20 квітня Європейський парламент схвалив законодавчу ініціативу MiCA (Markets in Crypto Assets regulation), що зробило ЄС першою великою юрисдикцією в світі з системною законодавчою базою для сфери криптоактивів. Повноцінно MiCA запрацює через 12-18 місяців.
У цій статті ми зібрали основне про нові правила регулювання крипторинку в ЄС (та Україні – в найближчому майбутньому), переваги та недоліки MiCA та думки представників гравців ринку.
MiCA: основні положення
Затверджене законодавство спрямоване на легалізацію використання криптовалюти та зниження пов’язаних з цим ризиків.
Регламент накладає низку зобов’язань на криптовалютні біржі, емітентів токенів і трейдерів. Правила MiCA базуватимуться на прозорості, розкритті інформації, авторизації та нагляді за транзакціями.
Продажі нових токенів будуть регулюватися, а платформи будуть зобов’язані інформувати користувачів про ризики, пов’язані з їх діяльністю. Стейблкоїни, такі як Tether і USDC, повинні підтримувати достатні резерви для задоволення запитів на викуп у разі масового зняття коштів.
Крім того, щоденний обсяг транзакцій стейблкоїнів, які стають занадто великими, буде обмежено 200 мільйонами євро. Платформа також повинна підтримувати щоденний середній обсяг у 200 мільйонів євро та 1 мільйон транзакцій для стейблкоїнів, не прив’язаних до євро.
Європейське управління з цінних паперів і ринків (ESMA) отримає повноваження забороняти платформи, які не захищають інвесторів або загрожують цілісності ринку чи фінансовій стабільності. Норми MiCA також мають на меті вирішити екологічні проблеми, пов’язані з криптовалютами, вимагаючи від компаній розкривати інформацію про споживання енергії та вплив цифрових активів на навколишнє середовище.
Окрема норма спрямована на зменшення анонімності під час криптопереказів, зокрема, у біткоїнах та стейблкоїнах. Перекази, які перевищують ліміт у 1000 євро між біржами та гаманцями, вимагатимуть звітування.
Невзаємозамінні токени (NFT), які представляють твори мистецтва, цифрові колекції чи нерухомість, не будуть частиною регулювання MiCA. Однак є виняток: якщо NFT є фракціонованими або викарбуваними серіями, вони вважатимуться взаємозамінними, а отже, можуть використовуватися як платіжний засіб. Такі токени підлягатимуть вимогам.
MiCA: переваги та недоліки
MiCA спрямований на захист споживачів та інвесторів, а також на створення прозорості та стабільності в індустрії. Експерти зазначають, що MiCA підвищить інвестиційну привабливість регіону. Єдиний підхід до регулювання цифрових активів спростить взаємодію профільних компаній з регуляторами та знизить адміністративні витрати.
Серед основних переваг експерти виділяють також наступні:
- спрощення експансії на ринку
- підвищення довіри до індустрії
- можливість працювати у всіх країнах ЄС, маючи ліцензію однієї з них
Однак при цьому зазначається, що нові правила будуть більш сприятливими для великих гравців, а невеликі проєкти, стартапи можуть зіткнутися зі збільшенням витрат та навіть можуть покинути ринок. Окрім того, виникає загроза зарегульованості криптогалузі.
MiCA: як оцінюють експерти?
“Це дійсно історічна подія, я впевнений Україна буде одна із перших держав, яка імлементує цей регламент в національне законодавство. Наразі текст закопроєкту майже готовий і незабаром ми почнемо обговорення з основними стейкхолдерами”, – прокоментував затвердження MiCA Юрій Бойко, Член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Наша країна може стати першою державою в Європі, яка запровадить у правове поле MiCA. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку спільно з міжнародними партнерами працює над розробкою проєкту закону про віртуальні активи, який імплементує в себе Європейський регламент MiCA, та обіцяє вже зовсім скоро оприлюднити текст для публічного обговорення з ринковою спільнотою та представниками профільних державних органів.
Тож враховуючи це, ми попросили локальних гравців ринку віртуальних активів оцінити законодавчу ініціативу MiCA та її вплив на український ринок зокрема.
Сергій Жданов, СЕО міжнародної криптовалютної платформи EXMO.com
EXMO.com – міжнародна криптовалютна платформа, тому ми зацікавлені у прозорому та уніфікованому регулюванні. Ми є одним із впізнаваних учасників крипторинку та маємо тривалий досвід надання якісних послуг у країнах Європейського союзу. Ухвалення Markets in Crypto-assets Directive (MICA) – єдиного для всіх держав-учасниць ЄС нормативного акту – є надзвичайно важливим кроком, адже він допоможе гармонізувати крипторинок та дозволить після отримання ліцензії в одній державі ЄС надавати послуги по всій території Євросоюзу. Навіть з урахуванням впровадження 5-ї директиви AML більшістю країн ЄС, наразі для надання послуг у сфері криптовалют компанія має зареєструватися в кожній країні окремо. Це суттєво впливає на витрати, гнучкість та територіальну розповсюдженість надання послуг, а, отже, й на їхню вартість. Водночас деякі країни, як-от Німеччина, мають дуже складний режим ліцензування, що майже унеможливлює вихід на цей ринок.
Україна для нас є одним із цікавих ринків, тому наміри впровадити MICA в українське законодавство оцінюємо позитивно. Обрання Україною курсу на євроінтеграцію, зокрема, означає долучення до стандартів європейського законодавства. Попередній аналіз змісту MICA свідчить про те, що цей нормативний акт враховує інтереси учасників ринку. Але через те, що FinTech-сфера загалом та ринок криптовалют зокрема динамічно змінюються, законодавство потрібно постійно вдосконалювати. Тому ухвалення МІСА вимагатиме в майбутньому формування механізмів його практичної реалізації. Сподіваємося, що практика застосування акту як в ЄС, так і в Україні в разі впровадження відповідних норм, залишиться уніфікованою та не зазнає надмірного ускладнення в юрисдикціях окремих країн Євросоюзу.
Прозорий та зрозумілий механізм регулювання зробить ринок криптовалют інвестиційно привабливішим, оскільки зменшить можливості для зловживань недобросовісними учасниками та надасть гарантії безпеки клієнтам. Отже, ми очікуємо збільшення активності на крипторинку, через появу нових проєктів та ініціатив, а також збільшення кількості криптотрейдерів. EXMO.com від початку заснування працює з дотриманням норм європейського законодавства, тому буде вітати всі заходи спрямовані на його імплементацію в Україні.
Роман Кушнір, засновник фінансової ініціативи Школа розвитку SPE
MiCA – це закон, якого давно очікували учасники ринку, які зацікавлені в здійсненні діяльності, пов’язаної з віртуальними активами у правовому полі. Оскільки закон набуде чинності майже через рік, то насправді поки невідомо, як він вплине на існуючих учасників ринку, але зміни для компаній, які працюють в юрисдикції ЄС, точно будуть.
Мої особисті сумніви пов’язані з тим, чи закон не знищить запуск криптопроектів на території ЄС, які використовували крипторинок як альтернативне джерело фінансування своєї діяльності. Часто набагато зручніше, дешевше і ефективніше, ніж традиційний шлях стартапів до IPO на фондовому ринку. Але це буде в деталях зрозуміло не раніше ніж через рік, адже мало прийняти закон – його ще потрібно інтегрувати у всі існуючі процеси.
Щодо нашої країни, то без сумніву, закон мали б досить швидко імплементувати, що разом із розвинутою інфраструктурою дало б Україні конкурентну перевагу для фаундерів криптопроектів. В будь-якому разі, важливо, щоб при впровадженні закон трактувався однаково для всіх учасників ринку.
Сергій Турченко, засновник Richamster
В 2008 році Сатоші Накамото (творець біткоїна) опублікував WhitePaper – документ, в якому описав проблеми фінансової системи. Головним винуватцем цих проблем він називав саме централізацію та надмірну і неефективну зарегульованість. Галузь з того часу дуже розвинулась та набула широкої популярності і разом з цією популярністю прийшов регулятор.
Біткоїн успішно розвивався без будь-яких регуляцій. В Україні розвинувся ринок криптовалют за повної відсутності регуляцій. Ми маємо один із найвищих рівнів прийняття криптовалюти, тому що навіть студент міг вивчити технічну документацію та почати працювати з криптовалютами, розвиваючи, обмінюючи, торгуючи. А що відбувається коли приходить регулятор? Він просто викидає з галузі креативних та волелюбних.
Закон про віртуальні активи, який проголосований та підписаний, але поки що не вступив у дію передбачає отримання ліцензії вартістю від 1 000 000 доларів для роботи на ринку криптовалют. Таким чином, коли він вступить в дію, в Україні будуть ЗНИЩЕНІ всі маленькі проекти, це свідома зачистка ринку для великих гравців. В MiCA наплутано все підряд, що створює цілий ряд казусів. А там де казуси, там подвійні трактування, і ми знаємо, до чого це призводить в українських реаліях з корумпованими судами. Імплементація цього пакету законів стане інструментом для тиску на всіх, хто до цього розвивав галузь.
Окреме питання до Комісії з цінних паперів та фондового ринку України. Ця комісія призвела до розвитку фондового ринку чи навпаки, в цьому напрямку ми далеко відстали від інших розвинених країн? Цю комісію потрібно радикально реформувати перед тим як доручати їй підготовку нормативних документів для однієї з найновіших фінансових галузей. Більше того, до обговорення не запрошуються представники галузі, які були в Україні і планують тут же і лишатись. До прикладу, при розробці закону про Віртуальні активи були запрошені представники іноземної біржі, яка не підтримує санкції проти росії, допомагає їм ухилятись від санкцій, знищила крипторинок в Індії, та про махінації якої є купа міжнародних розслідувань, та біржа, яка заявила, що покидає український ринок. То невже цей закон буде корисним для нас? На жаль, ні.
Людмила Кукуєту, Chief Legal Officer в Trustee Plus
Як вбачається з карти проходження Закону України №3637 “Про віртуальні активи”, його було подано до парламенту 11.06.2020. Отже, український та європейський закони розроблялись паралельно, майже в один і той же час і при цьому містили абсолютно різні підходи до регулювання ринку. Особливо це стосується питань класифікації ринку віртуальних активів та положень щодо ліцензування.
У зв’язку з цим, у мене як учасника ринку з 2016 року виникає питання. Якщо влада заявляє про необхідність імплементації європейського законодавства, то чому положення МіСА були проігноровані українським законодавцем з самого початку? Навіщо було спочатку робити, а потім переробляти? Що змінилось? Набуття Україною статусу члена в ЄС у 2022? Але ж курс на євроінтеграцію було взято ще в далекому 2014…
Питання імплементації MiCA в локальне законодавство – дуже складне. Насамперед тому, що в Європі зовсім інше середовище: своя система інститутів і захисту прав інвесторів, законодавчі традиції, ресурси тощо. Поясню на прикладі. Втілені в MiCA положення про розкриття інформації мають в Європі практику застосування протягом десятків років. Просте калькування цих положень в українське законодавство цілком може призвести до того, що вони відразу ж “помруть, навіть не народившись”. Адже в Україні немає відповідної законодавчої бази, механізму захисту інтересів інвесторів, досвіду та ресурсів для їх втілення.
Це ж саме стосується і багатьох інших аспектів MiCA.
І якщо ми вже зачепити питання ресурсів, то імплементація MiCA з високою ймовірністю може виявитися серйозним викликом для локального ринку, оскільки встановлює досить жорсткі норми.
Це і високий мінімальний статутний капітал, підвищені вимоги до органів управління, широкий обсяг інформації для розкриття, комплаєнс, суворі ліцензійні умови, додаткові вимоги до забезпечення фінансових гарантій захисту інтересів споживачів тощо.
Це безсумнівно кратно збільшить адміністративні витрати, суттєво ускладнить операційну діяльність та, на жаль, може бути критичним для українських компаній. У них найімовірніше не виявиться таких значних ресурсів і вони не зможуть конкурувати з європейськими і світовими мастодонтами. Тож для локальних гравців таке калькування може виявитись катастрофічним.
Також залишається відкритим і дуже гострим питання щодо зарегульованості ринку в Україні і збереження балансу між інноваціями і регуляцією. Наразі ми не бачимо ні рішення, ані навіть руху у цьому напрямку.
Розкриваючи дану проблему очільники НКЦПФР обходяться загальними фразами про те, що “ми активно працюємо над розробкою профільного закону і впроваджуємо саме регламент MiCA, щоб відповідати кращим європейським практикам. Ось це наш орієнтир і ми рухаємось в цьому напрямку”.
Тож на даний момент балансу між інноваціями і регуляцією не бачимо, натомість є лише рух у напрямку зарегульованості.
Не бачимо, на жаль, і діалогу з фахівцями ринку. Так, у листопаді 2022 з’явилася інформація про те, що НКЦПФР створила консультаційну раду для отримання якісної експертизи та професійної оцінки у напрямку впровадження віртуальних активів. Основним завданням ради є розробка та узгодження змін до Закону України «Про віртуальні активи» та пов’язаного податкового законодавства.
Однак, ми не знайшли жодної інформації ні про персональний склад ради, ні тексту проекту змін до Закону України «Про віртуальні активи». Можливо це якась відомча таємна інформація? Тоді про який діалог і врахування інтересів учасників ринку йде мова? І це питання станом на даний час залишається риторичним, що, на жаль, оптимізму не додає.
Рекомендуємо прочитати: Про запуск ринку віртуальних активів, MiCА та нові фінансові інструменти в Україні: інтерв’ю з Русланом Магомедовим, головою НКЦПФР
