Цьогоріч фінансовий регулятор зіткнувся з найскладнішими викликами за всю свою історію. Втримати фінансовий фронт з перших днів повномасштабного вторгнення, забезпечити безперебійну роботу банків і платіжних систем, не допустити «готівкової паніки» – це лише декілька основних задач для Національного банку в умовах війни. При цьому, попри всі труднощі, регулятор продовжує реалізовувати проєкти з впровадження нових технологій та трансформації фінансового сектору.
В інтерв’ю FinTech Insider Олексій Шабан, заступник Голови Національного банку, розповів про те, як регулятор готувався до війни, як відбувається робота над впровадженням концепції відкритого банкінгу, які переваги принесе регуляторна «пісочниця», чи зросло платіжне шахрайство цього року та чи вплинула війна на cashless-курс України.
- Якими найскладнішими стали виклики для регулятора з початку повномасштабного вторгнення?
Почнемо з того, що з початку повномасштабного вторгнення, ми зробили все можливе для надійного, стабільного функціонування фінансової системи. Ми потурбувалися про те, щоб безготівкові розрахунки продовжували здійснюватися в звичайному режимі – без обмежень та перебоїв.
24 лютого ми навіть не розглядали введення обмежень на розрахунки платіжними картками в торговельних мережах. Ба більше, ми рекомендували торговельним мережам, аптекам, АЗС надавати перевагу під час оплати саме безготівковим розрахункам.
Також в перші дні війни ми відчули – і це логічно – зростання попиту на готівку. Населення турбувалося про розрахунки у майбутньому, тож Національний банк підкріплював готівкою банки без обмежень. Додам, що попит на готівку нам вдалося швидко задовольнити.
Зокрема, у нагоді стала послуга з отримання готівки на касі торговельних мереж – клієнт сплачує за покупку платіжною карткою і може отримати на касі до 6000 гривень готівкою. Ми звернулися до банків і торговельних підприємств, і вони швидко реалізували можливість надання такої послуги, зокрема у великих торговельних мережах. Крім того, платіжні системи оперативно збільшили ліміт на видачу готівки на касі. Адже ця послуга вирішує одразу три проблеми: громадяни у разі гострої потреби у готівці отримують до неї спрощений доступ, відповідно торговельні мережі зменшують обсяги інкасації, а банки – не наражають на зайву небезпеку інкасаторів. Наразі тисячі торговельних підприємств надають таку послугу.
Також ми забезпечили безперебійну роботу системи електронних платежів Національного банку (СЕП). Починаючи з 24 лютого і протягом всього періоду війни вона працює так само, як і раніше – в режимі 23 години на добу 7 днів на тиждень.
На початку березня ми дозволили банкам обробляти транзакції в центрах обробки даних за кордоном і використовувати зокрема хмарні сервіси. Це теж допомогло банкам знизити ризики того, що довготривалі активні військові дії можуть вплинути на стабільність безготівкових розрахунків.
Також у перші тижні повномасштабної війни ми перебудували інформаційний обмін з банками і перейшли на щоденний обмін інформацією мінімум з п’ятьма великими банками – емітентами та міжнародними платіжними системами (раніше інформацію про стан безготівкових розрахунків ми отримували від банків раз на місяць). Тож ми постійно тримали руку на пульсі і це також допомогло нам впоратися з викликами, які ставили під загрозу безготівкові розрахунки в Україні.
- А як щодо перебоїв з електроенергією? Чи вплинуло це на стабільність роботи фінансової системи?
Скажімо так: банківська система зберігає стабільність. Основне – це стабільна робота банківського процесингу та інфраструктура, яка забезпечує приймання карток, тобто POS-термінали і банкомати.
Ще до початку повномасштабного вторгнення ми вимагали від банків, і розробляли самі, плани безперебійної роботи, які зокрема включали і забезпечення резервних потужностей живлення – дизельні генератори, можливість переключити центр обробки даних в інше місто тощо. Можливі наслідки вторгнення, такі як перебої з електроенергією, теж були прописані в цих планах. Тому зараз ми бачимо, що навіть коли світло чи інтернет зникають, значна частина банків продовжує працювати.
Водночас ми розуміємо високий ризик подальших масованих ракетних атак ворога, тому продовжуємо посилювати захист банківської системи.
Разом із банками зараз втілюється проєкт POWER BANKING – це створена за ініціативи Національного банку мережа банківських відділень, які надаватимуть клієнтам фінансові послуги навіть у разі тривалого блекауту.
Це понад 1000 відділень і перелік щоденно збільшується. В основному це відділення системно важливих банків, і долучаються інші. Ці відділення забезпечуються генераторами, касовою технікою, банкоматами, готівкою, додатковим персоналом та усім іншим необхідним обладнанням та каналами зв’язку для безперервної роботи за відсутності електрики.
Національний банк узагальнює інформацію про відділення мережі POWER BANKING та розміщує її на спеціальному сайті: https://power.bank.gov.ua
Водночас ми координуємо також роботу банків у цьому напрямі, тримаємо постійний зв’язок, працюємо над тим, щоб інформація про мережу POWER BANKING розміщувалася і на сайтах банків, поширювалась їхніми каналами, за допомогою контакт-центрів. Але додам, що банки це вже і самостійно роблять.
Головне, що громадяни мають розуміти, до яких банківських відділень звертатися у разі блекауту.
Ми максимально сконцентровані на тому, щоб українці мали доступ до банківських послуг, навіть у разі тривалого блекауту. Наразі це пріоритет в роботі Національного банку та банків.
- У Нацбанка була розроблена і затверджена стратегія Digital до 2025 року. Чи довелося у зв’язку з війною її змінити? Зокрема, пріоритетність впровадження затверджених заходів?
Ми не змінювали пріоритети і не переглядали перелік заходів, закладених у Стратегії розвитку фінтеху в Україні, що ухвалена у 2020 році. Навіть в умовах війни ми продовжуємо працювати над створенням в Україні повноцінної фінтех-екосистеми, оновленням платіжного законодавства, розвитком інновацій, посиленням фінансової інклюзії.
Це не змінилося. Водночас, враховуючи війну, темпи наших напрацювань дещо знизилися. Проте, ми рухаємося вперед.
- Якщо більш конкретно говорити про окремі проєкти, то регулятор пообіцяв до кінця року оприлюднити концепцію відкритого банкінгу в Україні, а за три роки вона повноцінно запрацює. Що зміниться після її впровадження та чи готові до цього гравці ринку?
Насамперед відкритий банкінг потрібний для користувачів фінансових послуг.
Банківські і небанківські фінансові установи завдяки відкритому банкінгу зможуть запропонувати клієнтам більш якісні, персоналізовані послуги, які відповідають потребам клієнта, а не просто ті, що банк готовий запропонувати зі своєї лінійки.
Безперечно, також можна говорити про те, що у відкритому банкінгу дуже зацікавлені фінтех-компанії, небанківські фінустанови, бо це дійсно створює для них нові бізнес-кейси, нові можливості розширення клієнтської бази, зрештою, можливості отримувати більше прибутку, розвиватися, інвестувати. Для країни це теж добре, адже йдеться про зайнятість, зарплати, податки тощо. Війна на цю зацікавленість впливає, проте не зменшуючи, а навіть збільшуючи її, бо бізнесу треба виживати.
Проте і банки мають інтерес до відкритого банкінгу. Так, за підсумками спілкування Національного банку зокрема з великими українськими банками можемо констатувати, що значних побоювань щодо відкритого банкінгу, необхідності відкриття своїх API через декілька років (щоб до цих API могли приєднуватися інші надавачі платіжних або фінансових послуг), страху втратити клієнтів – поменшало.
Є розуміння, що відкритий банкінг – і класичним банкам, і цифровим – надає нові можливості. Тому що це синергія, поєднання довіри до банку, який клієнт колись обрав, і тих нових можливостей, які цей банк разом з фінтех-компанією можуть запропонувати своєму клієнту. Банки розуміють, що так вони не просто втримають наявну клієнтську базу, а й нададуть їй більшу цінність, підвищать лояльність до банку. Все це, знову ж таки, збільшує шанси отримати додаткові доходи у майбутньому.
Тож ключова перевага відкритого банкінгу – це можливість для банків і фінтех-компаній налагодити взаємовигідну співпрацю, отримати більше можливостей для розвитку бізнесів.
Це також буде сприяти появі нових стартапів, забезпеченню здорової конкуренції. А там де конкуренція, там не тільки зростає якість послуг, а й знижується їх вартість для кінцевого споживача.
Наразі ми разом з учасниками фінансового ринку шукаємо оптимальну модель впровадження відкритого банкінгу та почали цей процес ще до початку повномасштабного вторгнення.
Як це відбувається? Банки і небанківські компанії на базі декількох асоціацій створили робочі групи, які опрацьовують свої пропозиції разом з НБУ.
Ми упевнені, що учасники ринку зможуть домовитися про єдині підходи до стандартів відкритих API, які будуть зрозумілими, зручними, прийнятними для всіх, а також захищеними, тобто гарантуватимуть споживачам безпеку, захист даних і транзакцій. Ми плануємо цієї зими затвердити наше спільне бачення і оприлюднити концепцію відкритого банкінгу.
Законом про платіжні послуги встановлено, що відкритий банкінг запрацює за три роки. Але ми будемо дивитися, наскільки ринок буде не просто готовий, а матиме спроможність зробити це у встановлений термін. Бо тут, на жаль, може впливати фактор війни.
- Питання регуляторної пісочниці теж іде поруч з відкритим банкінгом. На якому етапі знаходиться зараз її впровадження?
Створення регуляторної “пісочниці” Національного банку вже на фінішному етапі. Хочу зазначити, що після опублікування Концепції регуляторної “пісочниці” ми вже отримали схвальні відгуки ринку. Зараз ми працюємо над тим, щоб на початку 2023 року регуляторна “пісочниця” запрацювала.
Хоча, на нашу думку, для учасників фінансового ринку, зокрема інноваційних компаній, головне питання не “Коли?”, а “Як буде працювати регуляторна платформа НБУ”? Бо саме від цього залежить її успішна робота, яка сприятиме появі нових компаній, запуску на ринку нових інноваційних сервісів.
Загалом регуляторна “пісочниця” виконуватиме три дуже важливих функції.
По-перше, це платформа для взаємодії з ринком. Лояльна, відкрита для всіх учасників, які бажають впровадити нові сервіси і продукти і цим поліпшити життя клієнтів. Формат такої комунікації – менш зарегульований і проінноваційний. У нас є досвід таких комунікацій, і подібний діалог буде застосовуватись у роботі регулятивної платформи. Ми будемо створювати тематичні стріми щодо затребуваних напрямків розвитку, обговорювати з учасниками ринку адресні запити щодо розвитку тих чи інших продуктів, сервісів, технологій. Таку практику використовував британський регулятор FCA у своїй регуляторній “пісочниці”. Тобто регулятор розробляє свої нормативні документи, регуляції через діалог з ринком, і це дає можливість розвиватися у новому напрямку.
По-друге, це спеціальний правовий режим роботи для фінансових і платіжних компаній. Вони зможуть тестувати нові сервіси в обмеженому середовищі без порушення умов законодавства і за умови захисту прав споживачів. Тобто, йдеться про юридично не визначені продукти і сервіси, які в законодавстві прямо не прописані та яких наразі на ринку не існує. Як це відбуватиметься на практиці? Аплікант подаватиме заявку до регуляторної платформи. Далі – команда регуляторної “пісочниці” Нацбанку працюватиме над визначенням особливих умов його тестування. Тут йдеться і про кількість клієнтів, які можуть бути залучені, і про кількість транзакцій та їх максимальну сума тощо. Водночас, звичайно, ми будемо враховувати інші норми законів і, повторюсь, дбатимемо про захист прав споживачів. За результатами обговорення між Національним банком і аплікантом укладатиметься договір про тестування.
Однозначно можу сказати, що в період воєнного стану податися зможуть лише зареєстровані Національним банком учасники фінансового та платіжного ринків – банківські або небанківські фінустанови.
Ще зазначу, що послуги та продукти, які будуть тестуватися, не можуть порушувати законодавство України, зокрема антимонопольне.
І по-третє, це покращення регуляторної функції Національного банку. Під час взаємодії з фінтех-компаніями, з огляду на те, який досвід ми здобуватимемо, тестуючи той чи інший продукт, ми розумітимемо, чого не вистачає учасникам ринку, що заважає в наших регуляціях, що потрібно змінити – і змінити швидко – для того, щоб відбувався якісний розвиток фінансових послуг.
- Тобто, якщо в процесі тестування нового продукту чи сервісу приймається рішення про його важливість для ринку, то регулятор зможе оперативно вносити зміни в законодавство і нормативну базу?
Я б сказав навіть більше. Коли ми будемо отримувати і розглядати заявку в регуляторну “пісочницю”, ми вже на цьому етапі розумітимемо прогалини в правовому полі, тобто чого не вистачає для реалізації тієї чи іншої інновації. І вже на цьому етапі або, дійсно, за результатами тестувань, Національний банк зможе починати вдосконалення своєї нормативної бази. Щоб після успішних тестувань учасник регулятивної платформи міг швидко і легко вийти на ринок і мав юридичне визначення свого продукту чи послуги.
Ми передбачаємо, що продукт в регуляторній “пісочниці” зможе тестуватися до 12 місяців із можливістю пролонгації ще до одного року. Тож якщо послуга – класна, ми зацікавлені у тому, щоб за цей час відповідні зміни у регуляції з’явилися. Коли час роботи в “пісочниці” закінчуватиметься, продукт виходитиме на ринок, маючи юридичне визначення.
- А іноземні компанії зможуть брати участь у пісочниці Нацбанку?
Про це, можливо, поговоримо пізніше. Як я вже сказав, під час воєнного стану до пісочниці зможуть подаватися лише наявні на ринку компанії, які мають ліцензію Національного банку на роботу на платіжному або фінансовому ринку. До війни ми обговорювали можливість, що з якимось рішенням до “пісочниці” зможе заходити неавторизований учасник у партнерстві з тим, хто має ліцензію. Тож після нашої перемоги ми обов’язково повернемося до цього питання.
- Україна в цьому році отримала статус кандидата на членство в ЄС. За якими напрямками буде відбуватись гармонізація платіжного законодавства в Україні з європейським, окрім вже прийнятого закону про платіжні послуги?
Зараз світ загалом, і ЄС зокрема, переводить платіжну інфраструктуру на міжнародний стандарт ISO 20022.
У 2023 році Україна також матиме модернізовану платіжну інфраструктуру. Ми впроваджуємо нове покоління системи міжбанківських електронних платежів Національного банку – СЕП 4.0 – на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та з цілодобовим режимом роботи (24/7). Це зокрема підвищить конкурентоспроможність нашої країни та сприятиме інтеграції платіжного ринку України зі світовим.
Перехід на СЕП 4.0 ми плануємо наприкінці березня наступного року.
Впровадження стандарту ISO 20022 – це технологічний базис для подальшої інтеграції української платіжної інфраструктури з платіжними системами в рамках єдиної зони платежів у євро – SEPA. Ми активно почали працювати у цьому напрямку ще на початку цього року, і ці роботи значно прискорились після отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС, і прискорились вони завдяки підтримці європейських регуляторів. У нас відкрито проєкт і ми співпрацюємо зі Світовим банком, з Європейською платіжною радою. Зараз ми перебуваємо на стадії консультацій і фіналізації пакету документів щодо приєднання до зони SEPA. Це дуже амбітний проєкт для нас.
Також ми працюємо над удосконаленням методів дистанційної ідентифікації і верифікації клієнтів, які дозволять фінансовим установам підтримувати користування продуктами як в Україні, так і за кордоном.
Паралельно із цим, інші державні органи займаються імплементацією інших європейських регуляцій, зокрема законодавства про електронні довірчі послуги. Нещодавно зареєстровано законопроєкт про оновлення законодавства про захист персональних даних, так званого GDPR. Це все також буде впливати на наші подальші плани.
- Нещодавно ви брали участь у підписанні багатостороннього договору надавачів послуг з переказу коштів в Україну. Які переваги отримають кінцеві споживачі від цього?
Давайте пригадаємо, що з початку війни багато міжнародних систем переказу коштів повністю скасували плату за перекази в Україну. Деякі з них навіть зараз, через майже десять місяців від вторгнення, пропонують клієнтам безкоштовні перекази або особливі умови переказів із основних країн-донорів в Україну. НБУ має інформацію про безкоштовні послуги для українців та скасування плати за перекази в Україну від IntelExpress, MoneyGram, RIA Money Transfer, TransferGo і Western Union.
Зі свого боку, Національний банк інформує громадян про такі можливості. Для цього ми у перші місяці війни запустили інформаційний портал «Фінансова оборона України».
Але ми розуміємо, що війна триває і послуги з переказу коштів надають і інші платіжні системи. Ми дуже вдячні ініціативі Європейської Комісії, яка стала тією платформою, де надавачі послуг із переказу коштів в Україну об’єдналися і підписали Спільну заяву надавачів послуг з переказу коштів в Україну. Її підписантами стали керівники міжнародних платіжних систем, які працюють зокрема на території ЄС і в Україні.
Серед переваг ми говоримо не тільки про тарифи, хоча це теж дуже важливо. Заяву підписано на дев’ять місяців (у кінця вересня). Це є фіксація намірів тих платіжних систем, які надають безкоштовні послуги, продовжувати таку практику, а тих, які стягують комісію за свої послуги, поступово знижувати її до показника 3%. Чому саме цей показник? Він визначається Цілями сталого розвитку і Дорожньою картою групи країн G20 щодо транскордонних платежів.
Так от. Мова йде не тільки про зниження тарифів. У заяві також йдеться про розкриття загальних розмірів комісій, які зокрема застосовуються до обмінних курсів євро або гривні, встановлених ЄЦБ та Національним банком України. Ми розуміємо, що якщо користувач ініціює платіж в євро, а отримувач – отримує переказ на рахунок у гривні, виникають зокрема комісії за конвертацію. Тож в заяві йдеться про прозорість, адже ініціатор переказу має право розуміти, скільки переказ буде в результаті коштувати.
Ще одна сторона цієї заяви – курс платіжних систем на збереження доступності послуг з переказу коштів через мережу агентів та подальша їх цифровізація.
Ще раз хочу підкреслити, що ми вдячні Європейській Комісії і міжнародним платіжним системам за допомогу українцям, їхнім родинам, зокрема тим, які через війну були вимушені залишити свої домівки. Зниження комісії дійсно може заощадити кошти відправникам і одержувачам. Все це сприятиме наданню доступних і прозорих послуг із переказу коштів, полегшенню наслідків гуманітарної кризи, яка утворилася внаслідок збройної агресії росії. Ми також сподіваємось, що завдяки цьому українці будуть надавати перевагу більш безпечним каналам переказів коштів.
- А чи є у вас статистика щодо того, як змінився ринок грошових переказів в Україну за час війни?
Загалом, за попередніми оцінками за січень – жовтень 2022 року в Україну було переказано 11,1 млрд дол. США. Попри війну, це лише на 3,8% менше, ніж за аналогічний період минулого “довоєнного” року.
Ми тут враховуємо перекази коштів в Україну як через офіційні канали – банки, міжнародні системи грошових переказів, поштові відділення, так і через неофіційні – шляхом передачі грошей так би мовити з рук в руки – через знайомих або подорожуючих (їх ще називають “блаблакар”).
Внаслідок війни перекази через офіційні канали зменшились приблизно на 13,2%, а потік через неформальні канали – збільшився майже на 9,1%.
Через міжнародні системи переказу коштів надійшла приблизно четверть коштів (24,1%).
Додам також, що серед цих систем є PrivatMoney, оператором якої є ПриватБанк. На неї припадає майже 20% всіх переказів – це другий після Western Union (50% усіх переказів) показник серед систем переказу коштів.
Через ці системи проходять транскордонні перекази не тільки від громадян, а й від міжнародного комітету Червоного Хреста, ООН та інших міжнародних організацій, що допомагають українцям. За травень – жовтень сума переказів коштів, які надійшли в Україну через такі системи, становила близько 1,6 млрд дол. США, що майже дорівнює показникам у такому ж періоді 2021 року.
- Як щодо платіжного шахрайства? Чи з’явились якісь нові схеми за час війни?
На жаль, платіжне шахрайство не зникло. Знаходяться ті, хто прагне наживатися на громадянах, зокрема використовуючи їхню підвищену тривожність через війну. Зауважу, що технології платіжного шахрайства залишаються ті ж самі, але сценарії дійсно з’явилися нові. Один із таких жахливих сценаріїв – коли шахраї телефонують і вимагають гроші за інформацію про рідних жертви, які зникли безвісти, опинились в тимчасовій окупації, або ж про наших захисників, які потрапили у полон.
Найбільш поширений же сценарій – це фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій. Ми розуміємо, що операторами цих шахраїв є не тільки злочинці з України, а й угруповання з Росії. Для цього робляться масові розсилки смс-повідомлень, створюються фейкові сторінки або групи в соціальних мережах, здійснюються розсилки на електронну пошту, месенджери, зокрема левова частка через Телеграм. В цих повідомленнях містяться посилання на ресурси, на яких у жертви виманюють персональну інформацію та реквізити банківських рахунків або платіжних карток. Тобто відбувається спроба заволодіти доступом до рахунку, або ж інформація використовується для вимагання здійснити платіж тощо.
Наша головна рекомендація – не переходити за такими посиланнями. Якщо ви замовили послугу отримання одноразової допомоги через Дію, то очікуйте на сповіщення у застосунку того банку, клієнтом якого ви є. Таке сповіщення не міститиме жодних посилань, воно носить лише інформаційний характер.
Додам, що у Національному банку працює команда реагування на кіберінциденти. Вона постійно співпрацює з Кіберполіцією з питань кібершахрайства, завдяки цій співпраці вже є випадок викриття такої злочинної групи, її учасників було затримано.
Ще раз нагадаю, що крім військової агресії проти нас триває гібридна війна із залученням угруповань із росії. Це зрозуміло навіть із текстів таких шахрайських повідомлень, у яких зустрічається багато русизмів, неправильно вжитих слів. Звертайте на це увагу та будьте пильними.
- Розкажіть, будь ласка, про ініціативу фінансового сектору Front-U, одним із амбасадорів якої ви є. Скільки коштів вже було зібрано силами фінансового фронту? І яка ціль ініціативи?
Команда Front-U – це волонтери і волонтерки з фінансового сектору, працівники банків, міжнародних платіжних систем, фінансових компаній, які об’єдналися у благодійний фонд.
Наразі Front-U вдалося зібрати майже 7 мільйонів гривень. Мета команди – надати нашим воїнам технологічну перевагу над ворогом. Тому зібрані кошти перетворилися на десятки дронів, планшетів “Кропива”, квадрокоптерів, тепловізорів, прицілів, рацій та багато іншого спорядження.
Я доєднався до цієї ініціативи на засадах волонтерства, бо особисто знайомий з багатьма з команди Front-U і відчуваю в собі сили допомагати більше.
Хоча, зазначу, що до всіх ініціатив, які втілює Національний банк, я теж долучаюся. Зранку 24 лютого НБУ відкрив спеціальний рахунок для допомоги силам оборони України. На нього вже вдалося зібрати понад 23,3 млрд гривень в еквіваленті. Третина з них (понад 7,8 млрд грн в еквіваленті) надійшла з-за кордону в доларах, євро, фунтах, єнах, злотих та інших валютах. Більше 22,2 млрд гривень НБУ вже перерахував зі спецрахунку на потреби оборони. Я хочу подякувати кожному українцю та громадянам інших країн, які роблять внески на оборону нашої країни.
Щоб поширювати інформацію про наш спецрахунок, ми проводимо різні ініціативи, такі як, наприклад, “Смілива гривня” або “Монета за донат для ЗСУ”.
- Ми дуже поступово, невеликими кроками рухались у напрямку cashless, постійно зростала доля безготівкових розрахунків в Україні. Чи завадила війна цьому процесу?
Війна навпаки прискорила цей процес.
Якщо в цифрах – у жовтні цього року в Україні і за кордоном з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, було здійснено майже 680 млн безготівкових операцій на суму 426 млрд грн. У порівнянні з “довоєнним” січнем кількість зросла на 13%, а сума – на 54%. Це суттєво.
У жовтні частка безготівкових операцій із використанням платіжних карток за сумою становила 68% у загальній сумі операцій із платіжними картками, тоді як у січні – було 63%. За кількістю частка зросла з 91% до 93%. На перший погляд несуттєво, проте ми повинні розуміти, що коли переходимо межу в 90%, кожен наступний відсоток дається складніше.
Цифри по мережі прийому платіжних карток, на жаль, не такі позитивні, бо ми розуміємо, що тимчасова окупація території, релокація бізнесів, порушення логістичних зв’язків впливають на це. Кількість POS-терміналів, які приймають платіжні картки в торговельній мережі, за підсумками жовтня зменшилася майже на 9% до 352 тисяч штук. Зменшилася і кількість банкоматів, на 15% – до 15 тисяч штук. Загалом кількість точок продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки, скоротилася до 310 тисяч – на 1,3%, якщо порівнювати жовтень із січнем. Це ілюструє наслідки для бізнесу, які спричинила війна.
Водночас, можу додати і трохи позитиву. Якщо порівнювати жовтень з травнем, то кількість POS-терміналів у торговельній та сервісній мережах зросла на 6,1%, а кількість пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки, – на 13,5%. Кількість банкоматів також зросла, проте не так суттєво – на 1,7%.
Звісно, це – цифри за жовтень, до того як ми впритул зіткнулися з тимчасовим блекаутом 23 листопада. Але завдяки злагодженій взаємодії Національного банку та банків навіть це не спричинило системних збоїв у роботі банківської системи.
Тож навіть попри зменшення мережі прийому платіжних карток ми бачимо, як росла кількість і частка кешлес-транзакцій в Україні. І це дуже надихає. Українці віддають перевагу безпечним, швидким, безготівковим операціям.
Тому хочу звернутися до бізнесу. Ваші клієнти обирають cashless. Тож ми закликаємо вас надавати їм таку можливість. Особливо під час війни.