Парламент ухвалив Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей діяльності фінансового сектору у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні”, що покликаний підтримати фінансовий сектор у цей непростий час. Регулятор зазначив, що ухвалення закону – це важливий крок для підтримання стабільності фінансового сектору України.
Даним законом, зокрема, було відтерміновано введення в дію закону “Про платіжні послуги” з 1 серпня на 1 грудня 2022 року. Цей закон спрямований на модернізацію і подальший розвиток українського ринку платіжних послуг. А його норми сприяють інноваціям у фінансовій сфері, встановлюють правила надання платіжних послуг в Україні та вимоги до їх надавачів, підвищують безпеку та ефективність надання цих послуг, розширюють коло надавачів платіжних послуг та упорядковують їхню діяльність, а також змінюють застарілі підходи до правового регулювання платіжного ринку.
То чому ж відтермінування введення в дію закону “Про платіжні послуги” – це добре? FinTech Insider звернувся за поясненням до Голови Ради Незалежної асоціації банків України Олени Коробкової.
Що передбачає закон “Про платіжні послуги”
Закон базується на сучасних вимогах та враховує норми європейських регуляторних актів, зокрема Другої платіжної директиви (PSD2) та Директиви з електронних грошей (EMD). Ще минулого року регулятор наголошував, що ухвалення цього закону створить умови для подальшого розвитку платіжних продуктів, послуг та інновацій. Ринок поповниться новими учасниками, а клієнти зможуть отримати нові зручні платіжні послуги.
Закон передбачає такі зміни:
- На ринку платіжних послуг в Україні буде визначено дев’ять категорій надавачів платіжних послуг, серед них – поштові оператори і навіть органи державної влади за певних умов. Зʼявляться нові учасники – установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи – аналог небанківських фінансових установ, але із розширеним переліком платіжних послуг.
- Існуватиме дев’ять платіжних послуг, з них сім – фінансових, дві – нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей з рахунків). Нові учасники ринку зможуть вибрати одну платіжну послугу і сконцентруватися на розробці зручних сервісів саме для неї.
- У небанківських надавачів платіжних послуг (платіжних установ, установ електронних грошей, поштових операторів та деяких інших надавачів платіжних послуг) з’явиться можливість відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші (зараз такі можливості доступні лише банкам).
- Завдяки новому закону ринок трансформується, і від небанківських фінансових установ не вимагатиметься участь у платіжних системах для здійснення переказу. Тепер ці установи зможуть самостійно працювати на платіжному ринку, що спростить їхню діяльність.
- Національний банк і надалі матиме право створювати системи міжбанківських розрахунків, системи роздрібних платежів та інші види платіжних систем для виконання платіжних операцій.
- Крім того, центральний банк отримав право випускати “цифрову валюту Національного банку України”, а також створити Регуляторну пісочницю – платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях, функціонування якої передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їхніх потреб.
- Створення умов для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking). Надавачі платіжних послуг (зокрема, банки) повинні будуть відкрити свої API для інших надавачів платіжних послуг та надати можливість підключатися до інтерфейсів банківських сервісів, обмінюватися з ними даними кожному учаснику ринку, який надає платіжні послуги і має на це дозвіл регулятора.
Вас зацікавить – Як влаштований Open Banking і що він принесе Україні
- Умови надання платіжних послуг стануть прозорішими, а клієнти отримуватимуть більше інформації про них. Підвищена увага приділятиметься захисту користувачів платіжних послуг від кіберзагроз. Так, з метою мінімізації кібершахрайства посилюється відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків, а також вимоги до безпеки платіжних операцій – постачальникам платіжних послуг необхідно буде використовувати посилену автентифікацію користувачів у визначених випадках.
Що ще змінилося з ухваленням закону, спрямованого на підтримання стабільності фінансового сектору України під час війни?
Крім відтермінування введення в дію закону “Про платіжні послуги”, закон, прийнятий 27 липня 2022 року парламентом, передбачає:
- Національному банку надано більше повноважень. Зокрема, під час особливого періоду, що включає період дії воєнного стану та період відбудови після закінчення воєнних дій, регулятор вестиме рахунки державних органів, призначені для забезпечення потреб держави у відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, а також для благодійних пожертв та гуманітарної допомоги.
- Зосереджено увагу на ринку кредитних спілок, який суттєво постраждав від війни. Так, запроваджується можливість тимчасового зупинення діяльності кредитної спілки у зв’язку з воєнним станом та її подальшого відновлення. Відповідні рішення ухвалюватимуться спостережною радою кредитної спілки. Такий крок дозволить попередити кризу неплатоспроможності на ринку, а вкладникам кредитних спілок зберегти свої заощадження.
- Для підтримання стабільності на страховому ринку спрощено процедури прийняття рішень щодо можливості залучення вільних до розміщення коштів централізованих страхових резервних фондів, створених при Моторному (транспортному) страховому бюро України, для придбання облігацій внутрішньої державної позики “Військові облігації”.
- Оскільки реструктуризація кредитів зараз є найдієвішим механізмом вирішення проблем із погашенням кредитів як для банків, так і для їхніх клієнтів, продовжено термін дії Закону України “Про фінансову реструктуризацію” до 1 січня 2028 року.
- Скасовано вимогу гарантування грошових вимог та прав на вимоги виконання договірних зобов’язань першокласними банками для цілей іноземного інвестування. Як пояснює регулятор, сьогодні важливо прирівняти ці вимоги до вимог, передбачених загальним законодавством для національних інвесторів. Ця норма сьогодні фактично не працює. Однак, вона може завадити реструктуризації боргів підприємців шляхом їхнього трансформування у внески до статутних капіталів за згодою кредитора. Скасування зазначеної вимоги сприятиме зниженню боргового навантаження на суб’єкти господарювання.