Народний депутат і перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк розкрив деталі про роботу над законопроєктом про крипторезерв в Україні. Як повідомив Железняк, законопроєкт планують зареєструвати у Верховній Раді вже наступного тижня.
Документ уже на фінальній стадії підготовки, пише Мінфін. Железняк зазначив, що законопроєкт не передбачає емісію нових активів чи випуск державної криптовалюти. Йдеться про створення механізму, завдяки якому держава зможе легально накопичувати та використовувати криптовалюти, отримані, наприклад, як допомогу або пожертви.
Суть нового законопроєкту полягає у дозволі державі створити власний резерв цифрових активів, який можна буде використовувати у разі надзвичайних ситуацій, зокрема для підтримки армії чи економіки. Концепція крипторезерву вже узгоджена з усіма зацікавленими сторонами, включно з профільним комітетом, наголосив Ярослав Железняк.
Чи можливо розглядати законопроєкт про крипторезерв окремо від основного закону про віртуальні активи? За словами народного депутата Ярослава Железняка, така можливість є.
«Чи можуть вони [законопроєкти] проходити асинхронно? — Так, можуть», — зазначив політик. При цьому Железняк наголосив, що обидва документи бажано ухвалювати одночасно, адже базовий закон про віртуальні активи є ширшим і охоплює більше аспектів. Водночас він додав, що вже зараз можна офіційно декларувати віртуальні активи: «Чи можу я задекларувати офіційно віртуальні активи, які я маю, як суб’єкт електронного декларування зараз? — Так. Щобільше, я це вже роблю три роки».
Очікується, що після реєстрації законопроєкту про крипторезерв він пройде обговорення в комітетах, а потім буде винесений на розгляд парламенту. Якщо документ ухвалять, Україна стане однією з перших країн, які офіційно створили державний крипторезерв.
Зауважимо – створення загального регулювання сектору криптовалют в Україні стикається з певними складнощами. Хоча Комітет Верховної Ради з питань фінансів у квітні схвалив законопроєкт щодо віртуальних активів, нещодавно його зняли з розгляду. За словами Железняка, це сталося з ініціативи Офісу президента під впливом позиції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
НКЦПФР спростувала інформацію про причетність до можливого блокування та подала до Верховної Ради перелік із 80 правок і зауважень. Серед пропозицій НКЦПФР — призначення регулятора відповідно до європейських стандартів, заборона автоматичного допуску емітентів без національної авторизації та розширення можливостей використання токенів для обміну на товари й послуги.
