За 8 місяців 2023 року Національний банк виписав банкам та іншим фінансовим установам 96 штрафів на 292 млн грн. Більшість штрафів припадає на фінансові компанії — 59, на другому місці банки — 14, а на третьому місці страхові брокери — 10. Також ломбарди отримали 7 штрафів, лізингові компанії — 3, а страхові — 3.
Як зазначається в аналітичних висновках д.е.н., фінансового аналітика YouControl Романа Корнилюка, розподіл суми штрафів виглядає наступним чином: 187 млн грн становить загальна сума штрафів, виписаних фінансовим компаніям. Друге місце посідають банки, що сумарно отримали 103 млн грн штрафів. А на решту посередників суми набагато нижчі, менше 1-го млн грн.
Найбільше штрафів — 15-17 на місяць, НБУ виписував у період травня-серпня, коли в попередніх місяцях цей показник коливався від 3 до 12 штрафів. Водночас за сумою штрафів рекордними виявилися лютий та березень — 65,2 млн грн та 153,8 млн грн відповідно. В решті місяців штрафи не перевищували 30 млн грн, а іноді й декількох мільйонів.
Найбільший за сумою штраф був виписаний фінкомпанії майже на 74 млн грн. На другому місці — банк зі штрафом у 64,6 млн грн. На третьому місці — фінкомпанія зі штрафом у 64 млн грн. Решта з десятки найбільших штрафів коливаються в діапазоні від 14 млн до 3,7 млн грн.
Найчастішими причинами штрафів є неподання або порушення строків подання звітності з питань AML/CFT та порушення валютного законодавства — в кожній категорії по 22 штрафи. Також велика кількість штрафів НБУ виписує за невиконання обов’язку стати на облік у спеціально уповноваженому органі як суб’єкт первинного фінансового моніторингу (СПФМ) — 18 штрафів. Зазначається, що за ці порушення частіше стягнення невеликі, однак часто застосовуються.
Ще у список найпопулярніших причин штрафів входять низка порушень, де суми штрафів суттєво зростають:
- невиконання обов’язку здійснення належної перевірки нових та існуючих клієнтів — 17;
- неналежне виконання обов’язку розробляти та оновлювати внутрішні документи — 16;
- нездійснення фінустановою належного застосування ризик-орієнтованого підходу — 12;
- невиконання оцінки або переоцінки власних ризиків діяльності банку — 9 штрафів.
- невикористання установою системи автоматизації процесів фінансового моніторингу — 8 штрафів;
- несупроводження установою як СПФМ платежів інформацією про платника — 5;
- нездійснення заходів щодо клієнтів або їх бенефіціарів, які є політично значущими особами (PEP), членами їх сімей або пов’язаними з ними особами — 5;
- подання до НБУ недостовірної чи помилкової звітності з питань AML/CFT — 5;
- порушення вимог реалізації і моніторингу ефективності персональних санкцій — 2;
- міскодинг у платежах — 1;
- недотримання обмежень щодо призначення відповідального працівника установи та незабезпечення на постійній основі проведення навчальних заходів для працівників з метою розуміння ними обов’язків та порядку дій — 1.
Також регулятор часто використовував письмове застереження як попередню санкцію перед штрафами. За досліджуваний період кількість застережень коливається від 2-4 до 15-16 щомісячно. З 59 застережень більшість припадає на фінкомпанії — 37, друге місце посідають банки — 6, а третє місце з п’ятьма застереженнями ділять між собою ломбарди та страхові брокери.
Основними причинами письмових застережень у сфері фінансового моніторингу були:
- неподання звітності з питань фінмоніторингу — 32;
- порушення умов та порядку торгівлі іноземною валютою — 15;
- неналежне виконання обов’язку розробляти та оновлювати внутрішні документи — 7;
- недотримання порядку подання інформації на запит спеціально уповноваженому органу — 6;
- незабезпечення приміщення системою технологічного відеоконтролю — 5;
- порушення окремих вимог щодо ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів — 1;
- порушення вимог реалізації і моніторингу ефективності персональних санкцій — 1;
- надання недостовірної інформації про операції на запити — 1;
Крім штрафів та письмових застережень регулятор застосовує інші види юридичних санкцій щодо порушників фінмоніторингу. Наприклад, рішення про відкликання та ліквідацію банків у зв’язку із систематичним порушенням вимог законодавства у сфері AML/CFT. Також застосовувалися рішення з анулювання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг.
Раніше НБУ попереджав про можливість отримати штраф до 10 млн грн за маніпуляції щодо клієнтів зі статусом РЕР. Під таку санкцію можуть потрапити установи за формальний підхід з необґрунтованим установленням високого рівня ризику або безпідставною відмовою в обслуговуванні чи навпаки з ігноруванням належності клієнта до PEP.
У вересні цього року парламент ухвалив у першому читанні доопрацьовану версію законопроєкту щодо фінмоніторингу PEP. Проте в жовтні більшість членів комітету з фінансів підтримала введення довічного фінмоніторингу PEP лише після вступу в ЄС. Через це було ініційовано повторне засідання комітету для перегляду редакції законопроєкту до другого читання.
Згодом парламент ухвалив у другому читанні закон про фінмоніторинг PEP за міжнародними стандартами AML/CFT. Затверджена до другого читання редакція, за словами депутата, нині відповідає стандартам AML/CFT та буде зарахована як виконання вимог МВФ, а також це останній крок для початку перемовин про членство України у ЄС.
