Більше п’яти місяців минуло з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну. Немає людини чи бізнесу, якої чи якого б не торкнулася війна. Та переживають її вплив всі по-різному, у тому числі перетворюючи ризики в нові можливості, а стрес – у більшу продуктивність.
Про те, з якими труднощами довелось зіткнутися після 24 лютого, чи є відкладені плани, особливості управління командою в турбулентні часи та складнощі бути технологічною компанією в Україні під час війни – читайте в інтерв’ю FinTech Insider з керуючим партнером ІТ компанії devspiration Василем Шкоропадом.
- Розкажіть, будь ласка, про devspiration. Чим займається компанія? Скільки років працюєте на ринку?
Точкою відліку ми вважаємо 2008 рік, коли я та мій партнер Юрій Вей вирішили почати окрему історію. Ми працювали в аутсорсинговій ІТ компанії, але мали своє бачення, як би ми хотіли організувати роботу. Тож у 2008 році ми розпочали власну справу. Ми є сервісною IT-компанією, працюємо з фінансовими організаціями в основному зі США, а також Європи.
Також ми працюємо через партнерів – це великі технологічні компанії, такі як Cognizant, Hitachi Vantara. Ми разом із ними працюємо над проєктами для їхніх клієнтів. Технологічно ми в основному використовуємо Microsoft технології, а також застосовуємо супутні платформи.
До бренду devspiration ми йшли певний час. Він з’явився офіційно як назва компанії у 2020 році. Нас підштовхнули деякі внутрішні події, а також COVID.
- Який основний продукт ви пропонуєте фінансовим компаніям?
Ми працюємо з інтеграцією даних, з аналітикою даних, з автоматизацією процесів. Також допомагаємо з хмарними рішеннями.
- Як це – бути технологічною компанією в Україні під час війни?
Я часто думав про це. В якомусь сенсі, ми навіть маємо певні привілеї. Очевидно, що часи складні, всім іноді хочеться поскаржитися. Але я думаю, що нашій індустрії набагато легше, ніж іншим, особливо в Україні. Ми не маємо прив’язки до фізичних виробничих потужностей, нам не загрожують катаклізми технологічного плану, а для стабільної роботи нам потрібен лише інтернет і лептоп. Можна сказати, що ковід нас добре підготував до такого виду діяльності. Нам важко давалася адаптація під час карантину, але набагато швидше пройшла адаптація після початку війни.
Можу зазначити, що попит на наші послуги теж стійкий. Він не такий динамічний, як був до війни, але він все ще досить стійкий. Зараз ми бачимо, що побоювання глобальної кризи поширюються вже не тільки на Європу, а й на США, в основному через високу інфляцію. А оскільки це наш основний ринок, ми завжди уважно відстежуємо їхню ситуацію. Це трохи з затримкою, але також впливає на нас.
Ми також експортери послуг. Ми допомагаємо нашій українській економіці виживати і розуміємо, що це певна відповідальність. Хоча ми стикаємось з певними нюансами з курсом валют, але сприймаємо це як наш вклад в допомогу державі.
Очевидно, що в перші кілька днів і тижнів після 24 лютого ми повинні були сфокусуватися на створенні умов для безпеки колективу. Ми хотіли бути впевненими, що кожен перебуває в безпеці, має все належне для роботи. Ми розуміли, що люди потребують особливої уваги і турботи, але водночас ми повинні були слідкувати за тим, щоб якість нашої роботи залишалась на високому рівні. Більшість наших клієнтів з розумінням ставилися до наших обставин, і ми розуміли, що маємо коротке вікно можливостей, де вони будуть більш поблажливими до нас. Насправді наші клієнти теж були у стресі і не розуміли, чого очікувати.
Також наша компанія та працівники дуже активно включились у волонтерську діяльність. Ми створили робочу групу, щодня розподіляємо завдання та потреби, здійснюємо пошук необхідних речей, займаємось логістикою на лінію фронту. Це велика та невід’ємна частина життя нашої компанії зараз.
Нещодавно, наприклад, ми провели зустріч -благодійний аукціон і зібрали кошти на певні потреби.
- Достойно поваги. А чи не було думки 24 лютого чи заздалегідь, оскільки про війну говорили певний час, вивезти всю команду за кордон?
Насправді, ми почали працювати з ризиками ще до 24 лютого. Пробували оцінювати їх, спрогнозувати, що може статися, як ми можемо відповісти на ці виклики, як зменшити їх вплив. Ми робили це як самостійно, так і разом з нашими партнерами. В межах цієї роботи ми проводили опитування щодо того, скільки людей були б готові виїхати за кордон у разі початку війни. Ми отримали результати, що близько 20% людей були готові виїхати – це невелика цифра.
Ми продовжували розробляти плани щодо евакуації людей, але не релокації бізнесу. Ми вважали – і переконалися в правильності рішення – що це потрібно робити в крайньому разі. Офіси наших партнерів розташовані в близьких нам країнах – в Польщі, Румунії, Литві. В найскладніших ситуаціях ми могли перевозити людей туди. Але, по-перше, ми не помітили значного інтересу до цього. А по-друге, ми не змогли б вивезти більшу частину команди, оскільки після проголошення військового стану чоловіки не можуть покидати країну.
- З якими складнощами і можливостями ви зіткнулися з початку вторгнення?
Складнощі у нас всіх були схожими. Найперша складність – усвідомити нову реальність і подолати стрес. Ми розуміли, що і компанія, і кожен член нашої команди перебуваємо під надзвичайним тиском, нам необхідно було зберегти крихкий баланс між безпекою, турботою і забезпеченням стабільності роботи.
Я вважаю, що ми успішно справилися з цим. В підтвердження розповім про такий кейс. Наші партнери намагалися теж зі свого боку якось керувати ризиками і організували так звані shadow команди, які могли підхопити роботу у випадку, якби ми стали недоступними. Але такі команди проіснували місяць. Це доводить, що наші клієнти впевнені, що ми надаємо й будемо надавати стабільні послуги. Також впевненості їм додало те, що ми пройшли крізь кризу 2014 року більш-менш успішно. Ми працюємо з нашими клієнтами досить довгого і вони бачили, що тоді це не вплинуло на нашу роботу.
У перший час ми дійсно випали із наших звичних процесів, але швидко зрозуміли, що війна триває і триватиме невизначено довго. Тому, коли ми подолали перший шок, то фактично відразу повернулись до звичної діяльності.
Варто сказати, що не тільки наші партнери і клієнти, а й вся фінансова індустрія досить чутливі до високоризикових регіонів. І Україна зараз, очевидно, вважається таким регіоном, в першу чергу через війну. Стабільність роботи дозволяє утримати чинні контракти, а от робота з новими контрактами ускладнилася.
Щодо можливостей, які перед нами відкрилися. В світі зараз дуже багато говорять про Україну, інформаційне поле насичене повідомленнями про нашу державу. Ми побачили, що коли ми працюємо з потенційними замовниками, то багато регіонів стали більше відкликатися на наші повідомлення. Це, в першу чергу, Центральна і Північна Європа, а також Сполучені Штати Америки. Багато людей вболівають за нас, вони готові йти на контакт, тому що співпереживають і хочуть допомогти таким чином.
- Чи є у devspiration плани з поміткою “після перемоги”? Чи, навпаки, війна підштовхнула до реалізації всіх ідей, не відкладаючи на потім?
У нас була така спокуса відкласти деякі плани на потім, бо вони нам виглядали не на часі. Але дуже швидко ми зрозуміли, що це деструктивні думки і дії. Я завжди порівнюю нашу ситуацію з ситуацією людей, які живуть в прифронтових районах, або наших військових. Наші проблеми здаються дуже мізерними порівняно з їхніми. Саме тому ми швидко зрозуміли, що нам потрібно повертатися до звичної роботи, або навіть до більш агресивної роботи, бо дійсно ми не знаємо, скільки триватиме війна, і тим, що відкладаємо щось на потім, ніякої проблеми ми не вирішимо. Ми можемо тільки зекономити деякі ресурси і не більше.
Ми повернулись до звичних планів, які склали на початку року ще до вторгнення. Ми стараємося активніше розвивати наші продажі, працювати над брендом компанії та надійністю ринку України.
Що ми дійсно відклали на потім, так це будь-які святкування. Будемо святкувати перемогу. Ми припинили всі активні масові заходи. Все, що ми робимо, має дотичність до допомоги. Всі заходи зараз повинні приносити користь країні, армії чи людям, які постраждали від війни.
- Ви згадали про те, що маєте зараз певні труднощі з курсами валют. Чи впливають негативно нововведення, ініційовані Нацбанком, на вашу роботу?
Так, це дійсно так. Ми розуміємо, зараз зростають ціни, інфляція набирає обертів – це погано. Але з іншого боку, різниця між комерційним і офіційним курсом була досить відчутною. Зараз, коли Нацбанк увів деякі зміни, вона стала, напевно, менш відчутною, але все ще відчутною. В першу чергу, це впливає на купівельну спроможність.
На початку війни у нас не було розуміння, на скільки стабільно буде працювати банківська система, і чи зможемо ми отримувати платежі, які надходять нам з-за кордону. На щастя, ці ризики не справдилися. Система працює стабільно, хоча ми розглядали різні варіанти альтернативних способів, які є досить складними.
- Які особливості управління командою в турбулентні часи?
Я вже згадував деякі речі. З одного боку, нам треба проявляти турботу про людей. Ми проводили корпоративні тренінги для всього колективу про те, як працювати ефективно в стресі, як давати собі раду з постійною нестабільністю, а також проводили навчання з курсу тактичної медицини. Але, з іншого боку, ми відчули, що другорядними речами людям краще не набридати. Тому що, знову ж таки, у людей велике психологічне навантаження. Також ми розуміємо, що багато наших людей залучені у волонтерство, як разом з нами, так і окремо. Тому ми розуміємо, що їм зараз важливіше витратити час на ці найпріоритетніші речі.
Однією з цінностей нашої компанії є самоорганізація, або англійською ownership. Під цим ми розуміємо, що ми даємо людям можливість самим відповідати за результат їхньої роботи. Ми довіряємо їм в роботі, ми не здійснюємо мікроменеджмет. Але ми, з нашого боку, даємо зрозуміти, що ми очікуємо від людей самоусвідомлення і результату. З початку війни ця риса ще підсилилась і дуже нам допомогла. Всі працюють віддалено, і люди змушені були зібратися з силами і побороти свої переживання, тобто самоорганізуватися і продовжити працювати.
- Які технології, на вашу думку, сприятимуть якнайшвидшому відновленню України після завершення війни?
Щоб розглянути це питання, треба подумати, що ми вкладаємо в слово «відновлення». Для мене це, по-перше, відновлення зруйнованих регіонів України. А інша частина – це створення чогось нового, чого не існувало до війни.
Під відновленням, в першу чергу, ми розуміємо відбудову інфраструктури. Тут буде дуже цікаво подивитися на співпрацю України з нашими закордонними партнерами. Я впевнений, що буде залучено дуже багато закордонних підрядників і агенцій, ми багато чому навчимося і, можливо, введемо дуже багато нових стандартів.
Ще один важливий напрямок – подолання негативних наслідків для території держави в сенсі розмінування і знешкодження вибухонебезпечних предметів. Ми навіть якось в колективі обговорювали способи таких масштабних розмінувань. Ми бачимо, що деякі компанії вже працюють над технологіями, які дозволяють використовувати дрони для ідентифікації вибухонебезпечних предметів, які розкидані на відкритих територіях.
Щодо нових послуг, то тут буде багато поля для креативу для всіх індустрій, у тому числі і для фінансової. Будуть з’являтися нові сервіси, пов’язані із взаємодією держави з громадянами, і з організаціями. Вже зараз ми бачимо, що ця співпраця активно відбувається, і я думаю, вона буде тільки посилюватися. А фінтех сприятиме цьому.
Зазначу, що ковід приніс багато нових трендів в інформаційні технології, та ці тренди зараз будуть лише наростати.