Історично стартапи Центральної та Східної Європи отримували менше венчурного капіталу, ніж їхні британські чи західноєвропейські колеги. Але ситуація змінюється.
Останніми тижнями стало відомо про те, що компанія Underline Ventures зібрала фонд у розмірі 20 млн євро для інвестування в стартапи Румунії та сусідніх країн. Польський Inovo VC запускає свій третій фонд на 100 млн євро та планує інвестувати в технологічні стартапи. А Demium, заснований в Іспанії у 2013 році, запускає новий фонд для інвестування в стартапи Центральної Європи та планує друге закриття розміром від 30 до 40 мільйонів євро у вересні.
Всі ці фонди відрізняються між собою, але об’єднує їх орієнтація на Центральну та Східну Європу. Ймовірно, їхні аргументи щодо того, чому цей регіон є привабливим для венчурного капіталу, також схожі.
Як пояснили в Demium, багато країн в регіоні мають високу чисельність населення та талановитих спеціалістів. Сам же регіон знаходиться на початку шляху до створення проривних компаній. Таким чином, фонди роблять ставку на майбутнє ЦСЄ.
Які країни входять до Центральної та Східної Європи
Регіон, що називається Центральною та Східною Європою, може мати кілька визначень в залежності від контексту. Що стосується венчурного капіталу, то найбільш відповідним є такий перелік країн: Албанія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Словакія, Словенія, Естонія, Латвія і Литва.
Деякі визначення включають також Німеччину чи Туреччину, проте це дещо некоректно. У своєму аналізі станом на середину року Глобальна асоціація приватного капіталу (GPCA) зазначила, що інвестиції венчурного капіталу в Центральній та Східній Європі досягли рекордного рівня в $4,3 млрд у першому півріччі 2022 року. Але оскільки дослідження GPCA охоплює Туреччину та сусідні країни СНД, його результати частково спотворені мега-раундом фінансування серії B на суму $768 млн турецької компанії миттєвої доставки Getir.
В цьому ж регіоні знаходиться і країна, яка отримала найбільше венчурного капіталу на душу населення серед усіх європейських держав у першій половині 2022 року – це Естонія. Завдяки стартапам, які стали світовими брендами, від Skype і Wise до Bolt, Естонія привертає увагу венчурних інвесторів уже давно.
Глобальні стартапи родом з ЦСЄ
Центральна та Східна Європа дала світові стільки відомих стартапів, що це викликало певні суперечки: що може вважатися локальною компанією? Варто, в першу чергу, звертати увагу на те, де був заснований стартап чи де розташований його офіс? Наприклад, UiPath, що була заснована в Румунії, мала штаб-квартиру в Нью-Йорку до того, як стала публічною у 2021 році.
В обох способів підрахунку є плюси і мінуси. З одного боку, ігнорування розташування штаб-квартири може означати перебільшення фактичної кількості єдинорогів у Центральній та Східній Європі. З іншого боку, розглядаючи UiPath як американську компанію, можна недооцінити її вплив на технологічну екосистему Румунії.
Ще один приклад – стартап із румунськими засновниками Nestor. Його штаб-квартира, як і у UiPath, знаходиться в США. Це свідчить про те, що ці стартапи з першого дня існування мислять глобально. І саме цю модель венчурні інвестори в регіоні планують заохочувати й надалі.
Нещодавно партнер ff Venture Capital у Варшаві Мацей Скарул зазначив, що стартапи у Центральній та Східній Європі втричі економічніші, ніж їхні західні аналоги. При цьому кадри такі ж талановиті, а в деяких випадках навіть кращі. Отже, для ffVC інвестування в ЦСЄ – це можливість створити “глобальний бізнес, орієнтований на США, за невелику вартість”.
Що далі?
Звісно, війна, яку країна-терорист рф розпочала проти України в лютому 2022 року, уповільнила діяльність венчурних капіталістів у регіоні ЦСЄ у другому кварталі року. Незважаючи на те, що Україна не є частиною Центральної та Східної Європи за визначенням Організації економічного співробітництва та розвитку, російське вторгнення вплинуло на сусідні країни, включаючи стартапи та фонди, що працюють у регіоні.
Наприклад, компанія Demium, про яку вже згадувалося вище, і яка почала працювати в Польщі та Україні в 2019 році, вжила заходів, щоб допомогти засновникам виїхати з України, якщо вони забажають. Також фонд прискорив запуск своєї діяльності в Празі, одночасно оцінюючи можливість відкриття нових хабів у Будапешті та Бухаресті.
Ну і очевидно, що в регіоні на тлі війни росії проти України збільшилися інвестиції у технологічні стартапи, насамперед пов’язані оборонними інноваціями та військовими технологіями, а також штучним інтелектом. Отже, слідкувати за розвитком регіону стає дедалі цікавіше.
