З 16 по 20 березня в Києві відбувся Ukrainе Fintech Week 2026 — другий для українського фінансового сектору великий тиждень фінтеху від Української асоціації фінтех та інноваційних компаній. Цей тиждень обʼєднав регуляторний діалог, роботу з талантами, платіжні рішення, цифрове кредитування, HR та технології, професійні дискусії та визнання досягнень ринку.
Пʼять насичених подіями днів, змогли обʼєднати понад 1000 людей, 50+ спікерів в 45+ годин активного діалогу між представниками банківського сектору, фінтех-екосистеми, технологічних компаній, стартапів, молодих талантів, регуляторних органів та міжнародних експертів. Серед топ-спікерів, минулого тижня, були представники IFC, World Bank Group: José M. Moreno de Barreda; НБУ: Андрій Поддєрьогін, Ольга Василєва, Сергій Савчук; ВРУ: Анатолій Остапенко, Ольга Василевська-Смаглюк; Представники банків: Сергій Макаренко, Олександр Щербаха, Інна Тютюн, Надія Кіріяк, Сергій Ярошенко, Євген Шуліка, Христина Кармазіна, Максим Волченко та інші.
Talent & Resilience у фінсекторі
Відкрив цей тиждень діалог “FinMon 2026. Довіра як нова валюта фінансового ринку” — дискусія, яка задала тон усій подальшій програмі Ukraine Fintech Week 2026. До обговорення долучилися експертки фінансового сектору, представниці державних інституцій та банківської спільноти. У центрі уваги — трансформація фінансового моніторингу в умовах цифровізації та зростання кіберризиків. Учасниці проаналізували, як змінюються підходи до KYC та AML, які стандарти стають новою нормою для ринку та чому ефективний обмін даними між банками і платіжними провайдерами перетворюється на один із ключових факторів довіри у фінансовій системі.
Другий день Ukraine Fintech Week 2026 розпочався з знакової події — першої в українському фінансовому секторі ярмарки вакансій для студентів Fintech Job Fair. УАФІК вдалося створити єдиний простір, який об’єднав понад 10 провідних компаній та більше ніж 200 студентів і молодих спеціалістів. Особливістю заходу став його максимально практичний формат: учасники мали змогу напряму поспілкуватися з роботодавцями, пройти експрес-співбесіди, дізнатися більше про кар’єрні можливості та специфіку роботи у фінтех-індустрії. Для компаній це, у свою чергу, стало можливістю знайти нові таланти та представити свій бренд роботодавця. Fintech Job Fair став не лише кар’єрною подією, а повноцінною платформою для обміну знаннями, досвідом та мотивацією, зробивши важливий внесок у розвиток людського капіталу фінансового сектору.
Як зазначила Анна Кузенкова, керуюча партнерка Odgers Ukraine: «Сьогодні ми бачимо чіткий тренд: компанії все активніше інвестують у роботу з молодими спеціалістами ще на етапі їхнього навчання. Це вже не просто рекрутинг, а довгострокова стратегія формування кадрового резерву.
Такі ініціативи, як Fintech Job Fair, створюють правильний міст між бізнесом і молоддю — допомагають студентам краще зрозуміти ринок і свої можливості, а компаніям — знайти мотивованих кандидатів і сформувати сильний бренд роботодавця.
У сучасних умовах виграють ті організації, які вміють не лише наймати, а й системно працювати з талантами, розвивати їх і залучати до індустрії на ранніх етапах кар’єри».
Друга частина дня була присвячена засіданню HR-Tech Комітету №11, яке об’єднало HR-фахівців банків, фінансових компаній та технологічних команд. Центральною темою стала “Talent & Resilience у фінсекторі 2026: ШІ, залучення та утримання в умовах воєнних викликів”. Учасники обговорили нові підходи до роботи з талантами, роль штучного інтелекту в HR-процесах, а також інструменти підтримки команд у період високої турбулентності. Подія стала майданчиком для обміну практичними кейсами, актуальними рішеннями та налагодження співпраці, зокрема в контексті формування всеукраїнської мапи HR-ініціатив у фінансовому секторі.
Загалом другий день Ukraine Fintech Week 2026 продемонстрував, що розвиток індустрії сьогодні неможливий без інвестицій у довіру, технології та, найголовніше, — у людей.
Нові правила гри: як змінюються платежі, кредитування та фінансова інклюзія
«Під час обговорення ми зосередимось на ключових викликах впровадження відкритого банкінгу, а також почуємо практичні інсайти від компаній, які вже активно працюють із цими рішеннями.
Окремий фокус — цифрове кредитування, яке сьогодні є важливою складовою фінансової системи, адже напряму пов’язане з підтримкою громадян у періоди турбулентності. Цей сегмент динамічно розвивається, і ми бачимо появу нових підходів — від B2B-рішень і фінансування імпорту до запуску інноваційних продуктів.
Цього року особливу увагу ми приділяємо захисту прав споживачів — зокрема, доступу до фінансових послуг для різних груп населення. Важливою частиною дискусії стане кредитування ветеранів і військовослужбовців. Це складне питання, яке сьогодні частково перебуває в “сірій зоні”, і наше завдання — разом із ринком напрацювати практичні шляхи його вирішення». — зазначив Ростислав Дюк, Голова правління Української асоціації фінтех та інноваційних компаній.
Окрему увагу під час обговорення було приділено ролі альтернативних фінансових рішень у підтримці бізнесу, зокрема у тих сегментах, які поки що залишаються поза фокусом традиційного банківського кредитування.
Алла Папаіка, Head of Investments, Done додала: «Ми не конкуруємо з банками — наша роль у тому, щоб доповнювати їх і готувати клієнтів до банківського фінансування. Фактично ми допомагаємо бізнесу вирости до того рівня, коли він стає цікавим і придатним для банківського кредитування.
Ми не фінансуємо компанію як таку — ми працюємо з конкретними торговельними угодами, забезпечуючи бізнес обіговими коштами та контрольованою логістикою. Як правило, це ті компанії, які поки що не відповідають банківським критеріям: невеликі, без достатнього трек-рекорду або зі складнішою фінансовою структурою.
У цьому контексті банки можуть передавати нам таких клієнтів, а ми, у свою чергу, допомагаємо їм масштабуватися, зростати та поступово досягати рівня, на якому вони вже можуть працювати з банківськими продуктами».
Продовжуючи тему ролі відкритого банкінгу у трансформації ринку, учасники дискусії окремо зосередилися на балансі між регуляторними ініціативами та розвитком приватних сервісів, а також на тому, як нові інструменти впливають на платіжну інфраструктуру.
Як зазначив Андрій Поддєрьогін, Директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ: “Ми не повинні заміщувати сервіси, які створюються приватним сектором і учасниками ринку. Наше завдання — доповнювати їх лише там, де це дійсно приносить користь. Передусім це важливо для уникнення фрагментації, яка несе зайві витрати, адже учасники ринку змушені багаторазово створювати одні й ті самі рішення.
Саме тому однією з ключових ініціатив, яку ми реалізуємо разом із учасниками ринку, стало впровадження відкритого банкінгу в Україні.
Якщо говорити про поточні тенденції, то сьогодні найбільш активно миттєві платежі використовуються у розрахунках від фізичних осіб на користь бізнесу — насамперед за товари та послуги. На перший погляд може здаватися, що це сформований попит з боку торговців, однак більш глибокий аналіз показує іншу картину.
Насправді драйвером є пропозиція з боку банків, які за замовчуванням пропонують клієнтам здійснювати миттєві кредитові перекази. Тобто ми поки що спостерігаємо не стільки свідомий запит від бізнесу на миттєві платежі, скільки поступову заміну традиційних переказів завдяки зручності та швидкості нових інструментів.
З метою поширення використання користувачами миттєвих кредитових переказів спільним завданням учасників платіжного ринку є розвиток елементів відкритої екосистеми (зокрема, уніфікованих способів обміну реквізитами, єдиних назв платіжних операцій в мобільних застосунках)”.
Окремим блоком дискусії стало питання конкуренції та майбутньої структури ринку в умовах відкритого банкінгу, де важливу роль відіграватимуть як технологічні можливості, так і інвестиційний потенціал гравців.
Іван Степанець – Директор з інновацій iPay.ua зазначив, що у контексті відкритого банкінгу ми точно побачимо і конкуренцію, і партнерства. Менші банки намагатимуться “відкусити” частку ринку у великих, тоді як великі гравці матимуть перевагу за рахунок ресурсів та можливостей інвестувати в розвиток.
Втім, у daily banking виграватиме той, хто запропонує споживачу найкращий клієнтський цифровий досвід. Це про зручний мобільний застосунок та широкий функціонал, наприклад, якісний і зрозумілий PFM(персоналізований фінансовий менеджер) – це можливість бачити всі свої рахунки, депозити та фінансову картину в одному місці — з персоналізованими підказками, як ефективно управляти коштами, позбавлятися боргів або примножувати капітал.
Теоретично такі рішення можуть створювати як банки, так і небанківські гравці. Однак варто розуміти, що розробка повноцінного не просто мобільного банкінгу, а мультибанкінгу потребує значних інвестицій, і без масштабних ресурсів або приходу сильних міжнародних гравців реалізувати це буде складно.
Трансформація фінансової системи: технології, довіра та доступність
«Якщо коротко охарактеризувати платіжний ландшафт ЄС, то сьогодні він формується кількома ключовими напрямами. Перший — це еволюція регуляторної бази: від PSD2 до майбутнього PSD3, що визначає нові правила гри для ринку. Другий — регулювання миттєвих платежів у ЄС, які поступово переходять із категорії “преміум-сервісу” у базовий стандарт фінансових операцій.
Окремо варто згадати розвиток цифрового євро та його потенційний вплив, зокрема і на український ринок, а також ширший тренд на open finance, який відкриває нові можливості для інтеграції фінансових сервісів.
Якщо говорити про масштаби, то платіжний ринок ЄС є надзвичайно великим: йдеться про близько 240 трильйонів євро щорічних транзакцій (дані 2024 р). І що важливо — вже сьогодні близько 92% усіх платежів у Європі є повністю цифровими, що чітко демонструє рівень зрілості та цифровізації цієї екосистеми», — відмітив José M. Moreno de Barreda, Global Digital Finance & Fintech Expert, IFC, WBG.
Усі ці зміни важливі для розуміння того, куди рухається європейський фінансовий ринок і які наслідки це матиме для України. Водночас для українських гравців це не лише орієнтир, а й сигнал до адаптації бізнес-моделей, пошуку нових форматів взаємодії та масштабування через партнерства.
CEO Moneyveo, Сергій Сінченко зазначив: “Ми маємо успішний досвід партнерств із банками ще до повномасштабної війни — ці проєкти продемонстрували значний попит і хороші результати. З огляду на зміну ринкових умов, ми тимчасово переглянули цей напрям, однак сьогодні бачимо, що такі колаборації активно розвиваються та відкривають нові можливості для зростання. Поточна модель мікрокредитування передбачає певний фокус у розвитку продуктів, тому ми розглядаємо партнерства як найбільш ефективний шлях для масштабування та виходу в нові сегменти, зокрема рішення на кшталт “оплати частинами” чи інтеграції з ритейлом і маркетплейсами.
Ми переконані, що майбутнє — за гнучкими партнерськими моделями, як із банками, так і з платіжними установами. Водночас наше ключове завдання — не просто розширювати продуктову лінійку, а створювати для клієнта комплексний сервіс, який відповідає його потребам саме в той момент, коли це необхідно”.
Продовжуючи тему внутрішніх трансформацій у фінансових установах, учасники дискусії також звернули увагу на організаційні підходи до впровадження змін та роль команд у реалізації нових ініціатив.
Членкиня Правління Sense Bank, Інна Тютюн додала: «Ми працюємо в форматі кросфункціональних команд — це наш базовий підхід до реалізації проєктів. У ці команди входять фахівці, які працюють як із МСБ, так і з фізичними особами та платіжними рішеннями. Це різні напрямки, але вони об’єднуються навколо спільних задач, із залученням IT-команд, які забезпечують технологічну реалізацію.
Як державний банк, ми дуже прагматично підходимо до питання ресурсів. Виділення окремих команд має сенс тоді, коли це напряму впливає на дохідність і окупність. Наразі ж, у частині виконання регуляторних вимог, ми ефективно справляємося силами існуючих кросфункціональних команд, без потреби у створенні окремих структур».
Останній день цього насиченого тижня розпочався з циклу лекцій для студентів, присвячених ключовим темам розвитку фінансових технологій. До заходу долучилися понад 100 студентів, які мали унікальну можливість не лише отримати актуальні знання, а й почути практичний досвід від представників банків, фінтех-компаній та технологічного сектору. Лекції охоплювали питання побудови кар’єри у фінтеху, ролі цифрових технологій у фінансовій системі, а також сучасних трендів, які формують майбутнє галузі. Особливу цінність заходу забезпечив відкритий формат спілкування, що дозволив студентам ставити запитання, отримувати практичні поради та краще зрозуміти вимоги ринку.
Завершальним етапом Ukraine Fintech Week 2026 став міжнародний круглий стіл, який об’єднав представників фінтех-асоціацій з різних країн Європи. Учасники обговорили ключові виклики та перспективи розвитку індустрії, зокрема питання гармонізації регуляторних підходів, впровадження інновацій та створення умов для ефективної транскордонної взаємодії. Окрему увагу було приділено ролі партнерств у формуванні єдиного європейського фінтех-простору та інтеграції українського ринку в міжнародну екосистему.
Фінальний день став логічним завершенням тижня, підкресливши важливість поєднання освіти, міжнародного діалогу та практичної співпраці для подальшого розвитку фінтех-індустрії України.
Ukrainе Fintech Week 2026 відбувся за підтримки IFC, World Bank Group у партнерстві з Державним секретаріатом з економічних питань Швейцарії (SECO). Банк партнером виступили — Sense Bank, стратегічними партнерами стали Done та Odgers; міжнародний стратегічний партнер — Identomat; фінтех партнером стали Moneyveo, спеціальний партнер — Artellence; платіжним партнером виступили IРay.ua. Традиційним косистемним партнером стали DowithUA.
Медійну підтримку надавали Fintech Insider, ua.news, Scroll media, Marketer, SPEKA та The Finance Data, а інформаційними партнерами заходу стали НАБУ, МТСБУ, Kharkiv IT Cluster та Diia.City United.
Ukraine Fintech Week 2026 підтвердив: український фінтех сьогодні — це зріла, динамічна та відкрита до світу екосистема, яка здатна не лише адаптуватися до викликів, а й формувати нові стандарти розвитку фінансового сектору.
Це вже не просто серія подій. Це платформа, яка формує ринок, об’єднує ідеї та запускає трансформації. І головне — це ще один доказ того, що український фінансовий сектор продовжує рухатися вперед, створюючи майбутнє фінансових технологій навіть у найскладніших умовах.
