Молдову називають одним із найперспективніших IT-хабів Східної Європи. Крім того, Молдова, як і Україна, отримала статус кандидата в ЄС. Враховуючи це, ми зацікавились станом фінтех-сектору в країні та перспективами його розвитку, і вирішили запитати про це у Стефана Ністора, засновника і координатора платформи Fintech Moldova.
Які сегменти фінтеху найбільш розвинені в Молдові? Як розвиваються відносини між фінтехами і банками? Які світові фінтех-тренди актуальні і для Східної Європи? Про це та інше читайте в інтерв’ю.
- Яку роль відіграє фінтех в економіці Молдови? Чи держава підтримує/сприяє розвитку фінтеху в країні?
Ми побачили зростання залучення уряду та регуляторів до теми FinTech під час і після пандемії. Щоб не заглиблюватися в політику, скажу лише, що поєднання нового, більш прогресивного уряду, підтвердженої асоціації з ЄС, пандемії та реалій нинішнього ринку позитивно вплинуло на відносини влади з FinTech як концепцією та галуззю.
У липні парламент ухвалив низку змін до Закону про платіжні послуги та електронні гроші, головним чином щодо переходу провайдерів платіжних послуг на Open Banking. Минулого року Національний банк Молдови ініціював переговори з Європейською платіжною радою щодо доступу Молдови до SEPA. Було досягнуто прогресу у впровадженні місцевої системи миттєвих платежів і регуляторної пісочниці. Нещодавно також було запропоновано деякі проєкти законів щодо більш зручного KYC та AML.
Усі ці проєкти все ще знаходяться на початковій стадії, тому ми очікуємо реальних реалізацій протягом наступних двох років. Але враховуючи фактичні кроки за останні місяці, ми оптимістично налаштовані.
- Які сегменти фінтеху найбільш розвинені у вашій країні?
Найбільше зростання протягом останніх років ми спостерігаємо в двох сегментах – електронній комерції та кредитуванні.
Так, якщо в 2015 році в Молдові не спостерігалось активності в електронній комерції, то в 2021 році ринок eCommerce досяг обсягу від 700 до 1,2 мільярда євро залежно від методології дослідження – друга цифра включає сегмент “Оплата при доставці” та оплату рахунків. Найбільш помітне зростання відбулося під час пандемії – дохід від eCommerce подвоївся порівняно з 2019 роком.
Ще є дуже багато можливостей для зростання. Згідно з деякими дослідженнями, eCom становить менше 9% від загального обсягу покупок у Молдові. Але завдяки зростанню доступності локальних платіжних методів, зусиллям уряду щодо стимулювання розвитку електронної комерції та просто органічній еволюції поведінки клієнтів ми очікуємо швидкого зростання електронної комерції в наступні роки.
З точки зору доступності цифрових послуг, найбільш помітним, на мій погляд, був ринок кредитування фізичних осіб. У Молдові існує високий попит на кредити, і, незважаючи на те, що на ринку кредитів все ще домінують банки, ринок позик значною мірою обслуговується небанківськими фінансовими установами. У нас нараховується понад 140 зареєстрованих мікрофінансових або небанківських кредитних компаній у Молдові, що для такої маленької країни, як наша, є великою кількістю. Ми побачили, що деякі з них дуже активно впроваджують цифрові продукти та спілкуються з клієнтами цифровим способом. Будучи меншими за розміром і пропонуючи менший асортимент продуктів, НФУ швидше охопили цифрову трансформацію. Багато з них уже позиціонують себе як фінтех-компанії та називають себе фінтехами. Однак зазначу, що НФУ будуть передані з-під контролю Національної комісії з фінансового управління Національному банку, який є набагато суворішим регулятором. Тож побачимо, чи вплине це якимось чином на цифрову трансформацію в секторі НФУ.
Також банки та НФУ запустили низку рішень BNPL на місцевому ринку. Зростає кількість партнерств між роздрібними магазинами і фінансовими установами, в рамках яких клієнтам пропонуються BNPL-сервіси. Один із найвідоміших фінтех-стартапів у Молдові також займається кредитуванням, пропонуючи P2P-кредитування для фізичних осіб та МСП.
Варто також згадати про зростання кількості платформ онлайн-банкінгу та мобільного банкінгу, які надають банки. Але на даному етапі я вважаю, що хороший досвід онлайн-банкінгу не повинен викликати подиву, це повинно бути за замовчуванням. Банки прийняли цей факт і почали надавати все більш якісний цифровий досвід. Хоча звичайно, ще є багато можливостей для вдосконалення.
- Молдова, як і Україна, є кандидатом на вступ до ЄС. Які основні переваги ваша фінтех-індустрія отримає від цього та які є основні виклики, пов’язані з інтеграцією локального фінтеху в ЄС?
Я вже трохи розповів про це раніше. Перші покращення, які ми бачимо – нормативного характеру. Щоб узгодити законодавство з ЄС, влада Молдови розпочала серію ініціатив щодо відкритого банкінгу та платіжних систем. Нацбанк разом з іншими регуляторами фінансового сектору отримають переваги від допомоги партнерів з ЄС. Проєкт Twinning, який реалізується в Молдові, допоможе Національному банку слідувати найкращим практикам ЄС щодо стабільності фінансового сектора. Хоча це не обов’язково спрямовано в першу чергу на фінтех-сектор, але будь-яке вдосконалення фінансової індустрії впливає і на фінтех-сектор, через той простий факт, що фінтех є еволюційним етапом традиційних фінансів, а не окремою екосистемою, принаймні на мій погляд.
Ми очікуємо більшого інвестиційного інтересу в усіх напрямках, а не лише у секторі фінтех. Ми сподіваємося, що статус кандидата на вступ до ЄС полегшить західним інвесторам прихід до Молдови.
Ми також сподіваємося, що більше фінтех-рішень, які вже є звичними в ЄС, прийдуть до Молдови. Цього літа Apple Pay і Google Pay нарешті стали доступними в Молдові, а також є непідтверджені чутки про Revolut. Не можу точно сказати, що вихід Apple Pay і Google Pay пов’язаний з асоціацією Молдови з ЄС, адже ці сервіси очікувалися давно. Але я думаю, що це остаточно підштовхнуло їх до рішення нарешті запуститися в Молдові. Також я вже згадував про процес приєднання до SEPA, який, ймовірно, буде прискорений завдяки нашому статусу кандидата на вступ до ЄС.
Ми також очікуємо розширення співпраці з європейськими екосистемами щодо обміну найкращими практиками та збільшення кількості експертів з ЄС, які приїдуть до Молдови та допоможуть у розвитку екосистеми. І, звичайно, очікуємо збільшення фінансової підтримки з боку ЄС, спрямованої на розвиток не лише фінтеху, а й інноваційного сектору загалом.
- Як розвиваються відносини між банками та фінтехами в Молдові? Чи є у вас місцеві необанки і чи популярні вони серед споживачів?
Відносини стають міцнішими. З боку банківського сектору спостерігається зростаючий інтерес до фінтеху, особливо за останні пару років, і ми бачимо, як банки беруть участь у хакатонах, акселераторах, присутні на вебінарах і офлайн-подіях, а також більш відкриті для співпраці зі стартапами.
Однак відносини між банками та фінтехом розвиваються повільно, і я не думаю, що це погано. Банкінг є консервативним і традиційним бізнесом, це справедливо як для Молдови, так і інших країн. Банкам потрібно більше часу, щоб вийти в нові сфери. Хоча я повністю за інновації у фінансовому секторі, коли справа доходить до банкінгу, я вважаю, що безпека та структура мають бути їхнім пріоритетом, а інновації мають йти наступними. Тому я терпляче чекаю більшого залучення банківського сектору, коли настане відповідний час.
У Молдові немає необанків, але у нас є перший небанківський емітент карток, який потенційно може стати необанком у майбутньому. Чесно кажучи, більше шансів, що якийсь відомий банк стане необанком, аніж того, що необанк з’явиться серед стартапів. Принаймні не раніше, ніж ми матимемо регулятивну пісочницю. Розмір ринку в Молдові занадто малий, щоб проходити складний процес отримання банківської ліцензії в Молдові, не кажучи вже про інші вимоги відповідності.
- Скільки фінтех-стартапів у Молдові? Які стартапи залучають найбільше інвестицій? Чи маєте ви єдинорогів?
У нас поки що немає єдинорогів, і ми не можемо сказати, що у нас були якісь значні інвестиційні раунди в молдавські стартапи. Це те, що ми сподіваємося отримати як позитивний побічний ефект нашої асоціації з ЄС. А також ми чекаємо правового механізму, який полегшить інвестування в стартап.
Один місцевий фінтех-стартап залучив інвестиції у розмірі близько 300 тисяч євро через краудфандингову платформу. Але є нюанс: краудфандингова платформа не є молдовською, тільки громадяни ЄС можуть інвестувати. Тож, незважаючи на те, що стартап є молдовським, йому довелося відкрити юридичну особу в ЄС, щоб мати можливість залучати кошти. На жаль, поки що громадянину Молдови (не ЄС) дуже важко інвестувати в стартап, а стартапу, зареєстрованому тут, дуже важко залучити інвестиції. Деякі організації, такі як Startup Moldova Foundation і Business Angels Moldova (BAM), які намагаються знайти рішення в цьому питанні як для стартапів, так і для потенційних інвесторів.
Якщо говорити про незалежні фінтех-стартапи, які працюють на ринку Молдови, я б сказав, що їх від 10 до 15. Це число значно зростає, якщо додати фінтех-продукти, створені в технологічних компаніях, які не є стартапами, але мають спеціальні підрозділи для фінтех-продуктів. Проте більшість цих продуктів орієнтовані на зовнішні ринки, і вся молдовська технологічна індустрія, чесно кажучи, орієнтована на зовнішні ринки. Крім того, будь-який стартап, який народився в Молдові, з часом орієнтується на більші ринки та реєструється в іншому місці. Молдовська мрія – вийти за межі Молдови.
Salt Edge, одна з відомих фінтех-компаній на Заході, має молдовське коріння, і більшість її команди знаходиться в Молдові. Однак бізнес ведеться на інших ринках. Деякі фінтех-компанії, що працюють у Румунії, мають молдовських засновників і команди, які працюють у Молдові, але знову ж таки, їхній основний ринок не тут. Тому важко сказати, скільки молдовських фінтех-стартапів налічується. Їх багато, але їх бізнес не тут.
- Ви вже згадували про фінтех-пісочницю. Коли планується її запуск? Які переваги вона надасть? І як ви вважаєте, чи потрібні регуляторні пісочниці країнам?
Судячи з розміру ринку, запуск фінтех-пісочниці займе деякий час. У нашому випадку, ймовірно, було б доцільніше почати з інноваційного центру перед повномасштабною регуляторною пісочницею. Також було б добре мати чіткі нормативні інструкції для фінтех-стартапів, щоб вони знали, що необхідно зробити для того, щоб потрапити в пісочницю. Але, як це трапляється, чітких інструкцій немає, і поки у вас немає хорошого досвіду роботи на фінансових ринках або команди юристів, чого не може собі дозволити жоден стартап, у вас може з’явитися геніальна ідея, але її швидко закриють тягарем регулювання. Тож моя думка така, що пісочниця – це добре, але перед цим нам потрібно зробити певні кроки.
Я знаю, що Україна далеко попереду з ініціативою запуску пісочниці, але, знову ж таки, Україна набагато розвиненіша за нас у сфері фінтеху за всіма напрямками: нормативною базою, розміром ринку, різноманітністю рішень тощо. Для України цілком доцільно запустити Sandbox. А ми, я думаю, підійдемо до цього етапу через кілька років.
- Як ваша організація FinTech Moldova підтримує стартапи?
Ми менше працюємо зі стартапами з точки зору їх створення, а більше надаючи платформи взаємодії для різних галузей, пов’язаних із FinTech, головним чином фінансів та ІТ, звичайно, але також юридичних, консалтингових, телекомунікаційних тощо.
Однак ми співпрацюємо з організаціями, які працюють зі стартапами. Ми брали участь у запуску FinTech Hub, який є спеціальним простором для фінтех-стартапів. Минулого тижня на нашій конференції вони запустили Fintech Accelerator у партнерстві з Mastercard і maib, найбільшим місцевим банком.
Є й інші ініціативи, такі як Startup Moldova Foundation, Dreamups, XY Partners, Technovator, YEP! Молдова та багато інших. Вони роблять велику роботу, надаючи ресурси для стартапів і допомагаючи їм стати на ноги, включно з фінтех-стартапами. Наша ж роль полягає в тому, щоб надати цим стартапам платформу для взаємодії з традиційною фінансовою індустрією, якщо у них є готові рішення, які можна запропонувати на ринку.
Крім того, наступного року ми сподіваємося налагодити партнерство з іноземними екосистемами та надати нашим стартапам доступ до міжнародних подій і спільнот.
- Як виникла ідея заснувати FinTech Moldova?
Розповім трохи передісторії. Fintech Moldova розпочалася фактично як конференція у 2019 році, координована мною та організована Tekwill ICT Excellence Center, де бере свій початок більшість ініціатив з розвитку ІТ-екосистеми в Молдові. Це була конференція Fintech Moldova Conference 2019, вона стала першою конференцією, присвяченою фінтеху в Молдові, після серії фінтех-зустрічей, організованих моїми тодішніми колегами з Tekwill, ще до того, як я приєднався до команди.
Я координував конференцію як частина команди Tekwill, потім я покинув Tekwill, але продовжив координувати конференцію в партнерстві з Tekwill у рамках ширшої фінтех-програми, яка включала перший фінтех-хакатон, а потім акселератор у Молдові.
Будучи координатором найбільшого Fintech заходу в Молдові, я запустив ініціативу Fintech Moldova навколо цієї платформи, щоб консолідувати її як свого роду координаційну точку, в орбіту якої ми могли б додати інші проєкти крім конференції, та створити середовище співпраці між галузями, пов’язаними з фінтехом, регулятором, партнерами та міжнародними екосистемами.
Іноді люди вважають, що FinTech Moldova – це асоціація. Це не так. У нас є різні асоціації в Молдові з підкомітетами, присвяченими фінтех-компаніям, одним з яких є Фінтех Комітет при Асоціації ICT-компаній Молдови, і вони добре справляються з функціями, які могла б робити окрема фінтех асоціація. Не можна сказати, що така асоціація не матиме сенсу в майбутньому, але наразі вона не додасть жодної цінності, яку ще не надають інші організації.
Fintech Moldova діє як рупор для тих, кому є що сказати фінтех-сектору в Молдові. Ми є комунікаційною платформою, і ми працюємо з усіма, хто залучений або зацікавлений у розвитку екосистеми за допомогою різноманітних ініціатив, включаючи фінтех-освіту, розвиток потенціалу, міжгалузеву співпрацю, міжнародні відносини з іншими екосистемами та організаціями та залучення регулятора до спілкування з галуззю.
- За якими ключовими світовими фінтех-тенденціями ви слідкуєте у 2022 році? Чи актуальні вони для Східної Європи та Молдови?
Особисто мене завжди цікавили ринки капіталу та те, як фінтех може полегшити доступ фізичних осіб до більш складних інвестиційних інструментів. Робоконсультування та застосування штучного інтелекту та машинного навчання в управлінні портфелем для роздрібних учасників на основі їхніх особистих характеристик є для мене захоплюючим. Напевно, це вже не зовсім тренд, він був дуже актуальним під час пандемії, і я з цікавістю спостерігав за цим.
Вбудовані фінанси та банкінг-як-послуга (banking-as-a-service) — це те, що я сподіваюся побачити більше в найближчому майбутньому в наших реаліях. Але для цього потрібне поєднання універсального доступу до API та впровадження відкритого банківського обслуговування, попит клієнтів на інтегрований досвід і достатній стимул для банків розглядати це як нову бізнес-модель.
Тож, я вважаю, найбільш актуальними для Молдови будуть рішення щодо фінансової доступності. Грошові перекази все ще становлять значну частину загального надходження готівки в країну, і фінтех-рішення, які зроблять ці перекази дешевшими та простішими, мають значення для значної частини населення. Інша справа – рішення, які забезпечують ранній доступ до зарплати, яка в Молдові виплачується щомісяця в 99,9% компаній і організацій. І я не маю на увазі як позику, я маю на увазі доступ до грошей, які ви вже заробили за кількістю відпрацьованих днів або годин – рішення для раннього отримання заробітної плати.
- Чи відчули ви на собі вплив війни в Україні? Наприклад, українські IT-фахівці та представники бізнесу переїхали до Молдови?
З моменту вторгнення 600 тисяч українців пройшли транзитом через Молдову, і близько 100 тисяч дислокуються або переїхали сюди назавжди. Наскільки мені відомо від соціальних служб і гуманітарних організацій, більшість із них – жінки, діти та люди похилого віку. Тож, тут не так багато ІТ-фахівців чи представників бізнесу з України. Хоча я знаю, що тут є українці, які беруть участь у проєкті, розробленому як платформа для встановлення контактів між ІТ-спеціалістами з України та роботодавцями, але я особисто не залучений до цього і не можу вам дати обґрунтовану оцінку їх кількості. Наскільки я знаю, значного притоку ІТ-спеціалістів на ринок не було, і більшість ІТ-спеціалістів, які працюють тут, працюють віддалено на своїх існуючих роботодавців в Україні чи інших країнах.
- Як ви співпрацюєте з українським фінтехом?
Сподіваємося на подальшу співпрацю. Ми вже провели телефонну зустріч із Ростиславом і Русланом з Української асоціації фінтех та інноваційних компаній (UAFIC) і обговорили деякі ідеї, над якими ми можемо працювати разом, тому я з нетерпінням чекаю на реалізацію цих ідей і на прогрес нашої співпраці.
UAFIC дуже підтримував мене з моменту першої зустрічі з Ростиславом та іншими членами їхньої команди наприкінці 2019 року в Києві, коли я шукав партнерів для нашої конференції в Молдові. Вони взяли участь у конференції з презентацією та в кількох інших онлайн-заходах, які ми організували, тому я відчуваю, що між нами справді дружні стосунки. Я дивлюся на Українську фінтех-асоціацію та українську фінтех-екосистему загалом і сподіваюся реалізувати версію деяких їхніх проєктів у Молдові.
Загалом я сподіваюся, що найближчим часом ми налагодимо міцні зв’язки співпраці та колись об’єднаємо членів фінтех-екосистем з наших двох країн під один дахом для приємної зустрічі після того, як Україна відсвяткує свою перемогу.