Лише 5 з 11 членів комітету з монетарної політики Національного банку щодо рівня облікової ставки висловилися за її зниження до 22% у липні. Три члени комітети вважали доцільнішим суттєвіше зниження до 20–21%, а ще три — помірніше зниження до 22,5–23%.
Як зазначається на сайті регулятора, підбиваючи підсумки дискусії членів комітету, усі вони очікують подальшого зниження ставок, однак їхні думки щодо швидкості пом’якшення процентної політики також суттєво різняться.
У комітеті брали участь очільник регулятора Андрій Пишний, його перша заступниця Катерина Рожкова та його заступники Юрій Гелетій, Ярослав Матузка, Сергій Ніколайчук, Дмитро Олійник, Олексій Шабан, а також очільники департаментів фінансової стабільності, монетарної політики та економічного аналізу, відкритих ринків і статистики та звітності Первін Дадашова, Володимир Лепушинський, Олексій Лупін і Юрій Половньов.
Засідання КМП проводяться напередодні засідань правління НБУ з питань монетарної політики — це відбувалося 25-26 липня. Згодом, 27 липня правління Національного банку ухвалило рішення із 28 липня знизити облікову ставку з 25% на 3 відсоткових пункти — до 22%.
Розповідаючи про твердження членів комітету з монетарної політики, консультативного внутрішнього органу НБУ для обміну інформацією та поглядами щодо формування й реалізації монетарної політики, їх імена не розкриваються.
Один із цих членів КМП зазначив, що зниження облікової ставки на 1-2 в. п. було очікуваним після публікації попередніх Підсумків дискусії членів КМП. Однак з часу червневого засідання макроекономічна ситуація надалі поліпшувалася швидше, ніж прогнозувалося. Це дає достатні підстави для рішучішого кроку зниження — крок у 3 в.п.
Інший учасник дискусії погодився, що не варто боятися рішучого першого кроку. Він переконаний, що зниження облікової ставки на 3 в. п. не призведе до стрімкого зменшення дохідності гривневих депозитів на банківському ринку.
Ще один член КМП зауважив, що рішення щодо ставки варто розглядати сукупно з курсовою політикою НБУ. Офіційний курс наразі залишається фіксованим. До нього максимально близький готівковий курс, який є головним якорем для очікувань домогосподарств. За таких умов, коли ризик девальвації незначний, привабливість гривневих активів залишатиметься достатньо високою навіть після зниження облікової ставки на 3 в. п.
Три члени КМП висловилися за суттєвіше зниження облікової ставки в липні: два – до 20%, один – до 21%. Вони зазначили, що швидше, ніж очікувалося, поліпшення макроекономічної ситуації створює для НБУ можливості для стрімкішого, ніж обговорювалося раніше, пом’якшення процентної політики для підтримки економічного відновлення.
На думку одного з членів КМП, сталість дезінфляційного тренду та рівень пристосування економіки до війни можуть бути вищими, ніж припускається в базовому сценарії прогнозу. Бізнес і населення повністю адаптувалися до діяльності в нових умовах, воєнні події не мають такого значного впливу на їхню поведінку та рішення, як раніше. За поточних умов, на його думку, НБУ варто діяти проактивніше.
З ним погодився інший учасник дискусії, на думку якого попри суттєвіше, ніж очікувалося, поліпшення макроекономічної ситуації, НБУ продовжує надавати перевагу обережним сценаріям.
Одразу кілька учасників дискусії звернули увагу на те, що в результатах опитувань щодо майбутнього рішення облікової ставки є велика різниця між тим, що учасники ринку очікують від НБУ, та тим, яку політику вони вважають оптимальною. Так, значна кількість опитаних і надалі очікує від НБУ консервативності. Це свідчить про передбачуваність монетарної політики, розуміння її учасниками ринку. Однак дедалі більше респондентів вважають доцільним швидше зниження облікової ставки.
Водночас надалі кілька членів КМП звернули увагу, що до результатів таких опитувань варто ставитися з високим рівнем обережності, враховуючи непрозорість та ймовірну зміщеність вибірки респондентів і потенційний конфлікт інтересів різних груп респондентів.
На думку цих учасників дискусії, не варто чекати миттєвої реакції фінансових ринків і споживачів на зниження облікової ставки. Ці учасники дискусії також закликали зважати на високу адаптивність очікувань населення під час аналізу їх впливу на реальну дохідність таких інструментів.
Інші три члени КМП висловилися за помірніше зниження облікової ставки в липні: два – до 23%, один – до 22,5%. Ці учасники дискусії погодилися, що макроекономічні здобутки останніх місяців дійсно є достатнім підґрунтям для більш раннього початку циклу зниження облікової ставки. Водночас ці члени КМП застерегли від передчасної ейфорії та агресивнішого пом’якшення процентної політики.
Вони також звернули увагу, що подальше сповільнення інфляції та реалізація стратегії, на їхню думку, можуть бути досить непростими.
Як зазначив один з учасників дискусії, якщо негативні ризики реалізовуватимуться, НБУ буде змушений реагувати. Тому важливо не допустити ситуації, коли доведеться виправляти помилки, спричинені надмірним оптимізмом, й знову посилювати процентну політику, підриваючи в такий спосіб довіру до неї.
З ним погодилися два інші учасники дискусії, на думку яких, обережніший перший крок зі зниження облікової ставки після тривалого періоду її збереження на незмінному рівні свідчитиме про послідовність політики, дасть змогу уникнути зайвих шоків та посилення невизначеності.
Один з учасників дискусії також підкреслив, що НБУ провів кропітку роботу й тривалий час застосовував складну комбінацію монетарних інструментів, адміністративних важелів та вербальних інтервенцій, щоб стимулювати зростання ставок за гривневими інструментами, підсилити інтерес до них для зниження тиску на валютному ринку. Відповідно зниження облікової ставки та перегляд прогнозу щодо її динаміки мають бути помірними, щоб упередити стрімке зниження депозитних ставок.
Він додав, що зазвичай банки реагують на зміну облікової ставки асиметрично: дослідження свідчать, що банки традиційно знижують депозитні ставки швидше, ніж підвищують. Ця асиметрія наразі може посилитися, зокрема через рекордний профіцит ліквідності, високу концентрацію ринку депозитів населення та стрімке зниження інфляції. Рішучіше знижувати ставки НБУ, на його думку, можна буде після вдалого завершення першого етапу переходу до більшої гнучкості обмінного курсу.
Як зазначив інший учасник дискусії: гнучко адаптуючись до змін у поточній ситуації, НБУ має залишатися якомога послідовнішим та передбачуваним для фінансових ринків. Зниження облікової ставки на 2 в. п. згідно з опитуваннями є найочікуванішим рішенням. Крім того, такий крок добре узгоджується з попередніми комунікаціями НБУ та не викликатиме жодних сумнівів щодо послідовності монетарної політики та дотримання стратегії.
Один з учасників дискусії додав, що поява обґрунтованої та зрозумілої програми відновлення України, яку має підготувати уряд на вимогу Європейської Комісії, сприятиме зниженню невизначеності. Це дасть змогу оптимізувати політику НБУ з акцентом на посиленні підтримки економіки. Наразі ж варто продовжувати працювати над створенням передумов для сталого зниження інфляції та збереження фінансової стабільності.
Сім учасників дискусії очікують зниження ставки до 18-19% наприкінці 2023 року. На їхню думку, ураховуючи очікуване зниження інфляції, такий рівень облікової ставки дасть змогу забезпечувати достатній захист гривневих заощаджень. Це зі свого боку й надалі залишатиметься важливою передумовою стійкості валютного ринку та реалізації затвердженої стратегії.
Два члени КМП бачать передумови для стрімкішого зниження облікової ставки. На їхню думку, дезінфляційний тренд є сталим, а спроможність НБУ забезпечувати курсову стійкість – високою, особливо враховуючи очікувані обсяги міжнародної допомоги в наступні роки. Вони також впевнені, що з огляду на адаптацію економічних агентів до війни нові виклики вже не створюватимуть такого тиску на очікування, як на початку масштабного вторгнення. Отже, є простір для рішучіших кроків без загроз для макрофінансової стабільності.
Водночас два інші члени КМП очікують повільнішого пом’якшення процентної політики – до 20% на кінець цього року. Вони вважають, що збереження достатньої привабливості гривневих активів вимагає обережнішого підходу, тим більше з огляду на значну кількість ризиків, пов’язаних передусім із перебігом війни. Реалізація цих ризиків здатна похитнути очікування, а отже й макрофінансову стабільність загалом. На їхню думку, НБУ варто й надалі дотримуватися виважених припущень, уникати ризикованих сценаріїв та розвороту політики.
