FinTech Insider завершує цикл інтерв’ю про поточний стан справ та перспективи фінансування в агросекторі розмовою з Сергієм Магдичем, заступником голови правління ПУМБ. Експерт поділився з нами думками щодо важливості державної підтримки та здешевлення кредитів для аграріїв, викликами фінансування агробізнесу в 2025 році, ініціативами з підтримки ветеранського бізнесу, а також прогнозами щодо переходу агровиробників до стандартів управління екологічними і соціальними ризиками.
- Яка програма фінансування для агробізнесу має найбільший попит серед клієнтів ПУМБ? І які агропідприємці є вашою цільовою аудиторією?
Агро є однією із головних індустрій, які розвиває та фінансує ПУМБ, концентрація в нашому портфелі становить 22-23%. Ми маємо низку програм фінансування для кожного сегменту бізнесу – від мікро і малого, до великих холдингів. Ці програми комплексно покривають потреби і запити бізнесу: від фінансування обігового капіталу до надання техніки в лізинг, факторингу, кредитів на купівлю землі, угоди M&A та ін.
Ми суттєво зросли в цій індустрії за період війни: з 4 млрд грн до близько 11 млрд грн станом на зараз. До речі, за даними НБУ, ринок кредитування агро у 2024 році майже не змінився (+/- 1-2%). Основна причина — повноцінна робота зернового коридору в 2024 році, що дало змогу аграріям реалізувати залишки продукції, збільшивши ліквідність.
- Які критерії є ключовими при прийнятті рішення про виділення кредиту агробізнесу? Яка частка заявок отримують схвалення?
Треба сказати, що рівень якості кредитного портфеля у ПУМБ у сегменті агро – дуже високий. У мікро, малому та середньому бізнесі рівень дефолтів – 0,4%, рівень погодження у нас – 80%. Критерії досить прості – загальний рівень боргу на підприємство, скажімо, може бути оцінка рівня поточних боргів до річної собівартості (70-80%).
З огляду на це, ми думаємо над збільшенням фінансування агро, змінивши підходи. За останній час ми навчилися швидко приймати рішення: у малому агробізнесі – це 5-7 днів, time to cash – приблизно 3 дні. 90% договорів підписуються в безпаперовій формі.
На сьогодні ринок кредитування агро це не тільки банківське фінансування, це вже і фінтех компанії. При цьому головний кредитор агро – все-таки постачальники МТР (матеріально-технічних ресурсів), які надають товарне кредитування. Обсяг коштів від постачальників ЗЗР (засобів захисту рослин), насіння та інших складових агровиробництва – переважає банківське фінансування.
Тому банки слідкують за тенденціями та за моделями взаємодії з постачальниками МТР і з фінтехам, розглядають нові можливості та готові змінювати підходи не тільки щодо швидкості, але, можливо, і ризик-апетиту, для того, щоб більш активно кредитувати цю галузь.
- Чи готові банки йти в диджиталізацію, вкладатися в нові технології, співпрацю з фінтехами, розуміючи, що завтра фінтехи будуть це робити дешевше і краще?
Диджиталізація, AI, побудова диджитального банку – це не майбутнє, це наша поточна реальність. Всі банки над цим працюють. Наша мета – побудувати платформу, яка дасть можливість малому, мікро, середньому бізнесу отримати будь-яку послугу (крім готівкових операцій через касу) виключно онлайн. Починаючи з відкриття рахунку, яке вже більше року доступне онлайн в ПУМБ. На сьогодні є багато відкритих джерел і баз, які дають можливість, не отримуючи фізичні документи, відкривати рахунки і ФОПам, і юридичним особам. Кредитування онлайн ми запустили півтора роки тому, на зараз ми прокредитували підприємців на 1,5 млрд грн, цей ринок зростає і це буде тривати.
Фінтехи, як-то RozetkaPay чи NovaPay, мають фінансову ліцензію і вже працюють з нами на одному полі. Ми можемо конкурувати, а можемо і співпрацювати. Тому ми розглядаємо можливість побудови партнерства зокрема із маркетплейсами, частина з яких є нашими клієнтами у великому корпоративному бізнесі. Щодо напрямку агро – у нас вже є певний позитивний досвід із сервісом WEAGRO від фінтех компанії Activitis. Минулого року запустили MVP і готові продовжувати.
- Програма “Доступні кредити 5-7-9” допомогла підприємцям, у тому числі агробізнесу, на початку повномасштабного вторгнення. Наскільки ефективною вона є зараз? Що є чи може стати альтернативою цій програмі?
«Програма 5-7-9» за час існування пережила декілька ітерацій. Якщо спочатку вона стимулювала розвиток і створення нових робочих місць, то наразі це форма підтримки держави в екстремальних умовах воєнного часу. ПУМБ активний у цій програмі, ми – серед лідерів за обсягом видачі.
В агросекторі ця програма фактично врятувала чимало малих агрокомпаній – у ситуації, коли через обмеження зовнішньої логістики внутрішні ціни повертали нульову, а подекуди мали від’ємну рентабельність бізнесу.
Щодо форм держпідтримки – варто подивитися на приклад Польщі, ми схожі як в географічному сенсі, так і в сенсі структури економіки. Польські фермери сьогодні, маючи вільний доступ до величезного європейського ринку, регулярно отримують дотації, які кратно перевищують всю допомогу за всіма програмами державної підтримки в Україні. Тому наявність підтримки агросектору – питання конкурентоздатності наших товаровиробників в умовах перспективи членства в ЄС.
Зважаючи на це, певно не альтернативою, а доповненням до здешевлення кредитів мають стати прямі дотації у прив’язці до імплементації європейських норм та стандартів ведення аграрного бізнесу (в тому числі ESG вимог).
- Чи є місце цифровим інструментам у контексті підтримки агробізнесу? Чи це полегшить кредитування для малих і мікро фермерів, зокрема у прифронтових регіонах?
Так, розвиток цифрової дистрибуції – сьогодні одне із нагальних завдань для банків. Нам такі сервіси більш цікаві з точки зору покриття невеликих і територіально віддалених клієнтів. Ми бачимо також і певний виклик щодо «цифрової зрілості» малих і мікро клієнтів. Це вимагає від банків дуже простих і зрозумілих продуктів для фермерів, щоб процес цифрової еволюції був порівняно швидким і безболісним.
У цифровізації клієнтського досвіду нам свого часу допоміг Covid-19. Якщо до цього для нас був челендж щодо готовності агроклієнтів користуватися КЕП і переходити на безпаперові формати підписання угод, то зараз можемо констатувати, що наші агроклієнти зрозуміли та прийняли всі переваги цифрового підписання угод. Тож це надихає до подальшої цифровізації продуктів.
- Які ще програми має банк для підтримки бізнесу, зокрема, ветеранського?
Ми нещодавно запустили програму, яка стосується саме допомоги ветеранам побудувати свій бізнес. На початку ми роздумували: кредитувати чи давати гранти. Вирішили працювати із грантами, при цьому навчати і надавати менторську підтримку. Бо більшість цих бізнесів – стартапи. І мати хорошу ідею – мало. Треба навчитися керувати своїм бізнесом, взаємодіяти з банками, будувати звітність.
Саме тому ми розробили спеціальну програму, в рамках якої запросили військовослужбовців-ветеранів, які хочуть побудувати свій бізнес. Ми оголосили конкурс і серед майже трьох сотень заявок відібрали 30 найбільш актуальних цікавих проєктів та провели навчання спільно із Київською школою економіки. Після захисту цих проєктів грантове фінансування отримали 15 команд, серед них такі дотичні до агро як виробництво м’ясних снеків та джерків, рекреація та виробництво лаванди, компанія з виробництва інноваційних ППУ-вуликів. Максимальна сума гранту – 1 млн грн, це відносно невеликі кошти. Але 15 нових ветеранських бізнесів нині розвиваються за нашої підтримки. Хай це і невеликий, але якісний та відкритий крок назустріч розбудові ветеранських стартапів в Україні. Про наступні набори на програму оголосимо згодом.
- Які основні виклики ви вбачаєте у фінансуванні агробізнесу в 2025 році?
Одним з найголовніших є продовження успішної роботи зернового коридору. Це один із ключових ризиків. Якщо робота буде такою ж, як і в минулому, то основні питання будуть – куди інвестувати кошти. Вбачаємо в 2025 році не виклики, а швидше можливості для агро.
Бо стан індустрії з фінансової точки зору досить непоганий. Нарешті складаються всі фактори на користь агро: коридор, ціни, логістика. Тому ми очікуємо більше запитів на розвиток переробки або створення суміжних бізнесів.
Для малого бізнесу, зважаючи на суттєвий вплив державних програм підтримки на ринок фінансування малих клієнтів аграрного сектору, викликом є стабільність і передбачуваність умов програм підтримки.
Ще одним викликом буде перше «знайомство» наших агровиробників зі стандартами управління екологічними і соціальними ризиками. Це початок довгого і складного шляху долучення України до цивілізованих країн світу, де ці стандарти імплементуються і розвиваються останні 15-20 років. І якщо зараз ці вимоги є частиною стимулюючих програм, то вже за декілька років вони стануть частиною законодавчого поля.
Клієнти, котрі швидше подолають ці виклики і адаптують свій бізнес до екологічних і соціальних стандартів, у стратегічній перспективі отримають перевагу. І роль фінансових організацій полягає в тому, щоб якнайкомфортніше провести клієнтів цим шляхом.
Вас також зацікавлять інші інтерв’ю з цієї теми:
Проблеми та перспективи фінансування агросектору в Україні. Інтерв’ю з Ростиславом Дюком, УАФІК