FinTech Insider підбиває підсумки фінтех-року разом з головою правління Української асоціації фінтех та інноваційних компаній, незалежним членом наглядової ради Sense Bank Ростиславом Дюком. Як відбуватиметься інтеграція фінансового сектору України в ЄС? Чи стане штучний інтелект ключовим трендом і наступного року? Чи можливий справжній суперап в Україні? Та чого чекати від 2024? Про це та інше ми запитали експерта.
1. Інтеграція фінансового сектора в ЄС – які ключові виклики та першочергові завдання на 2024 рік?
Інтеграція з ЄС відбувається в двох площинах. Перша – це приведення законодавства у відповідність до директив Євросоюзу. Дорожня карта цього процесу вже розроблена, відповідає за це Національний банк України та інші відомства. Тож маємо надію, що фінансовий сектор не стане стопером в інтеграції України в ЄС.
Друга площина – це ринок. І тут головний виклик – звикнути ментально до європейської регуляції. Бо насправді в Україні фінансовий та фінтех сектор не є надто зарегульованим. А в ЄС регуляції набагато більше, більше бюрократії, тож нам доведеться навчитися з цим жити.
Це завдання не лише 2024 року, а на найближчі три роки. Але саме від наступного року залежить, який темп необхідних реформ ми наберемо.
Окремо зазначу, що Європа на початку наступного року планує запровадити регулювання цифрових активів MiCA. Це нове для фінансового сектору, і ми будемо дуже уважно за цим спостерігати, адже в нас є два закони, що регулюють віртуальні активи, але досі немає імплементації.
2. Ініціатива FinTech Valley Europe – що це? Яка ціль та перспективи?
Цього року представники фінтех-асоціацій 11 європейських країн, серед яких Польща, Румунія, Молдова, Болгарія та, власне, Україна підписали меморандум про створення ініціативи FinTech Valley Europe. Її ціль – сприяти запуску інноваційних та інклюзивних фінансових рішень у регіоні.
Перспективи ініціативи величезні. Європейський Союз активно розвивається з точки зору інновацій і фінтеху і готовий боротися за першість з Північною Америкою та іншими юрисдикціями. Для того, щоб це стало реальністю, для утримання талантів і залучення інвестицій було запущено FinTech Valley Europe. Це ринкова ініціатива, ідея якої – допомагати один одному в процесі вирівнювання стандартів, впровадження кращих практик на ринку, створення колаборації, розвитку сприятливого середовища, щоб інвестори вкладали кошти саме в стартапи Європейського Союзу, куди ми себе також вже відносимо.
3. Штучний інтелект – головний тренд 2023 року. Чи залишиться він актуальним і в 2024? Чи може ШІ революційно змінити фінтех?
Для мене штучний інтелект у 2023 році став “чорним лебедем”, але в позитивному сенсі. Тому що насправді машинне навчання, алгоритми, моделі вже давно використовувались в тій чи іншій мірі. Але хайп, у тому числі на споживчому ринку, викликав OpenAI з його ChatGPT. Далі всі великі корпорації почали слідувати цьому тренду, з’явилися сотні стартапів, які працюють у сфері штучного інтелекту. Будь-яка нова технологія породжує хайп, всі живуть лише надіями, але в цьому випадку технологія ШІ виявилася дуже практичною. Тобто людина без спеціальної підготовки та освіти може використовувати штучний інтелект, щоб покращувати свою продуктивність та розширювати навички.
Поки що я не бачу стелі для цієї технології, тому вона буде з нами в 2024 і наступних роках. Ми будемо думати, як її використовувати і монетизувати. Саме сюди буде заходити найбільше інвестицій. Але наступного року ми зіткнемося і з певними проблемами етики, авторського права і захисту державою місця людини в окремих індустріях. Все це може стати причинами обмежень штучного інтелекту. Питання соціальної відповідальності дуже важливе, тому що насправді ця технологія може викинути людей з багатьох індустрій.
Чи може ШІ революційно змінити фінтех? Звичайно. І вже міняє. Ця технологія автоматизує деякі процеси, пришвидшує запуск продуктів на ринок, покращує комунікацію. І для фінтеху це однозначно виграшна історія.
4. Банки vs. фінтехи: співпраця чи конкуренція? Чи є місце екосистемам?
На мою думку, вже не йдеться про протистояння банків і фінтехів, а швидше про співпрацю банків і фінтехів. Це така собі конкуперація, коли з одного боку кооперація, а з іншого – конкуренція. Всі працюють над розробкою успішної бізнес-моделі, в якій всі учасники отримають максимальну вигоду.
Наразі відбувається переосмислення існуючих бізнес-моделей. Ми бачимо прихід платформенних бізнес-моделей на ринок України. Вони, в свою чергу, породжують тренд на суперапи. І це історія про екосистеми. Недостатньо робити один класний продукт – треба вміти вбудовувати його в чужу екосистему або будувати екосистему навколо свого продукту.
5. Чи можливий справжній суперап в Україні? І хто його може створити – банк чи небанк на кшталт Novapay?
Декілька гравців заявили про амбіції створення суперапу, зокрема і Sense Bank. Серед небанківських гравців проривом цього року дійсно став запуск необанку (або суперапу, побачимо як буде розвиватися ця історія) від Novapay. Це перший прецедент, коли було запущено такий продукт без банківської ліцензії. Ми дуже уважно спостерігаємо і вболіваємо, тому що це перша повноцінна відповідь фінтеха банкам. Але я думаю, що підсумки підводити ще рано.
До слова, прогнози кажуть, що до 2027 року 50% населення світу щоденно будуть активними користувачами кількох суперапів.
6. Кібербезпека: чи вплине кейс з Київстар на місце кіберзахисту в стратегіях банків на 2024 рік?
Кібербезпека була важливою ще до війни, але війна оголила ті моменти, про які було незручно говорити. Кейс з Київстаром був очікуваним, і це не останній кейс, з яким ми зіткнемося під час війни. Всі до цього готуються. Більше того, якби Київстар до цього не готувався, то ми б досі були без зв’язку.
Кібербезпека – це must have. Це те, що потрібно брати і робити.
7. Повертаючись до Novapay, який першим серед небанків запустив мобільний застосунок і картку. Чому це досі не масова історія, зважаючи на те, що законодавство дозволило небанкам випускати картки деякий час тому?
У кейсі Novapay є три фактори успіху: перший – дуже потужна IT-команда, яка змогла заделіверити рішення клієнту. Другий – це велика клієнтська база материнської компанії, яку можна кроссейлити у новий застосунок, і насправді це дуже логічний крок. Я думаю, що після успішного кейсу Novapay аналогічні рішення представлять багато FMCG лідерів.
І третій фактор – висока лояльність споживачів. І це особливо важливо під час війни.
8. Пісочниця НБУ: чи вбачаєте в ній перспективу? Чи потрібні інші пісочниці від різних державних інституцій або об’єднань галузевих?
На жаль, сподівання, покладені ринком на пісочницю регулятора, не справдились на даному етапі. Це зумовлено фактором війни, перш за все. Тому чекаємо перемоги, щоб ринок міг повноцінно використовувати цей інструмент.
Проте моя персональна думка залишається незмінною – це не повинно бути панацеєю для розвитку інновацій. Необхідно створювати корпоративні пісочниці під великими брендами, корпораціями чи об’єднаннями гравців на ринку.
9. Чи дійсно ми повертаємось до важливості фізичної присутності для банків та інших компаній, незважаючи на постійний рух в диджитал останніми роками?
Я особисто є сторонником концепції phygital, коли ми максимально присутні і розвиваємося в цифровому просторі, але підтримуємо офлайн присутність. Бо всі користуються необанками, наприклад, але коли постає питання закриття рахунку чи отримання якоїсь довідки, це викликає паніку у споживачів.
Війна показала, що цифрова інфраструктура гарно працює, вона допомогла багатьом нашим громадянам подолати ряд викликів. Проте все ще є куди розвиватися в цифрі. При цьому фізична присутність потрібна, особливо там, де є перехід з готівки в безготівку і навпаки. На жаль, частина економіки все ще готівкова, і неможливо це ігнорувати. Але частка фізичної присутності буде зменшуватися і трансформуватися в інші формати. У випадку банків це будуть не відділення, а хаби, коворкінги, кафе. Я думаю, що після війни ми побачимо цілий спектр нових ініціатив.
10. Тренди у FinTech, які будуть актуальними в 2024 році.
Однозначно це штучний інтелект. Друге – open banking, open API. Це стає стандартом ринку, і його будуть використовувати ще частіше.
Третє – це швидкість запуску продуктів. Це новий тренд, оскільки світ ще більше прискорився через кризи. Команди з п’яти людей іноді обганяють банківські команди зі ста програмістів тільки тому, що вони швидші.
Наступний тренд – кібербезпека. І останнє – розвиток технологій AML та KYC. Тому що боротьба з тероризмом і відмиванням коштів, враховуючи багато конфліктів у світі, є надзвичайно актуальною. За оцінками EY, Світовий банк в середньому щорічно витрачає $1 млрд на боротьбу з цими злочинами.