Українська компанія Devlight почала працювати на ринку мобільних технологій в Україні, коли він лише зароджувався, а в перспективи концепції Mobile-first майже ніхто не вірив. Станом на зараз мобільні застосунки, розроблені компанією, були завантажені більше 36 мільйонів разів. Серед клієнтів Devlight – Нова Пошта, Fishka, Sense Bank, OKWINE, NOVUS, VARUS, BROCARD та інші.
CEO Devlight Ігор Полич в інтерв’ю FinTech Insider розповів про історію компанії, тренди цифровізації бізнесу, складові ідеального мобільного застосунку, перспективи суперапів, вплив штучного інтелекту та складнощі виходу на нові ринки.
Цьогоріч Devlight виповнюється 9 років. Як виникла ідея створення компанії? Яку місію ви ставите перед собою?
Ідея Devlight як компанії, яка буде працювати в напрямку Mobile-first, тобто мобільних технологій, зародилася в кінці 2015 року. Я вже тоді зрозумів, що мобайл точно пережене веб і стане основною цільовою платформою взаємодії з кінцевим користувачем.
У той час ми побачили, як швидко прогресує смартфонізація, наскільки сильними стають смартфони, і на скільки більше в них виникає можливостей. Поясню на прикладах: у 2012 році був представлений перший двоядерний телефон LG, у 2010-му люди побачили iPhone 4, а в 2014 році вийшов iPhone 6, в якому вже була біометрія і Apple Pay. Apple представила величезну кількість нових можливостей, і стало зрозуміло, що телефон перетворюється в цілу екосистему, а mobile – це next big thing. Кожен бізнес захоче так чи інакше взаємодіяти зі своїми користувачами через мобільний канал, а смартфони як технологічна платформа будуть все більше вдосконалюватися, додавати нових можливостей до сервісу, дозволяти краще взаємодіяти з користувачем. Все склалося в цілісну картинку, і мені та моїм колегам, з якими ми починали цей бізнес, стало зрозуміло, що є сенс рухатися назустріч цьому тренду.
На той момент мені було 22 роки, я був випускником університету. За освітою я фінансист, управлінець. Я не завершував ніяких IT-курсів та не маю IT-освіти. Відповідно, до заснування бізнесу я підходив з управлінської точки зору. Я розумів, як побудувати цей бізнес як цілісну систему, з точки зору менеджменту, маркетингу, фінансування і управління. Колеги, в свою чергу, надавали технічну експертизу, і таким чином ми зібрали першу команду.
Як виглядав ринок мобільних застосунків у далеких 2015-2016 роках в Україні? Застосунків практично не було. Найбільш відомий і часто вживаний застосунок на той час був у ПриватБанк, який тоді був фактично бенчмарком з точки зору як банкінгу, так і роботи застосунку загалом. Це був перший український суперап, один із небагатьох успішних. В застосунку ПриватБанку можна було викликати таксі, купити квитки на потяг, квіти, замовити доставку води додому – там було близько 150 сервісів, спектр послуг був величезний. В продукті був недосконалий юзер-інтерфейс, але це був, так би мовити, “кухонний комбайн”, у якому були всі необхідні користувачу функції.
Якщо говорити, наприклад, про ритейл як наш основний домен зараз, то із 10 найбільших ритейлерів України жоден не мав мобільного застосунку в ті роки.
Отже, тоді, дев’ять років тому, було дуже велике поле для інновацій, для взаємодії, для нових можливостей загалом.
При цьому у кінцевого користувача вже був необхідний досвід. Тому що користувачі вже взаємодіяли з Google, Amazon, Netflix, з іншими брендами. Споживач в той час точно знав, як користуватися застосунком. В нього було бажання більше взаємодіяти з українськими бізнесами через свій смартфон. Потрібен був лише правильний момент, щоб все склалося.
Так ми почали свій бізнес. Почали, власне, з того, що робили дуже багато різних комерційних пропозицій, як могли б виглядати ті чи інші застосунки для великих українських брендів. Приїжджали на переговори з комерційними, IT чи маркетинг-директорами, переконували їх в тому, що їм потрібен мобільний продукт, що це дасть суттєву перевагу над конкурентами, що споживачі та клієнти вже чекають на такий застосунок і готові з ним взаємодіяти. Заперечення були практично при кожній розмові, перш за все аргументом проти було те, що нікому не потрібен застосунок, адже є веб. Більшість директорів у той час щиро вірили, що веб – це саме та проривна платформа, яка проживе ще 100 років. Всі будуть використовувати браузери, а якщо раптом люди перестануть взаємодіяти з ноутбуками чи персональними комп’ютерами, то є мобільна адаптація, і цього абсолютно достатньо для того, аби бути присутнім в смартфоні свого користувача.
Коли ми починали свою роботу, більшість інвестиційних бюджетів на розвиток таких платформ йшли в веб. Я б сказав, що пропорція була 95% до 5%, де 95% – інвестиції в веб, а 5% – це якісь експерименти з мобайлом. Зазначу, що у 2015-2016 роках більшість трафіку, дійсно, надходило з веб-платформ, при чому не з мобільних браузерів, а з веб-браузерів на ноутбуках чи персональних комп’ютерах. Тож очевидно, що багато хто не міг повірити, що всього за декілька років світ так зміниться.
Друге поширене заперечення полягало в тому, що користувачу, в принципі, не потрібен бренд в смартфоні. Тобто, умовний маркетинг-директор великого українського ритейлера не міг допустити думки про те, що користувачі через мобільний застосунок будуть замовляти собі доставку їжі. Вони були переконані, що смартфон призначений для ігор, месенджерів, соцмереж. Дуже довго існувала парадигма, що мобільний телефон – це пристрій для дзвінків і розваг. Більше того, навіть досі є деякі бренди, які, маючи всі підтвердження з боку конкурентів та інших ринків, заперечують очевидне і кажуть, що їхній аудиторії не потрібен застосунок, для них найкращими є роздруковані буклети або аутдор-реклама.
І третє заперечення стосувалося того, що застосунок взагалі може переростити в екосистему, що він може стати центральним хабом взаємодії якогось бренду чи компанії з користувачем. Важливо розуміти, що це був доковідний час. Український бізнес – як і людство загалом – не знав що таке локдаун і не міг припустити, що це можливо. Парадигмою було те, що всі люди завжди будуть задовольняти свої потреби в офлайні. А застосунок, можливо, працюватиме просто як онлайн-вітрина, де клієнт може ознайомитися з перевагами товару, сервісу, бізнесу, але все одно здійснить покупку в офлайні.
Ковід змінив цю парадигму. В якийсь момент застосунок став чи не єдиним активом з точки зору комунікації бізнесу і користувача. Тому що соціальні мережі перевантажені, крім того, як показує практика, в соціальних мережах ми не шукаємо реклами брендів, нас цікавить лише спілкування з іншими людьми. Аутдор-рекламу вже ніхто не помічає. Відповідно, найбільш сучасним та ефективним інструментом взаємодії став мобільний застосунок.
Таким тернистим шляхом переговорів, переконань, взаємодій і віри у свою мету ми прийшли до тієї точки, де ми є зараз.
Основна індустрія, з якою ви співпрацюєте, це ритейл. Чи так було з самого початку? Якими найцікавішими кейсами ви можете поділитися?
Ні, так було не завжди. Різні галузі мають різні цикли свого технологічного розвитку і зрілості. Я б сказав, що ритейл почав активно розвиватися тільки після ковіду, коли втратив свого споживача в офлайні і довелося достатньо швидко переорієнтовуватися на всі можливі канали в онлайні. Це дало величезний поштовх всьому ecommerce бізнесу, retailtech бізнесу та іншим.
До того, у 2016-2017 роках, спостерігався бум фінтехів. В 2017 році в Україні запустився monobank, у 2018-му у Великій Британії – Revolut. Ми спостерігали розквіт криптовалют і, відповідно, різних проєктів чи стартапів, які мали на меті зробити криптовалюти більш ліквідними. Це і криптобанки, і різні трейтинг-платформи, мікрофінансові організації, які використовували криптовалюту як заставу, це і стартапи в сфері токенізації нерухомості, товарів тощо. Дуже багато фінтех-застосунків з’являлося тоді.
Ми в той час розробляли платформу для великого українського платіжного сервісу Portmone, а також мобільний застосунок для українського першого необанку Uplata.
Першою ж великою компанією, яка повірила в тренд mobile-first і випустила великий продукт разом з нами, була Нова пошта. В 2016 році був масштабний запуск продукту, який зібрав одразу в перші місяці мільйони користувачів. Це було чітким підтвердження гіпотези, що мобільний застосунок може бути основним інструментом взаємодії з брендом. З Новою поштою ми працювали протягом довгих 8 років, постійно покращуючи продукт і клієнтський досвід.
Скільки всього застосунків ви випустили за час своєї роботи? І чи підраховували, скільки користувачів ваших продуктів нараховується?
Станом на сьогодні, у нас є більше 120 випущених продуктів. Станом на минулий рік, наші застосунки були завантажені понад 36 мільйонів разів. Ми точно впевнені, що нашими застосунками користується або користувався кожен українець. Враховуючи запланований випуск нових продуктів цього року, це число збільшиться на кілька мільйонів.
Ці цифри дають нам розуміння того, як працює ринок, а також чого хоче український споживач, скільки часу та уваги він виділяє на взаємодію з тим чи іншим застосунком. Тут важливо розуміти, що в цьому бізнесі найважливіші параметри, найважливіші показники – це те, скільки користувач віддає свого часу на роботу з тим чи іншим застосунком. Фактично, ми боремося за його увагу в смартфоні, і ця боротьба йде на секунди, в кращому випадку на хвилини, і на кліки. Тому кожна оптимізація, кожна система гейміфікації – це крок до того, аби утримати користувача в застосунку і зробити цей продукт цікавішим.
Виникає питання, чому компанії, особливо великі, не розробляють застосунки самі, а користуються послугами таких компаній як ваша?
Все залежить від того, яка технологічна стратегія в тої чи іншої компанії. Заради справедливості варто сказати, що багато українських і міжнародних компаній мають свої відділи mobile, які ефективно працюють. Багато компаній мали такі відділи, але зрозуміли, що їм не вистачає фокусу, експертизи, доменних знань для того, аби створювати успішні продукти.
Варто також сказати, що майже завжди економічно невигідно утримувати таку команду на своїй стороні. Devlight за рік реалізовує 20-30 проєктів. Це дає нам можливість оптимізації технологій, собівартості, процесів, доступу до ринкових знань і розуміння як працюють ті чи інші патерни. Коли якась компанія стає нашим клієнтом, то вона суттєво економить на непотрібних експериментах, на власних помилках, обираючи відразу досвід, експертизу і розуміння, що з цим партнером вона точно прийде до успіху. Тобто і time to market, і delivery cost суттєво зменшуються, якщо говорити про співпрацю з профільною компанією. Крім того, у випадку Devlight ми завжди розуміємо, чим живе ринок, ми приносимо нашим клієнтам багато ідей, ми розуміємо куди рухається фокус споживача.
Кожного року ми випускаємо тренди розробки мобільних застосунків і проводимо велике дослідження споживчого досвіду, досвіду користувачів мобільних застосунків. Цієї весни плануємо представити нове дослідження, присвячене ключовим трендам розробки мобільних застосунків. У ньому будуть розглянуті зміни у споживчих поведінкових моделях, технології, що визначатимуть майбутнє ринку.
Маючи розуміння ринку, споживчих вподобань, технологій, маючи можливість це все оптимізувати, звісно, що наша пропозиція завжди буде виглядати більш конкурентною і ефективною у порівнянні з тим, скільки коштує створити свій власний відділ і підтримувати його роботу.
Які ж тренди є зараз актуальними?
По-перше, мобільних застосунків стало дуже багато. Кожен бренд, так чи інакше, розвивається у мобайл. Ми бачимо, як великі корпорації, особливо які працюють у сфері розваг і контенту, випускають власні продукти. У вас в смартфоні точно є Netflix, Megogo, можливо HBO, у вас є TikTok, Instagram, Facebook і так далі. З одного боку, це пожирачі уваги й часу. З іншого – ці продукти є дуже сильним магнітом до взаємодії. Тому будь-якому ритейлеру, банку чи будь-якій іншій компанії, якій ми розробляємо застосунок, треба придумати якийсь хук-ефект, щоб утримати користувача. Бо залучати, утримувати і повертати в застосунок користувача стає все складніше. Для того ми в Devlight створюємо з клієнтами унікальні, продумані системи гейміфікації та лояльності, аби користувачу було цікаво повертатися в застосунок. Фактично, ми створюємо для нього стимул і мотивацію для повернення і продовження роботи в застосунку.
Другий технологічний тренд – це зменшення вартості розробки. Технології демократизуються, стають більш доступними, time to market стає трохи простішим. Ми також бачимо, що Flutter як один із фреймворків створення мобільних застосунків підкорює цей ринок. Близько 6-7 з 10 проєктів, які приходять на оцінку в Devlight, просять, що ми оцінювали проект на Flutter. Відповідно, нативний спосіб розробки мобільних застосунків переходить більше на дуже навантажені великі професійні продукти.
Ну, і не можу не згадати про штучний інтелект. З точки зору мобільних застосунків це саме та платформа, де мобайл знаходить своє відображення. Тому що штучний інтелект – це один із варіантів, як змінити взаємодію з користувачем від просто взаємодії з графічним інтерфейсом, де ми вибираємо натискаємо кнопки, до фактично розмовного інтерфейсу, де користувач в форматі живої людської мови задає питання, отримує відповіді і таким чином задовольняє свої потреби. Все більше і більше застосунків думають над інтеграцією чат-ботів або інтерфейсів живої мови для того, щоб полегшувати процес покупки або передбачати те, що хоче придбати клієнт.
Сьогодні ми дійсно бачимо багато інтересу і попиту на такі речі, з одного боку. З іншого боку, технологічно це поки достатньо складно, а ще найголовніше – дорого. Тобто, такі проєкти потребують сотні тисяч доларів, якщо не мільйони, інвестицій на старті, плюс достатньо високе навантаження на операційну частину. При цьому наразі бізнес практично не отримує економічного ефекту.
Ми в Devlight розуміємо, що відкладений попит на такі речі буде, ми поглиблюємо свою експертизу в цій сфері і впевнені, що всі до цього прийдуть – але ще не зараз.
На вашу думку як експерта, як виглядає ідеальний мобільний застосунок?
Ідеальних мобільних застосунків не існує. Наближений до ідеального буде той, який в найкращій формі вирішує користувацькі потреби.
З усіма своїми клієнтами ми найбільше обговорюємо ціннісну пропозицію кожного продукту. Тому що створювати ще один продукт, аналогічний конкурентному, не має сенсу. Важко боротися за увагу користувача та розвивати продукт на ринку, якщо він не несе нічого нового.
Тому перед запуском будь-якого застосунку треба розуміти, з якою ціннісною пропозицією ми йдемо в ринок, чому вона має спрацювати для того чи іншого споживчого сегмента, чи аудиторії конкретного бізнесу, та які гіпотези ми маємо, щоб це перевірити.
Відповідно, ідеальний мобільний застосунок – це той, який повністю чи більшою мірою задовольняє потреби споживача, у той спосіб, в який він очікує, і таким чином, що споживач постійно до нього повертається.
Гарним прикладом є застосунок Монобанку. Це продукт, в якому приємно та зручно робити фінансові операції. Ті самі операції ви можете зробити в іншому банку, але все більше українців вибирає саме Монобанк. Тому що ви як користувач відчуваєте певну безпеку, ви розумієте, що саме тут бачите найбільше інформації про вашу транзакцію, ви бачите корисний інтерфейс. Це те, що вас мотивує повертатися до цього продукту.
Те ж саме можна сказати про застосунок Нової пошти або Fishka для мережі АЗК «ОККО». Вони нараховують дуже багато користувачів, тому що зроблені так, що клієнту абсолютно зрозуміло, що він робить у цьому застосунку, яку потребу він задовольняє, який результат отримує. Це стимулює його повертатися знову і знову.
Підбиваючи підсумок, наближений до ідеального той застосунок, який найшвидше і найякісніше задовольняє потребу користувача.
В продовження теми банків і фінансових компаній, як цим компаніям залучати користувачів та утримувати їх увагу у своїх застосунках?
Якщо фінансовий ринок поділити на банківські й небанківській інституції, то навіть попри значний прорив в інтерфейсі, досвіді і взаємодії з користувачем в банківському сегменті (Монобанк, Revolut, N26, інші відомі цікаві продукти), більшість банків залишаються дуже консервативними у своїх технологічних платформах, в форматі взаємодії з користувачем, в мобільних застосунках як проявах. Я бачу, що банківському сегменту потрібен ще не один рік роботи над собою, експериментів, інвестицій в інновації з точки зору користувацького досвіду, взаємодії зі споживачем, функціональності, аби вийти на бенчмарк з іншими галузями, зокрема ритейл чи ecommerce.
Там цифрові продукти досконаліші, ефективніші, ніж в банківському секторі. Очевидно, що кожен банк має свій набір основних сервісів і продуктів, такі як кредити, депозити, інтеграції з іншими бізнесами, кешбеки від партнерів. І важливо зазначити, що зараз більшість клієнтів не так оцінюють тарифи банку, як шлях отримання того чи іншого сервісу та, власне, взаємодію з банком. Якщо опитати клієнтів банків на предмет того, чи знають вони, який тариф платять за перекази чи еквайринг, то ми б здивувалися. Все тому, що дійсно на перший план виходить досвід взаємодії з тим чи іншим брендом, в даному випадку – банком.
Ще один важливий фактор – це досвід взаємодії з точки зору комунікацій. Тут ми говоримо як про UX-writing, тобто якою мовою написаний мобільний додаток, в якому форматі користувач отримує повідомлення – чи це діловий стиль, чи вимогливий, чи дружній формат. І не менш важливо – як спілкується з користувачем відділ підтримки.
Ці три показники дають клієнту розуміння того, чи хоче він продовжувати взаємодіяти через цей канал з конкретним банком. Далі вже йдуть речі більш раціональні – функціонал, швидкість кліків і так далі.
Якщо говорити про небанківські фінансові компанії, тобто страхові компанії, платіжні сервіси, то цим гравцям потрібно проводити набагато більше експериментів з точки зору оновлення своїх ціннісних пропозицій. Бо, з одного боку, банки забрали дуже багато їхнього функціоналу, з іншого – з’явилося багато агрегаторів. Відповідно, затребуваність таких сервісів падає. Тому таким компаніям треба шукати нові точки контакту з клієнтами, щоб залишатись в конкурентному полі.
Чи вірите ви в суперапи, в яких людина може проводити весь вільний час?
Суперапи – це був дуже актуальний тренд на межі попереднього десятиліття. Всі знають про успіх китайського WeChat, в якому можна робити абсолютно все, від спілкування до платежів. В Україні та Європі було багато спроб створити щось схоже, але більшість цих спроб закінчилася нічим.
Нині, навпаки, більшість компаній прямує до такої концепції: один застосунок – одна ціннісна пропозиція. Тому що з точки зору користувача це більш зрозуміло, а отже компанії простіше продати такий продукт. В Україні я вже дуже давно не бачив проєктів, які б мали на меті сконструювати суперап.
Із останнього, деякі оцінюють плани Київстар купити Uklon і сервіс Tabletki.ua як намір побудувати суперап. Я думаю, що їхня справжня мета, враховуючи гонку штучного інтелекту, отримати доступ до більшої кількості даних для того, аби побудувати абсолютно нові моделі взаємодії з користувачем. І це тренд, за яким рухається весь світ. Якщо ви хочете випустити новий проєкт штучного інтелекту, основним обмеженням для вас є потреба в величезній кількості даних, якими не завжди ви володієте. Тому стратегія Київстар насправді цікава.
Повертаючись до суперапів, я б сказав, що це в певній мірі антитренд. Більшість компаній не думає зараз про суперап як спосіб задовольнити безліч потреб користувача. Так, у своїх застосунках вони стараються закрити близьку потребу до тієї, на яку націлений їхній сервіс, наприклад, Монобанк і автострахування. Тому що такі послуги пов’язані фінансовим шлюзом, це зручно з точки зору оплати. Але немає кейсів, де умовний банк хоче запустити і прокат самокатів, і доставку квітів.
Ще одна причина цього – демократизація технологій. Через зростання кількості платформ для створення мобільних застосунків, навіть найменші бізнеси мають можливість буквально протягом кількох місяців отримати свій мобільний застосунок і розвивати його як окремий канал продажів.
На мою думку, розвиток штучного інтелекту і пов’язані з цим можливості в перспективі 3-5 років дадуть новий поштовх до розвитку суперапів. Великі мовні моделі дають необмежені можливості для взаємодії з користувачем. Тож ми побачимо більше застосунків, які будуть об’єднувати в собі величезну кількість функцій. Наприклад, у вас буде додаток-шопер, який знатиме все про вас, про ваші вподобання, звички, місце проживання, зручні способи доставки тощо. Ви просто будете давати йому завдання підібрати та замовити зимову колекцію одягу, скажімо. Так само буде працювати застосунок з підбору меню та замовлення їжі, враховуючи харчові вподобання, обмеження та інше.
Як ви оцінюєте вплив штучного інтелекту на ринок, в якому ви працюєте?
Як я вже казав, штучний інтелект має дуже великий безпосередній вплив на ринок мобільних застосунків. Тому що штучний інтелект, ймовірно, змінить парадигму взаємодії користувача і смартфону.
Мій особистий прогноз – штучний інтелект буде дуже глибоко інтегрований в операційні системи. Сама операційна система – Android чи iOS – стане інтерфейсом штучного інтелекту, а смартфон – ще більше персоналізованим. Мобільні застосунки будуть певним фронтендом, який буде взаємодіяти з вашою операційною системою по специфічних задачах. З одного боку, це означає, що мобільних застосунків стане більше. З іншого боку, функціоналу в них буде менше.
Якщо говорити про близьке майбутнє, то багато компаній будуть намагатись будувати розмовні чат-боти в своїх застосунках. Ще більше компаній будуть експериментувати з персоналізацією контенту: це і підбірка тих чи інших товарів, і комунікація, тобто push-сповіщення, in-app сповіщення, UX-райтинг для персоналізації. Словом, компанії використовуватимуть максимально ті прояви, які дає штучний інтелект для драйвінгу користувацького досвіду, для того, аби він ставав більш персоналізованим.
Що ми в Devlight робимо для того, аби бути в тренді? Про штучний інтелект ми почали думати давно, фактично в кожному проєкті, який ми зараз робимо чи випускали за останні два роки, є місце для штучного інтелекту. Це може бути покращення користувацького інтерфейсу, покращення контенту, покращення якихось когнітивних можливостей, наприклад, швидкості замовлення, і так далі.
В нас є R&D-команда, яка опрацьовує можливі рішення штучного інтелекту для кожного нашого клієнта. При цьому ми наперед розуміємо, що більшість цих рішень поки що не будуть схвалені, тому що через високу собівартість, про що я згадував на початку розмови, вони поки що ще не несуть великої ефективності для бізнесу. Але ми розуміємо, що це питання найближчих 2-3 років, тому ми постійно поглиблюємо свою експертизу в штучному інтелекті: вивчаємо різноманітні великі мовні моделі (large language models), вивчаємо можливість компонування їх з іншими системами, вивчаємо різні можливості взаємодії з користувачем. Я бачу, що 2025 рік пройде в дусі експериментів, щоб зрозуміти, які рішення будуть підходити найбільше для наших клієнтів, як вшити їх безперервно в операційний процес, в створення застосунків, і як демократизувати, тому що один з найбільших викликів сьогодні це все ж таки вартість.
Ще останнє питання про штучний інтелект. Чи може статися так, що він «відбере ваш хліб»?
Це абсолютно можливо. Такий ризик в стратегії Devlight ми також розглядаємо. Ми не припускаємо, що цей бізнес зникне повністю. Більш вірогідним є те, що вартість створення застосунку різко впаде і, з однієї сторони, стане набагато доступнішим для великої кількості бізнесу, що буде драйвити попит для таких компаній як Devlight, в яких є бренд, в яких є розуміння, як створити такі застосунки, які будуть жити довго й працювати успішно. Але відпаде сегмент великих клієнтів, тому що вони самостійно зможуть реалізовувати застосунки швидко і просто всередині. На те, на що йшли раніше місяці, витрачатимуться буквально тижні. Імовірно, таким компаніям не потрібні будуть зовнішні підрядники.
Тож, чи вплине штучний інтелект на вартість і швидкість залучення? Абсолютно так. Це не гіпотеза, це факт. Чи вб’є це ринок? Ні. Я думаю, що ринок стане навпаки більшим для тих, хто буде мати бренд, хто розуміє методологічну основу побудови продукту. І фокус в процесі зміститься з інженерії до більш стратегічних речей. Якщо розібрати процес створення застосунку, то наразі на інженерію припадає 60-70%, а іноді й 80% бюджету і зусиль в процесі створення застосунку. Інших умовних 30% припадає на дизайн, підготовчі роботи і стратегії. На стратегію виділяється занадто мало часу, тому що інженерія складна. В найближчому майбутньому цей паритет зміниться, і для успішного залучення користувачів і роботи на ринку стратегії буде виділятись набагато більше часу, а інженерія стане автоматизованим процесом.
Чи є ще якісь технології, окрім ШІ, які дуже впливають на ринок зараз, чи за якими ви слідкуєте?
Хороше питання. Мегатренд штучного інтелекту дійсно фактично затьмарив інші мікротренди, які на ринку раніше розглядалися чи мали місце. Оскільки ми працюємо дуже багато в ритейлі, ecom, то бачимо, що багато брендів намагаються змінювати користувацький досвід у застосунках. Тому що той усталений UX, де ми заходимо на головну сторінку, бачимо банери, рекламу, товари, які ви дивилися раніше, категорії і так далі, вона потрохи відживає, і все більше і більше проєктів намагаються якимось чином цю парадигму змінити.
Є дуже класний американський ecommerce проєкт Whatnot, який має на меті змінити традиційний ecom. По суті, це величезна відеостримінгова платформа, де в реальному часі десятки тисяч продавців стримлять свій товар. Це може бути будь-що: кросівки Nike, MacBook Pro, стіл, стілець – будь-який товар. У споживача є відразу кнопка оформлення замовлення. Це зараз неймовірно успішні проєкти, вони злітають завдяки такому нестандартному формату залучення користувача.
Ще один тренд, яким би я хотів поділитися, прийшов з Китаю. Він пов’язаний, знову ж таки, з увагою і складністю залучення користувача. В Китаї бум застосунків, які є платформами для створення міні-серіалів. Вони ідеально адаптовані для мобільного перегляду, а серія триває від 1 до 5 хвилин. Суть тренду в тому, що людям важко дивитися довгі відео через складність концентруватися в мобільному застосунку. Саме тому користувачі обирають формати сторіз чи рілз. Тож величезної популярності набувають вертикальні серіали по декілька хвилин на китайських платформах, як Kuaishou, iQIYI та Douyin, які ти можеш спокійно переглянути, поки їдеш в транспорті чи маєш вільну хвилинку. Це мага-тренд, який демонструє, як цифровізація змінює спосіб споживання контенту, змушуючи компанії адаптувати свої цифрові рішення до mobile-first стратегії, оптимізуючи UX/UI та використовуючи алгоритми персоналізації. Контент ставатиме коротшим, тому що ресурсу у користувача стає все менше і менше.
Чи є ще індустрії, які недостатньо охоплені мобільними технологіями?
Це залежить від країни. Якщо говорити про Україну, то це охорона здоров’я. Навіть якщо подивитися на сегмент публічних послуг в Україні, то він вже достатньо добре оцифрований за допомогою Дії та інших проєктів, сервіси добре сконструйовані. А охорона здоров’я точно пасе задніх. І це достатньо великий простір для інновацій, тому що попит споживача на цифрову медицину зростає. Таких прикладів за кордоном ми бачимо багато. І штучний інтелект в даному випадку допоможе прискорити цей процес, систематизувати платформи та можливості. Тому я очікую достатньо великого буму саме в цій сфері в Україні. Думаю, що багатьом є сенс дивитися в цю сторону.
Ви запустилися в Швеції. З якими труднощами стикнулися на цьому шляху?
Труднощі всі ті самі, як і для будь-якої компанії, яка виходить на експорт – необхідність побудови бренду з нуля, необхідність завоювання довіри. Необхідно докласти зусиль, щоб переконати ту чи іншу компанію, що є сенс працювати з українським підрядником, тому що ми кращі в знаннях, навичках, уміннях, досвіді.
Загалом, кожен новий ринок, особливо якщо він ще й не англомовний, це челлендж з точки зору розуміння його культури, формату прийняття рішень, розуміння екосистеми й ринку.
Чи стикаєтеся ви з кадровим голодом?
Ні, не стикалися від самого початку повномасштабної війни. В Devlight дуже збалансований процес роботи з кадрами, як з талантами, так і з людьми, яких ми навчаємо. Тому проблем не було.
А от проблема, з якою стикнуться через певний час всі, це найм спеціалістів з machine learning, deep learning, AI, engineering. Це буде величезний виклик для всіх. Але я думаю, що ринок, тобто навчальні курси, програми, школи зрозуміють цю потребу дуже швидко і почнуть запускати програми з випуску саме таких спеціалістів. AI-інженер в найближчі 10 років буде найбільш затребуваною спеціальністю в IT – чи то в банку, чи то в fintech компанії, чи то сервісній компанії.
Які плани на 2025 рік?
Ми рухаємося затвердженою стратегією, планів дуже багато. Точно плануємо поглиблювати нашу експансію на скандинавських ринках, а також розвиватися на українському ринку і розвивати українського клієнта. Ми вже маємо багато контрактів на 2025 рік, тож цей рік має стати успішним.
З точки зору інженерії плануємо значно поглибити свій досвід в штучному інтелекті, але не тільки в технології, а й в розумінні, як краще застосовувати ШІ бізнесом у відносинах зі споживачами таким чином, аби зробити ціннісну пропозицію, яка буде мати сенс.
Продовжуватимемо розвиватись в різних напрямках, в першу чергу це кібербезпека, в яку ми багато інвестуємо, аби наші проєкти були не просто успішні, а ще й безпечні та захищені. Це також ряд інвестиційних активностей.
