14 листопада в Києві відбулася конференція Open Finance & Payments Summit 2024, організована Асоціацією “ЄМА”. Головними темами стали відкритий банкінг, відкриті фінанси та платіжні інновації, які чекають Україну в найближчому майбутньому.
Олексій Шабан, заступник голови НБУ, зазначив, що відкритий банкінг – лише перший крок до відкритих фінансів, до побудови великої екосистеми цифрової держави, в якій поєднуються і державні сервіси, і сервіси від мерчантів. Ця екосистема – це і можливості, і виклики, каже представник регулятора. Зокрема, це про відповідальність. “Ми маємо пам’ятати про те, що відкриваючись, ми підвищуємо вразливість клієнтських даних”, – зазначив Олексій Шабан.
Ольга Василєва, заступниця директора департаменту платіжних систем та інноваційного розкитку НБУ, вкотре наголосила на перевагах відкритого банкінгу для користувачів:
- управління всіма своїми рахунками в одному застосунку
- інноваційні рішення для здійснення платежів
- захист даних, прав та підвищення довіри до платіжних послуг.
Анжела Кашперук, віцепрезидентка з розвитку бізнесу Mastercard в Україні та Молдові, розповіла, що дохід глобальної платіжної індустрії зріс на 700 млрд доларів за період 2020-2023 років та склав 2,4 трлн доларів у 2023 році. Основними драйверами глобальної платіжної індустрії є:
- зміна очікувань споживача (вони очікують зручних, швидких і безпечних платіжних методів)
- зростання конкуренції (інноваційні рішення, зокрема від фінтехів, що конкурують в тому числі ціною)
- зростання впровадження технологічних інновацій (нові платіжні методи та інструменти)
- зміна регуляторного середовища (з фокусом на захист споживача і безпеку транзакцій).
Щодо трендів, то в платіжній індустрії, за словами Анжели Кашперук, ключовими є альтернативні платіжні рішення, відкритий банкінг (за прогнозами, у 2027 році обсяг транзакцій, здійснених за допомогою інструментів open banking складе $6,5 млрд), Banking as a Service (BaaS), інтеграція ESG принципів, поява рішень для миттєвих транскордонних платежів, ШІ та машинне навчання, зокрема для боротьби з шахрайством (прогнозується зростання глобального ВВП на 14% до 2030 року завдяки впровадженню ШІ).
Війнанд Макієлсе, представник Berlin Group, поділився досвідом розробки стандартів відкритого банкінгу в Європі. У 2016 році ініціативна група розпочала зі співпраці з іншими організаціями, що розробляють стандарти, зокрема Swift, OpenID, ISO20022, BIS та ін. в контексті обміну API. Нещодавний звіт G20 показав, що усі рекомендації щодо відкритого банкінгу в розвитку транскордонних платежів були включені до підсумкового звіту. Також він зазначив, що ведеться робота над регламентом PSD3, а також інтеграцією міжнародних платіжних схем і цифрового євро.
Тетяна Ніколенко, Deputy CEO та співзасновниця Payforce, розповіла про рішення компанії для віддаленої ідентифікації юридичних осіб, яке дозволяє всі етапи, від подання заявки до підписання договорів, виконувати онлайн. А Іван Степанець, директор з інновацій Pay.ua, представив альтернативне рішення для здійснення платежів з рахунку на рахунок “Мій банк” від iPay.ua. За прогнозами компанії, вже у 2027 році 50% платежів в Україні здійснюватимуться за допомогою нових платіжних методів.
Олександр Карпов та Олена Зюзіна як представники Open API Group розповіли про результати діяльності групи та плани. Учасники групи працюють над розробкою специфікацій базових і комерційних API до впровадження концепції відкритого банкінгу в серпні 2025 року, а також ведуть спільну з НБУ розробку регуляторних вимог.
Олександр та Олена розповіли про те, як створюються специфікації базових API:
- двічі на тиждень група збирається на обговорення;
- було розділено базові API, які вказані у Концепції та Законі, на MVP;
- далі відбувається адаптація перекладу специфікацій від Berlin Group до вордінгу законодавства;
- готова специфікація відправляється на погодження до НБУ, після чого продовжується діалог регулятора з ринком щодо тестування MVP.
Олександр Карпов також зупинився на тому, чого наразі не вистачає новій екосистемі. Так, за його словами, поки що немає відповіді на питання щодо повернення платежів. Окрім того, платники вимагають зручних ідентифікаторів, водночас у базових API це питання відсутнє.
В рамках конференції відбулася також панельна дискусія. Як розповіла Олена Зюзіна (Райффайзен Банк), викликом для банку було внести питання відкритого банкінгу до стратегічних. Марія Гнутова (ПриватБанк) зазначила, що вони приєдналися до робочої групи з відкритого банкінгу, адже мають на меті дати клієнтам ті сервіси, яких вони потребують. Формат MVP дозволяє тестувати поступово рішення, вносити відразу зміни та підтримувати комунікацію з іншими гравцями ринку.
За словами Олени Ковтун (UKRSIBBANK), Україні легше впроваджувати відкритий банкінг, ніж Європі було свого часу, адже ми маємо доступ до інформації, можемо скористатися європейськими специфікаціями, досвідом інших країн. Водночас залишаються питання щодо зберігання даних та їх опрацювання – і з ними потенційно можуть бути складнощі.
Валентин Березін (GD Next) порівняв українські та європейські банки. Зокрема він зазначив, що працюючи в ініціативній групі, банки дуже швидко вносять необхідні зміни, що суттєво відрізняється від того, як працюють європейські банки. А також рівень співпраці досить високий.
В рамках обговорення експерти відзначили, що одним із викликів при впровадженні відкритого банкінгу стане чуттєвість клієнтських даних. Тож важливо завоювати довіру клієнта.