обсяг і висока ціна залучення фінансових ресурсів на українському ринку, складність залучення закордонного капіталу в українські фонди, недостатній рівень розвитку експертизи фондів у сфері веб3 та загалом культури венчурного інвестування, брак «розумних грошей».
На ринку інвестицій у веб3 переважають сірі схеми (ICO, IDO тощо). Незважаючи на відсутність захисту прав інвесторів у таких схемах, для українських роздрібних інвесторів це практично єдина альтернатива банківським депозитам і державним облігаціям. При цьому стартапи не завжди готові мати справу з українськими інвесторами, які не можуть пройти AML-комплаєнс, — для фаундерів це додаткові ризики.
Токенізація
Токенізація активів, зокрема нерухомості та часток у малому та середньому бізнесі, може вдихнути життя в український фондовий ринок і стати точкою зростання. Це спростить іноземним інвесторам та українським роздрібним інвесторам доступ до нових об’єктів інвестування в Україні, а українським підприємствам надасть нове джерело фінансування.
Токенізація нерухомості дасть змогу населенню збирати кошти на купівлю квартири не у формі готівки, що знецінюється через інфляцію, або банківського депозиту, а у формі часток у нерухомих активах, які зростають у ціні та забезпечують прибуток. Токенізація може спростити доступ вітчизняних і іноземних інвесторів до українського ринку землі. Те саме стосується державних облігацій.
Розвиток токенізації в Україні блокується відсутністю необхідного законодавства. Технічні рішення та готові продукти для токенізації є — потрібен закон, що регулює первинну пропозицію віртуальних активів. Гравці галузі кажуть, що існує потреба в законодавчому регулюванні краудфандингу: спрощені умови для фінансування проєктів, зокрема через токенізацію, у межах розумних лімітів загальної суми збору та внеску одного учасника. Регулювання токенізованих активів повинно керуватися змістом токенізованого активу та пов’язаних із цим активом майнових прав, які передаються через токен.
Банківські послуги
За результатами дослідження, у веб3-стартапів немає доступу до повноцінних банківських послуг, адже банки не бажають мати з ними справу через відсутність регулювання. Веб3-бізнесу складно відкрити рахунок у банку, не кажучи про інші банківські послуги (наприклад, отримання кредиту для відкриття майнінгової ферми або використання майнінгового обладнання як застави за кредитом).
Блокування банківських транзакцій, пов’язаних із купівлею та продажем криптовалют, не дозволяє веб3-бізнесам запускати свої продукти в Україні та призводить до виникнення «саморобних еквайрингів», які не приносять користі ні державі, ні бізнесу, ні користувачам. Також блокування цих транзакцій знизило ефективність використання криптовалютних пожертвувань для підтримки України.
Банки не працюють із віртуальними активами, тому веб3-бізнесам доводиться шукати способи обміну криптовалют у сірій зоні, що породжує додаткові ризики. Роздрібні споживачі також не мають можливості легально отримати на банківський рахунок національну валюту в обмін на криптовалюту. Це ускладнює життя працівникам веб3-компаній, які отримують заробітну плату в стейблкоїнах.
Регуляторна невизначеність
Проєкти готові співпрацювати з державними установами, і навіть надавати їм свої продукти безоплатно, але самі працівники установ відмовляються від цього через відсутність чітких офіційних правил роботи з веб3-технологіями. Наприклад, використання NFT музеями для монетизації їхніх інтелектуальних прав або Укрпоштою для випуску цифрових марок.
Відсутність зрозумілої регуляторної бази — одна з причин інкорпорації веб3-компаній за кордоном, зокрема офшори. Немає необхідних правових норм, що дозволяють реєструвати будь-який стартап, пов’язаний із віртуальними активами, в Україні.
Стартапам важливо мати визначеність щодо двох питань: як структурувати раунди залучення інвестицій та свій продукт (насамперед йдеться про фінансові продукти, але є і інші — наприклад, продукти на основі NFT).
Зараз у веб3-бізнесів та веб3-користувачів немає розуміння того, як вони повинні сплачувати податки з криптовалютних доходів. Варто також згадати про відсутність визначеності стосовно прав споживачів віртуальних активів та веб3-продуктів, а також механізмів захисту цих прав.
Загалом констатується, що законодавці не дуже цікавляться потребами веб3-бізнесу та його експертизою. Характерний кейс: українська веб3-компанія бере участь у розробці європейської блокчейн-інфраструктури, співпрацює з ОАЕ в площині ліцензування веб3-компаній, бере участь у розробці регулювання ринку віртуальних активів Бахрейну, але з боку українських регулювальних органів попиту на таку експертизу немає.
МiCA
Засновники веб3-бізнесів, опитані в ході дослідження, зазначають, що Україна не готова до прийняття MiCA. Ринок ще надто молодий для таких суворих вимог, регулювальні органи не мають необхідної експертизи та ресурсів, недостатньо розвинена експертна спільнота. Загалом фаундери погоджуються з тим, що чіткі та прозорі правила гри підуть ринку на користь. При цьому респонденти одностайні в тому, що не можна просто повторювати MiCA — Україні потрібен регуляторний арбітраж навіть у порівнянні з MiCA. Інакше, вибираючи між MiCA в ЄС та MiCA в Україні з її специфічними ризиками й обмеженнями, веб3-компанії не матимуть стимулу вибирати українську юрисдикцію.
Однією з конкурентних переваг української юрисдикції може стати легалізація ДАО. У MiCA немає поняття ДАО. Нині у світі є лише кілька юрисдикцій, де можна зареєструвати ДАО. Україна має шанс бути серед перших країн, які дозволяють реєструвати ДАО, запускати токени управління ДАО та здійснювати їхню первинну пропозицію. При цьому технічні рішення для запуску та менеджменту ДАО в українських веб3-компаній є.
Регуляторна пісочниця
Молодим веб3-стартапам потрібна регуляторна пісочниця. Це знизить поріг входу для веб3-засновників та підвищить темпи створення веб3-стартапів в Україні.
На основі регуляторної пісочниці може здійснюватися інкубація та акселерація проєктів. Це підвищить якість стартапів-резидентів пісочниці й полегшить їм залучення інвестицій.
Віртуальні активи як засіб обміну
Положення «віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги)» суттєво обмежує обіг криптоактивів та розвиток веб3-економіки, кажуть опитані засновники компаній. У США, Канаді, ЄС, Великій Британії, Швейцарії, Сінгапурі, Японії, Австралії таких обмежень на обіг віртуальних активів немає.
Не тільки продаж фізичних товарів та послуг за криптоактиви, а й будь-який обмін криптоактивів на криптоактиви, оскільки будь-які криптоактиви так чи інакше є майном, опиняється під забороною. Аналогічна ситуація з дедалі популярнішим кредитуванням реального бізнесу стейблкоїнами.
Ліцензування та стандартизація
Ліцензування та регулярний аудит кастодіальних сервісів необхідні — без них інвестори, споживачі та екосистема загалом несуть суттєві ризики. Водночас бажано, щоб бізнес, який грає за правилами, стикався з державними органами лише один раз — при отриманні ліцензії. Держава при ліцензуванні має не просто стягувати плату за право вийти на ринок, а надавати реальну послугу щодо перевірки проєктів на відповідність технічним та нетехнічним стандартам.
Навіть ті фаундери, які вважають ліцензування для веб3 застарілим підходом, погоджуються з необхідністю стандартизації, але не державою, а профільними об’єднаннями.
А одним із способів боротьби з шахраями та неякісними веб3-продуктами є рейтингові та репутаційні системи.
Позиціювання України у світі веб3
Україні потрібно визначитися зі своїм позиціюванням у світі веб3 та покласти його в основу стратегії розвитку української веб3-економіки, зазначається у дослідженні. Оскільки позиціювання є частиною маркетингу, може бути корисним залучення для вирішення цього завдання не тільки представників влади та веб3-бізнесу, а й професійних маркетологів (прикладом юрисдикції, якій маркетинг допоміг посилити привабливість для веб3-компаній, є Естонія).
До стратегії розвитку веб3 в Україні можуть входити:
- розвиток та зміцнення інфраструктури для цифрової економіки (зокрема збільшення покриття та проникнення інтернету),
- підтримка розвитку всіх елементів екосистеми стартапів,
- програми спільного інвестування держави та венчурних фондів в українські веб3-стартапи,
- стимулювання продуктових веб3-бізнесів,
- стимулювання молодих українських веб3-спеціалістів залишатися в країні,
- акцент на всебічну підтримку стартапів у найбільш перспективних областях веб3 (наприклад, DeFi, токенізація активів),
- легалізація ДАО та продажу їх керуючих токенів (зокрема за стейблкоїни),
- можливість залучати інвестиції в стейблкоїнах (і не сплачувати із цих інвестицій податки), сплачувати цими стейблкоїнами працівникам та контрагентам, відкрити рахунок у банку та переводити на нього фіат від продажу цих стейблкоїнів,
- спеціальні умови для промислового майнінгу,
- впровадження веб3-технологій у державне управління та послуги,
- підтримка та партнерські проєкти з професійними асоціаціями,
- максимально просте законодавство та оподаткування,
- регуляторний арбітраж,
- цифрове резидентство для цифрових кочівників.
Загалом, опитані топменеджери кажуть, що Україна випереджає багато розвинених країн за рівнем цифровізації (онлайн-банкінг, державні послуги), і веб3-технології можуть зміцнити її лідерство в цій сфері. Є ціла низка веб3-проєктів, перспективних із погляду економічного та соціального ефекту, які можуть бути реалізовані державою у вигляді пілотів.
Масове прийняття
Масове прийняття веб3 залежить не тільки від донесення до широкого загалу користувачів переваг та ризиків веб3-технологій. Воно залежить від збільшення кількості веб3-продуктів, які розв’язують реальні проблеми масового користувача, від зручності цих продуктів та готовності користувачів платити за них. Воно також залежить від компаній, які впроваджують веб3-технології у свої продукти й бізнес-процеси, а отже, від обізнаності широкого загалу підприємців щодо переваг і ризиків впровадження веб3-технологій.
Збільшення покриття та проникнення інтернету, базова фінансова, цифрова та веб3 грамотність є драйверами масового прийняття веб3, але в результаті користувачам важливі продукти, а не технології, на яких вони побудовані. Масове прийняття веб3 — це коли люди навіть не знають, що використовують ці технології у своєму повсякденному житті, тобто абстракція веб3-технологій від кінцевого користувача. У цьому сенсі масове прийняття веб3-технологій більше залежить не від користувачів, а від компаній, які впроваджують ці технології у свої повсякденні продукти та бізнес-процеси. Ключовою умовою масового прийняття є масова обізнаність.
