З початку війни кількість українців, що потребують допомоги, суттєво зросла. Відповідно з’явилась і необхідність у зручній та зрозумілій платформі, яка об’єднає запити на допомогу з можливостями їх задовольнити. Міністерство соціальної політики у найкоротші терміни запустило платформу єДопомога, де один одного знаходять ті, хто може допомогти та ті, хто потребують допомоги.
Як працює єДопомога? Які опції зараз доступні на ній? Чому проєкт закриває потреби не тільки окремих людей, а й допомагає українському бізнесу? Чи запустять аналогічні платформи за кордоном? Та як відбувається цифровізація всього процесу надання соціальної допомоги в державі? Про все це розповів у інтерв’ю FinTech Insider Костянтин Кошеленко, заступник Міністра соціальної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
- Костянтине, розкажіть, будь ласка, про платформу єДопомога. Коли відбувся її офіційний запуск? Чи цей проєкт було створено спеціально під потреби населення під час війни?
єДопомога – зовсім новий проєкт. Вже на другий день війни наша команда зрозуміла, що у населення України виникне колосальна потреба в допомозі. Ми зрозуміли, що в умовах війни незахищеними верствами населення стають по суті всі. В такій ситуації необхідно розширити спроможність системи соціального захисту, щоб якомога більша кількість людей могла отримати допомогу.
єДопомога не має офіційного дня запуску. Тому що проєкт народжувався ітерактивно, ми постійно нарощували функціонал з кінця лютого. В перших версіях це був достатньо простий інтерфейс, який дозволяв написати про свою потребу – з однієї сторони, а з іншої сторони – волонтерам та благодійникам побачити інформацію про цю потребу.
Пізніше ми почали нарощувати функціонал, для того щоб більша кількість людей могла допомагати. Адже в умовах війни людей, які потребують допомоги, набагато більше ніж тих, хто може її надавати. Ми побачили, що заявок від людей в рази більше, ніж волонтерів, які можуть ці заявки виконувати. Тому попрацювали над тим, щоб дати можливість допомагати ширшому колу людей, а саме забезпечили доступ до нашої платформи людям з усього світу. І якщо в першій версії платформи працювала допомога тільки в форматі “з рук в руки” – я особисто, знаходячись на лівому березі Києва, міг поїхати в магазин, купити їжу і відвезти людині – або за допомогою поштового відправлення, то люди з інших країн не могли скористатися такою можливістю, навіть при великому бажанні. Тому ми почали діалог з роздрібними мережами.
Однією з перших відгукнулась компанія Fozzy Group, в яку входить Сільпо,Фора, Thrash!Траш! та Fozzy C&C. Ці мережі покривають майже всю країну. І ми разом переосмислили той процес, який у мирному житті називається “подарунковими сертифікатами”. Подумали, що було б класно дати можливість волонтерам з усього світу допомагати українським родинам напряму. Для цього ми розробили інтерфейс, який дозволяв би людям з усіх країн заходити на нашу платформу, переглядати запити на допомогу, обирати конкретну родину, яку вони хотіли б підтримати, в конкретному місті і районі, прочитавши короткий опис заявки. В описі люди пишуть про себе, коли читаєш їх історії – щемить сердце.
В такому випадку, допомагаючи онлайн, вам не потрібно шукати продукти десь і відвозити. Ви просто сплачуєте, а людина отримує в смс код з передоплатою єДопомоги. Це як подарунковий сертифікат на продукти. Людина, що отримала код в смс, може купити продукти в будь-якому магазині мережі-партнера, сплативши за них передплатою. Благодійник, так би мовити, передплатив “продуктовий набір” для людини чи родини. Після того, як людина придбала продукти, благодійник отримує смс про те, що його передоплату використали, і подяку за те, що добрих справ стало більше. Більше того, благодійник отримує посилання на електронний чек продуктового магазину. Тобто він може подивитись, що саме купила людина за його гроші. Коли читаєш такий чек, то відчуваєш, що ти дійсно допоміг. Сума невелика – у нас доступні номінали 200, 500 або 1000 гривень, але для конкретної людини чи родини це можливість харчуватися декілька днів. Ми ввели деякі обмеження на продукти – не можна придбати за передплатою алкоголь і табачні вироби. Всі інші продукти доступні.
Це все ми зробили в середині квітня, і станом на зараз маємо більше 300 тисяч гривень перерахувань з усіх країн. Більшість внесків поступають від наших співгромадян, але є й транзакції з великої кількості країн: Тайвань, В’єтнам, Канада, Франція, Велика Британія та інші. Зараз ми активно працюємо з медійниками, Торгово-промисловою палатою України, МЗС та іншими партнерами, щоб ще більше людей за кордоном дізнались про платформу єДопомога та підтримали адресно постраждалих від війни. Бо це дійсно пряма адресна допомога конкретній людині або родині.
Ми вважаємо, що це дуже важливий інструмент. Бо коли гроші збирають великі фонди, великі міжнародні установи, то в них є своя операційка, вони витрачають частину грошей на своє існування, вони трохи бюрократичні і так далі. А тут ви можете допомогти людям напряму. Звісно, воно не конфліктує, а доповнює. Адже міжнародні установи, такі, наприклад, як Червоний Хрест, працюють навіть на лінії зіткнення і на тимчасово окупованих територіях. Там ми не можемо забезпечити допомогу інструментами нашої платформи. Але велику підтримку отримують люди в Харкові, Чернігові, Запоріжжі, Бучі, Ірпені, тобто в регіонах, що були деокуповані,знаходились або ще знаходяться в зоні бойових дій.
У нас доволі просунута країна з точки зору діджиталізації. Дією користуються майже 20 мільйонів громадян, навіть люди похилого віку чи з невеликим доходом, маючи найпростіший смартфон. Цього достатньо, щоб залишити заявку, а потім отримати допомогу.
- Скільки людей вже отримали допомогу через вашу платформу?
Ми отримали понад 30 тисяч заявок, з яких понад три тисячі було виконано. Тобто 10% виконаних заявок. Це дисбаланс між кількістю людей, які потребують допомоги, і кількістю благодійників – в Україні. Але, ще раз зазначу, ми працюємо над розширенням платформи. Наразі зробили переклад платформи на декілька мов – німецька, англійська, французька, італійська, польська, і це дозволяє нам змінити цю диспропорцію. Адже ми бачимо, що світ готовий допомагати українцям, тільки треба спростити цей процес для них.
- Які напрямки ще доступні на платформі, крім передплати на продукти? І які користуються найбільшим попитом?
Наша команда сфокусувалася на продуктах харчування саме тому, що за статистикою понад 60% запитів на платформі – продукти харчування. Крім цього, є і запит на ліки, але з ними важко, як правило, людям потрібні дефіцитні ліки. Доступні послуги транспортування, навіть психологічна допомога, і такими послугами також користувались.
Наразі завершується процес інтеграції платформи з великою мережею аптечних супермаркетів. Ми зможемо закривати дистанційно запити людей щодо ліків, по такій самій моделі як із продуктами. Вважаю, це суттєво розширить можливості допомоги.
На цьому не зупиняємось, ми відкриті до інтеграції з усіма мережами національного масштабу. Звичайно, в першу чергу дивимось на базову потребу, але працюємо і над можливістю закриття інших потреб, наприклад, минулого тижня розпочали перемовини з паливною мережею.
Хотів би також звернути увагу на те, що єДопомога вийшла багатовекторною. Адже це не тільки допомога конкретній людині, яка отримує їжу, ліки чи паливо. Це допомога всьому ланцюжку постачання. Це і підтримка супермаркету, де працюють люди, це і підтримка національного виробника товарів. Тобто з точки зору роботи економіки це набагато краще, ніж просто коли постачається гуманітарна допомога і роздається. Всі, хто працює в цьому ланцюжку постачання, також отримують підтримку завдяки єДопомозі та благодійникам.
- А якщо якась велика компанія хоче надати допомогу, чи є така можливість?
Підписали меморандум про співпрацю з платформою Prozorro, яка забезпечує прозорість та має великий досвід у закупівлях. Завдяки цьому у компаній буде можливість обрати великий пул звернень, які вони хочуть закрити, знайти через Prozorro підрядника, який готовий виконати умовно кажучи 1-2-5 тисяч заявок. Через Prozorro вони проведуть відбір найбільш вигідної пропозиції, і таким чином компанія оптом закриє запити громадян.
Наших благодійників ми називаємо “єДопоможці”, що співзвучно із запорожці, переможці. Це і юридичні, і фізичні особи. Їхня сукупна кількість зараз складає близько 400. Наприклад, ми співпрацюємо з благодійним фондом “Ukrainian Code”, який підтримує Василь Вірастюк. І вся команда цього фонду працює із заявками на єДопомозі та допомагає людям.
Крім того, до нас звертаються і міжнародні партнери, які готові надавати підтримку волонтерам. Адже українські волонтери часто можуть робити щось руками та розвозити допомогу, але в них закінчуються гроші. Робота на єДопомозі по суті верифікує волонтера для західних партнерів. Тобто вони чітко розуміють, що якщо люди допомагають через платформу, це фіксується в системі, це не шахраї. Це реальні люди, які справді допомагають.
За запитом міжнародних благодійних фондів надаємо контакти волонтерів, які працюють на нашій платформі, щоб допомагати їм. В подальші відносини ми вже не вмішуємось, просто виступаємо таким собі майданчиком для довіри. Майдачником, де дійсно відбувається робота на благо громадян, і вона відбувається прозоро. А там, де прозорість, там і допомагати хочеться. Для наших міжнародних партнерів дуже важливо не просто пожертвувати гроші будь-куди, а бути впевненими, що їхня підтримка направлена тим, хто її дійсно потребує.
- Які опції, пов’язані з єДопомогою, доступні зараз у застосунку Дія?
Інтеграція з Дією наразі в процесі. Буде надана можливость зареєструватись через застосунок Дія на платформі єДопомога. Це забезпечить додаткову верифікацію як волонтерів, так і отримувачів допомоги, для того щоб не було фроду, не було десятків заявок від одних і тих самих людей. Наразі ми вже лімітуємо і періодичність звернення.
Для верифікації волонтерів ми також співпрацюємо з YouControl, що дозволяє перевірити благодійників та реципієнтів допомоги на доброчесність,та відсіяти шахраїв. Тобто під капотом нашої платформи є система антифрод, яка постійно розвивається і дозволяє забезпечити роботу платформи.
- Які плани на платформу єДопомога у післявоєнний час? Які потреби вона може закривати у мирний час?
Платформа єДопомога не тільки на час війни, ми це вже точно розуміємо. Після війни країна буде багато відбудовуватися, і потреба в ресурсах залишиться. Люди витрачатимуть основні кошти на відновлення домівок, тож допомога їм буде потрібна. Ми маємо надію, що міжнародне суспільство продовжить підтримувати українців навіть після нашої перемоги.
Треба розуміти, що вразливі верстви населення – люди з інвалідністю, одинокі матері, багатодітні сім’ї, люди з невисоким доходом тощо – продовжують отримувати підтримку від держави, звертаючись до центрів соціального захисту. Але зараз є й ті, хто до війни не потребував такої підтримки – це молоді і сильні люди, які опинились взагалі без грошей, без роботи. І я щиро вдячний за розуміння у міжнародному суспільстві цієї проблеми, що наразі потерпають всі українці, незалежно від віку і статусу.
Ми маємо надію, що з часом, після перемоги, кількість людей з потребами буде скорочуватися, але як платформа взаємної допомоги наш проєкт буде потрібен навіть у мирний час. єДопомога – це новий досвід у благодійності. Адже допомога в декілька кліків з будь якої країни і на 100% адресна.
- Чи цікавляться інші країни досвідом створення єДопомоги?
Так, міжнародні організації цікавляться тим, як це працює. Їх цікавить опція комплексної допомоги, де перераховані з-за кордону кошти допомагають і конкретній людині, і місцевому бізнесу, і національному виробнику. Тому міжнародні установи цікавляться тим, щоб використовувати нашу модель в ситуаціях гуманітарних катастроф у інших країнах.
- Яку допомогу у просуванні єДопомоги пропонують інші країни?
Це розповсюдження наших відео та корисного контенту і в соціальних мережах, і на сайтах установ, і в ком’юніті наших українських діаспор. Тут насправді не може бути забагато підтримки. Також разом з командою ₩AW: War Against War готуємо
міжнародну кампанію, задля масштабної реалізації якої потребуємо підтримки. Ціль кампанії – за півроку залучити понад 1 млрд. грн. прямої підтримки українців від людей з усього світу.
Як банкір у минулому, я все пропускаю через досвід обслуговування клієнтів. Використання платформи благодійниками не є такою ж щоденною справою, як використання інтернет-банкінгу. Для нас дуже важливо, щоб про цю платформу не забували. Ми розвиваємо на платформі функціонал, який дозволяє нагадувати благодійнику, що він давно не здійснював допомогу. Працюємо над гейміфікацією, щоб благодійники отримували віртуальні винагороди або реальні подяки, над рейтингами тощо. Для нас важливо, щоб людина не зупинилась на одноразовій допомозі, навіть якщо це буде суттєва сума. Ми притримуємось думки, що краще робити невеликі внески, проте регулярно. Тому медійна підтримка, в першу чергу за кордоном, для нас важлива.
- Наскільки я розумію, для вас це зараз основний проєкт. Чи багато інших проєктів довелось відкласти через війну?
Не можу сказати, що ми їх відклали. Скоріше ми переформатували свої пріоритети. Найбільший проєкт, задля якого я і зайняв позицію заступника Міністра соціальної політики з цифровізації, це створення єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Зараз у нас в Україні більше 15 різних видів програмного забезпечення, частина з яких розроблена ще у 90-х роках, і вони забезпечують виплати соціальної допомоги. Це викликає труднощі для людей, такі як простоювання в чергах, необхідність збирати папірці та інше.
Ми повинні прийти до того, щоб всі соціальні допомоги були диджиталізовані, щоб вони всі знаходились в Дії. Також для нас важливо, щоб не люди бігали від одного державного органу до іншого, а мегабайти. Щоб нова єдина інформаційна система була інтегрована з усіма іншими державними реєстрами. Ми прагнемо щоб людині не доводилось за допомогою довідок переконувати, хто вона і чому потребує допомоги, а щоб просто звернувшись до держави, остання сама перевірила всю інформацію у своїх реєстрах і нарахувала допомогу.
Ба більше, забігаючи наперед, ми б хотіли мати можливість проактивної допомоги людям. Умовно кажучи, як тільки держава дізнається зі своїх інформаційних систем, що в людини народилась дитина, то людині просто надходить пуш-повідомлення в Дії про те, що допомога нарахована. І в один клік людина підтверджує, що буде отримувати допомогу регулярно.
Аналогічно повинна нараховуватись будь-яка допомога. В наших планах було зробити це до 2023 року. Звісно ми втратили трохи часу через війну, але з травня ми продовжуємо дослідно-промислове впровадження цього проєкту. А вже влітку і восени громадяни відчують переваги від впровадження конкретних блоків цієї системи. Це дозволить швидше і прозоріше отримувати допомогу.
Більше того, наш проєкт єДопомога стане частиною єдиної інформаційної системи. Наприклад, люди, які обслуговують громадян у центрах надання соціальної допомоги, зможуть подивитися інформацію про те, хто і скільки допомоги отримав чи не отримав. Тобто ми хочемо, щоб усі соціальні системи були максимально інтегровані.
- Звучить чудово!
Насправді є й не чудова сторона. На всі ці проєкти ми закладали гроші з державного бюджету. Частково ми мали фінансування донорських і міжнародних установ, які підтримували впровадження першої черги цієї системи. А другу і третю чергу ми планували реалізувати за рахунок державного бюджету. Зараз ми втратили це фінансування зі зрозумілих причин і потребуємо фінансування від міжнародних установ.
Крім того, ми маємо суттєві складнощі із застарілими дата-центрами. Якщо ви стикалися з процесом реєстрації внутрішньо переміщених осіб, то точно знаєте про черги, які спіткали наших людей. Це пов’язано в тому числі із старим обладнанням дата-центрів. Ми зараз, крім своєї основної роботи, працюємо над фандрайзингом, для того щоб забезпечити стійкість саме IT-платформи соціальної системи. Додаткові маршрутизатори, додаткові роутери, додаткові сервери – ми потребуємо цього всього. Тож ми звертаємось до міжнародних технологічних, фінтех компаній за фінансовою та технічною допомогою для підтримки нашого інформаційно-обчислювального центру Мінсоцполітики, щоб зробити його безперебійним та сучасним для опрацювання звернень більшої кількості людей, особливо в умовах війни. У нас є невеликі успіхи в цьому напрямку – ми вже залучили майже півмільйона гривень на це підприємство, що дозволяє розвивати IT-системи та підтримувати працівників.
- Роботи багато, проєктів багато – як ви підтримуєте бойовий дух після 80 днів війни?
З одного боку, з точки зору системності роботи і менеджменту проєкту, працювати складно. Якщо порівнювати з роботою до війни, то ми працювали більш спокійно і впорядковано. А зараз, якщо під час зуму людині необхідно йти у бомбосховище, ні про яку спокійність не може бути мови. Але рух у нас швидкий і злагоджений, тому що у команди є надважливі цілі – допомогти громадянам, забезпечити функціонування і розвиток соціальної сфери, таким чином зробивши свій вклад у захист країни і перемогу.
У нас в команді дуже різні люди: це і представники бізнесу, і фінтеху, і банківської сфери, і досвічені держслужбовці. У кожного з них були різні круті проєкти в житті, але проєкт єДопомога для кожного з них найважливіший, тому що ще ніколи наша країна не стикалася з такими викликами, ще ніколи ми не бачили навколо стільки лиха і горя, а також ще ніколи не допомагали українцям настільки масштабно.
Кожен з нас вмотивований викладатись максимально. Я думаю, саме це і є секретом успіху. Люди, що працюють над платформою, це і люди, які не отримують ні копійки за свою роботу, це і люди на державній роботі, що отримують не конкурентні зарплати, особливо порівнюючи з комерційним сектором IT. Але нас надихає наша країна. Ми хочемо, щоб вона була вільною і незалежною, щоб менше наших співгромадян плакали, щоб більше життів збереглось. Для цього і працюємо.