8 грудня в Мюнхені розпочався судовий процес у справі, в центрі якої – один із найгучніших економічних скандалів Німеччини за останні 80 років. Прокуратура баварської столиці звинувачує ексглаву компанії Wirecard Маркуса Брауна (Markus Braun) та двох інших колишніх топменеджерів у шахрайстві, підробці звітності та розкраданні коштів концерну. Обвинувачення займає 474 сторінки, а суд, як очікується, триватиме більше року.
Екскерівник Wirecard Маркус Браун, колишній фінансовий директор Буркхард Лей і голова бухгалтерії Стефан фон Ерффа провели останні два роки за ґратами в очікуванні суду. Прокурори стверджують, що Браун і його спільники вкрали понад 255 мільйонів євро коштів Wirecard, в основному через фальшиві кредити та підроблені рахунки, обдурюючи банки та інших кредиторів.
Перед судом повинен був постати і колишній головний операційний директор Wirecard Ян Марсалек. Проте підозрюваний утік і зараз перебуває в списку найбільш розшукуваних Інтерполом осіб. Імовірно, Марсалек переховується в росії – його підозрюють не лише у махінаціях на мільярди євро, а й у зв’язках з російськими спецслужбами.
Як же одна з найперспективніших фінтех-компаній, що входила до еліти німецького бізнесу, опинилася в центрі найгучнішого економічного скандалу за останні 80 років у Німеччині?
1. Чим займався Wirecard?
Компанія Wirecard розробляла програмне забезпечення та системи для онлайн-платежів і захисту від шахрайства, обробки даних карток клієнтів та забезпечення грошових переказів. Її технологія допомогла обробляти мобільні платіжні операції, випускати кредитні картки та виявляти підозрілу активність.
Завдяки придбанню принаймні 18 компаній Wirecard вийшов зі статусу стартапу і повідомив про дохід у розмірі 2,1 млрд євро в 2018 році. Того ж року він замінив Commerzbank AG в німецькому фондовому індексі DAX, що включає 30 провідних компаній, таких як Volkswagen AG, Siemens AG і Deutsche Bank AG.
2. Коли почалися дискусії?
Wirecard завжди працював “у мутних водах”. Два десятиліття тому компанію заснували для надання фінансових послуг індустрії азартних ігор і розваг для дорослих. Пізніше вона зосередилася на більш масових клієнтах, але її бізнес-модель була доволі складною, а керівництво було змушене неодноразово захищати свою репутацію.
У 2008 році, а згодом і в 2016 акції Wirecard впали на тлі звинувачень у шахрайстві, які компанія спростувала. Критика продовжувалась, і в 2019 році Financial Times опублікувала серію статей, в яких звинувачувала компанію в неналежному бухгалтерському обліку в Азії та на Близькому Сході. Акції Wirecard впали, а інвестори почали робити ставки на подальше падіння. У результаті німецький фінансовий наглядовий орган BaFin тимчасово заборонив короткі продажі акцій Wirecard.
3. Що сталося потім?
У червні 2020 року аудиторська компанія Ernst & Young відмовилася надати дозвіл на публікацію фінансового звіту Wirecard за 2019 рік, який довго відкладався. Через декілька днів Wirecard визнав, що 1,9 мільярда євро, зазначені як активи, насправді не існують. Маркус Браун, який очолював компанію більше десяти років, подав у відставку, а Wirecard анулювала свої фінансові результати за 2019 фінансовий рік і перший квартал 2020 року. Moody’s Investors Service знизило кредитні рейтинги компанії на шість рівнів, а потім взагалі відкликало їх. Арбітражні керуючі, призначені в серпні того ж року, звільнили сотні співробітників і почали ліквідацію активів Wirecard, розпродаючи підприємства в Північній Америці, Азії та Європі.
4. Хто є ключовими фігурами в цій історії?
Браун здався поліції Мюнхена в рамках розслідування. У березні 2022 року його звинуватили в шахрайстві, маніпулюванні ринком і підробленні звітності. Головний операційний директор Ян Марсалек, права рука Брауна, утік, коли розгорівся скандал, і досі знаходиться в розшуку.
5. Який вплив мала ситуація з Wirecard?
Wirecard користувався своїм статусом цінного гравця ринку в Німеччині — відносно молодої технологічної компанії, яка може похвалитися глобальним масштабом. Його падіння стало потрясінням для регуляторів і політичних інституцій країни. Голова німецького Федерального відомства з нагляду за фінансовим сектором (BaFin) Фелікс Гуфельд (Felix Hufeld) подав у відставку на тлі скандалу. Згодом у міністерстві фінансів ФРН повідомили, що фінансовий регулятор Німеччини потребує реорганізації, “щоб більш ефективно виконувати свою наглядову функцію”.
