10 серпня в Києві відбудеться конференція iForum, що об’єднує інвесторів, розробників, стартаперів, економістів, креаторів та всіх тих, хто шукає шляхи вирішення викликів та нові ідеї. Один із напрямів вже традиційно присвячений блокчейну, і цьогоріч ця тема особливо актуальна через бурхливе обговорення законодавчої ініціативи, що встановлює правила для ринку криптовалют.
FinTech Insider поспілкувався з керівником напряму “Блокчейн” Вадимом Грушею, який є CEO та співзасновником криптонеобанку Trustee Plus, про законопроєкт щодо врегулювання обороту віртуальних активів, NFT та CBDC, труднощі ведення криптобізнесу в Україні та перебільшені можливості технології блокчейн.
- Одним із найактуальніших питань нині є закон щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні. Як ви його оцінюєте? Чи були враховані інтереси учасників ринку? І якою, на вашу думку, повинна бути ставка оподаткування?
Зрозуміло, що врахувати інтереси і задовольнити потреби всіх учасників ринку неможливо. Я оцінюю представлений законопроєкт на “три з мінусом”. Підхід НКЦПФР заключається у тому, що спілкування з ринком – це етап, який треба виконати для впровадження регуляції, а не ціль допомогти гравцям цього ринку. Це дуже відрізняється від ініціатив, які робила свого часу Мінцифра. Вони шукали рішення наявних і найактуальніших проблем на ринку. Натомість на даному етапі такої цілі немає. Є загальноєвропейське регулювання, яке було прийняте, є бажання його відразу впровадити без цілі зробити позитивний ефект для ринку. Ще раз хочу наголосити – я не бачу мотивації регулятора допомогти ринку, а тільки відрапортувати перед комісією з ЄС, яка приїде до нас восени, щодо підготовки України до входження в Європейський Союз.
Це проблема, а можливо навіть катастрофа. Поки ми п’ятий рік говоримо про впровадження регуляції в Україні, сотні і тисячі компаній спокійно реєструються і здійснюють свою діяльність на території Європейського Союзу, США, Сингапуру. Є багато країн, які дають змогу нормально працювати в сфері віртуальних активів. В деяких із цих країн були впроваджені спеціальні законодавчі ініціативи, в деяких юрисдикціях вони і не потрібні, тому що наявного регулювання достатньо, наприклад, у США. Певні моменти не врегульовані, але бізнес має банківське обслуговування, може легально платити податки, здійснювати свою діяльність і не придумувати складних схем.
З приводу оподаткування. Це питання комплексне – оподаткування фізичних осіб, юридичних осіб. З точки зору оподаткування фізичних осіб, є загальний підхід, згідно якого фізособа повинна платити податок на дохід у розмірі 18% від загальної суми – не важливо, чи це дохід від роботи з криптоактивами чи будь-яка інша діяльність. Чи треба тут щось робити? Мабуть треба, якщо фізичні особи хочуть легально показувати доходи від криптодіяльності. Можна сказати, що в питанні оподаткування фізосіб регулятор просунувся трохи краще.
Що стосується юридичних осіб, то тут абсолютно відсутнє бажання надавати сприятливі умови компаніям вести свою діяльність в Україні. Позиція, озвучена на презентації законопроєкту, така, що законотворець не планує конкурувати податковими ставками. Як це має заохотити компанії здійснювати свою діяльність на території України – абсолютно невідомо. Брати 20% з компаній виглядає, мабуть, легко і солодко, але коли нема з кого брати ці податки, то про що ми говоримо?! Можливо варто було б запропонувати ставки хоча б наближені до ставок в країнах ЄС. Мені здається, що краще взяти 15% або навіть 10% від мільйона чи мільярда, ніж 20% від нічого.
- А якщо говорити про MiCA в контексті ЄС? Які переваги у нового закону?
Це дуже складний, комплексний регуляторний продукт, який не буде впроваджений відразу, на це відводиться певний термін. Зміни ще будуть вноситись у процесі його впровадження. Це досить серйозне навантаження на компанії, які будуть відповідати цьому законодавству з точки зору комплаєнса. Воно жорстке, місцями занадто жорстке, і питання в тому, що воно не потрібне в такому вигляді для України, якщо тільки перед Україною не стоїть задача виконати це. Наскільки я знаю, такої задачі немає, можливо задача стоїть більш широка – не допускати відмивання коштів і протидіяти незаконній діяльності, це стандартно для будь-якої юрисдикції. Я думаю, що питання саме в такому вигляді ставилося і для України. Виконати цю задачу можна без копіювання MiCA набагато краще і з позитивним економічним ефектом для ринку.
- Минулого року Україна увійшла до трійки країн з використання криптоактивів. Чи добре це для країни? І чи зміниться ситуація після ухвалення оновленого закону?
Ситуація з законом принципово не змінить це. Тому що криптовалюта, по-перше, не заборонена і зараз на території України, тож всі, хто бажає, може нею користуватися практично безперешкодно. А от з веденням бізнесу на території України є проблеми. Нормально вести бізнес з надання послуг у сфері віртуальних активів фактично неможливо.
Те, що Україна входить в топ з використання криптовалют – однозначно добре. Це означає, що українці мають більше свобод, прав. Криптовалюта цінна тим, що вона формує цифрову приватну власність. До появи біткоїну такого поняття, як цифрова приватна власність фактично не існувало. Воно обговорювалось, але технічно реалізувати його можливості не було. Не було такої технології, яка б дозволяла визначати, яка з двох копій вашої улюбленої фотографії на двох окремих флеш-дисках є оригінальною. Криптовалюта сформувала можливість мати цифрову приватну власність, за рахунок чого з’явились різні криптоактиви, токени і токенізація як така.
Токенізувавши ціннісний елемент із фізичного світу, його передача відбувається набагато простіше і надійніше, ніж це відбувається через договори купівлі-продажу, через нотаріуса і тому подібне. Якщо ми прив’яжемо майно до токена, який діє на децентралізованій системі з використанням публічного протоколу консенсусу і блокчейну, то відчужити таке майно в цій екосистемі дуже просто, дешево і надійно. Це майбутнє, куди рухається не тільки Україна, а й увесь світ. І те, що Україна входить в топ з використання криптовалют, означає, що вона на багато кроків попереду тих країн, які не входять в цей топ. В майбутньому, окрім торгівлі та зберігання криптовалют, буде зростати токенізація з використанням цих технологій. Тобто Україна стає більш конкурентоздатною на світовій арені, будучи ближчою до криптовалют.
- Що відбувається нині з NFT? Хайп минув? Чому NFT, на прикладі MiCA, не включають у законодавство, що регулює криптовалюти?
Сфера NFT здулась, як і планувалося. У кожній сфері відбуваються певні підйоми і падіння. NFT пережив свій історичний підйом, і зараз переживає падіння. Але NFT нікуди не зникли, проєкти продовжують розроблятися та впроваджуватись. Треба розуміти, що все, що стосується крипти, блокчейну і децентралізованих технологій – це все знаходиться на експериментальному етапі. Всі проєкти випробовують гіпотези, концепції і так далі. Колекційні речі, які пробували токенізувати за рахунок NFT, не дійшли до того рівня впровадження, щоб створити окремий сектор економіки в сфері криптовалют з точки зору фізичних цінностей. З точки зору віртуальних цінностей ситуація трохи краща. Картини, які продавали відомі художники, це все є і працює. NFT дозволяє відчужити витвір мистецтва та онлайн однозначно довести, хто саме є власником витвору мистецтва, а хто володіє його копією. За конкретною картиною закріплюється електронна адреса, і власник цієї адреси може електронним цифровим підписом підтверджувати те, що він володіє цією картиною чи елементом віртуального мистецтва.
Але сфера однозначно здулась, як і сфера ICO в свій час. Проте не зникла, а трансформується. Слабкі гравці йдуть з ринку, сильні – перегруповуються і готуються до нових етапів розвитку.
З точки зору регуляції. Це окремий клас віртуальних активів, який захочуть окремо регулювати. Знову ж, так як це інноваційні продукти і технології, є речі, які не можна просто скопіювати з традиційних підходів законодавства.
По факту, крипта в своїй філософській фундаментальній суті не потребує жодної регуляції. Протоколи працюють без регуляції. Крипта працює на інфраструктурі інтернету. Поки інтернет є – криптовалюта існує. Як ми знаємо, інтернет також досить децентралізована архітектура, яка працює бездоганно без головного центру управління. Звісно, в таких країнах, як Білорусь є “єдиний кабель”, який можна відключити. На щастя, в Україні та інших цивілізованих країнах ситуація зовсім інша.
Так само і крипта – вона була розроблена таким чином, що не потребує регуляції для своєї діяльності. Регуляція потрібна більше для того, щоб об’єднувати фіатний світ з віртуальним, який кинув виклик фіатному. Віртуальний світ має кращі перспективи і характеристики, що спонукає гравців ринку надавати нові можливості простим людям.
- Які ваші думки з приводу CBDC? Чи потрібні країнам централізовані криптовалюти?
Країни на даному історичному етапі переконані, що їм це не потрібно. Але вони це роблять, тому що бачать, що втрачають вплив на фінансовий сектор. Проте в майбутньому CBDC їм дійсно будуть дуже потрібні, тому що з використанням цих напрацювань країни зможуть краще керувати своїми фейковими фіатними коштами. Вони дійдуть до того, що ці напрацювання необхідно впровадити, щоб вирішити багато завдань і проблем при роботі в банківському секторі. Але, я думаю, це займе тривалий період часу.
Впровадження так званої криптогривні активно обговорювали ще років п’ять тому під головуванням НБУ. Але досі результату немає, і буде він не скоро – не в найближчі п’ять, а можливо і десять років.
- Що, на вашу думку, може сприяти розповсюдженню криптоактивів серед бізнесу і користувачів?
В першу чергу, просвітницька робота. Тобто, донесення інформації про те, що є такі інструменти, про їх переваги над традиційними фінансовими інструментами. Одним із інструментів, який сприяє mass adoption – це стейблкоїни. Найбільш вживаним стейблкоїном є USDT – це, по суті, криптодолар, який хоч і не є криптовалютою, але має певні характеристики, які дозволяють рухати кошти більш вільно і без обмежень по світу. Ці переваги відгукнулись у багатьох підприємців і користувачів, які почали використовувати цей актив.
Окрім просвітницької роботи, необхідний набір сервісів і інфраструктура, щоб люди могли в зрозумілому для них вигляді користуватись криптою. Trustee будує таку інфраструктуру уже не один рік. Фактично, зараз будь-яка людина за допомогою Trustee може користуватись криптою. Ще декілька років тому ситуація була набагато гіршою.
- Хто може чи повинен займатись такою просвітницькою діяльністю?
Точно не держава. Держава як мінімум на цьому не розуміється. Держава могла б виконувати роль арбітра, але через свою інституційність та неповороткість вона цю роль не тільки не виконує, а й шкодить. Для держави головне – не заважати, а в перспективі – знімати бар’єри. Бо наразі цього немає. Регулятор не цікавиться в учасників ринку, які бар’єри у нас є і що можна зробити, щоб їх усунути. Якщо, повторюсь, Мінцифра рухалась у цьому напрямку, то зараз такого немає. Треба не впроваджувати регуляцію, а надавати можливості через регуляцію.
- Щодо технології блокчейн. Якщо криптовалют довгий час банки та інші фінансові установи боялися, то технологію блокчейн останні декілька років називали революційною та заявляли про плани впровадити її. Чи дійсно великі банки, фінкомпанії тестують якісь рішення на базі блокчейну та користуються цією технологією?
Хороше питання. Ще чотири-п’ять років тому дійсно був хайп, банки казали, що крипта – це іграшки, і скоро це все піде в минуле, а блокчейн – це наше майбутнє. Я, виступаючи на конференціях, завжди казав протилежне. Блокчейн – це цікаво, але ніякого майбутнього без криптовалют у нього немає. Тому що блокчейн не є самостійною технологією, яка формує цінності й можливості, які ми отримуємо з криптовалютою. Блокчейн – це тільки спосіб представлення даних, а ті характеристики, які йому всі приписують – публічність та цензуростійкість, неможливість змінити внесені дані – це все досягається не за рахунок блокчейну.
Чотири-п’ять років тому дійсно казали, що блокчейн змінить індустрію поставок, фінансів і взагалі практично всі індустрії. Я знаю багато компаній, які впроваджують рішення. І кожного року запитую у них: хоч хтось із тих компаній, з якими ви працюєте і які тестували блокчейн, вже використовує цю технологію в продакшн, а не в тестовому вигляді? Відповідь – ні, жодного рішення за 4-5 років. В експериментальних і дослідницьких цілях – так, блокчейн використовується. Але на цьому все.
Я дев’ять років пропрацював у великій компанії, і знаю зсередини, як такі компанії працюють і як вони приймають рішення щодо впровадження такої технології. А з іншого боку, будучи технічно підкованим спеціалістом, розумію, в які задачі це виллється і до чого може призвести. Якихось зрушень у цьому напрямку – радикальних, кардинальних, про які всі говорили і які прогнозували – не відбудеться у найближчі років десять. Але трансформація із застосуванням цього підходу буде відбуватися, в першу чергу в державних органах, а не в приватних структурах.
- Що ви можете порадити тим, хто зараз для себе розглядає криптобізнес в Україні? Чи варто?
Криптосфера – дуже широка, займатись криптою можна по-різному. Якщо ми говоримо про розробку сервісів для криптокомпаній, чи збір інформації з блокчейнів і продаж її у вигляді пакетів, то так, ці та багато подібних речей можна робити в Україні. Але як тільки ви торкнетесь тих сервісів, які відповідають за торгівлю та інвестиції, то в Україні це робити неможливо. Поки що тут багато питань, які теоретично має вирішити новий закон, але не відомо, чи вирішить. Тому раджу не починати таку діяльність в Україні, а відразу йти в ті юрисдикції, де зрозумілий підхід регулятора. Тому що ці види діяльності тісно зав’язані на інтеграції традиційних банківських фінансових систем, і якщо регулятор не визначиться з позицією, вам буде дуже важко їх інтегрувати. А також не менш важливо – це режим оподаткування, який чітко має вказати підхід хоч якимось чином.
- Які ж країни є лояльними до криптокомпаній?
У свій час піонером виступила Естонія. Вона першою почала видавати ліцензії на діяльність у сфері криптовалют. Це був крок, який дав шалений приплив бізнесів. На той час це були сотні компаній, які відразу зареєструвались. Багато з них ведуть діяльність досі і платять податки. Естонський регулятор, незважаючи на певні питання, ризикнув, дав можливість компаніям, дав чіткий сигнал, що крок за кроком планує цим займатись.
Також таким собі криптохабом є Литва. В їх реєстрі нараховується 447 криптокомпаній. У Литві більш м’які умови, невеликі податки (15%, а якщо до 300 000 євро прибутку, то ще менше), проста реєстрація, лояльні вимоги до статутного капіталу. Наша компанія зареєстрована в Литві, як і більшість криптокомпаній, що сьогодні здійснюють діяльність.
Є ще багато інших країн, в яких теж можна працювати, але Литва одна з найбільш привабливих.
- Вадиме, ви цьогоріч вперше приєдналися до оргкомітету iForum – найстарішої та наймасштабнішої офлайн-конференції в Україні. Чия це була ініціатива? І що чекає на відвідувачів, зокрема напряму “Блокчейн”, який ви координуєте?
В оргкомітет я потрапив ще у 2021 році, але заплановану на 2022 рік конференцію перенесли у зв’язку з повномасштабним вторгненням. Наскільки я пам’ятаю, був конкурс, наша команда подала пропозицію, і нас обрали як експертів у цьому напрямку. Крім експертності, ще треба мати певні зв’язки, щоб допомогти відібрати спікерів, які будуть на цьому напрямку.
Відвідати дійсно варто, тому що на всіх конференціях, на яких ми є організаторами або співорганізаторами, ми завжди дуже якісно формуємо контент. Спікери дають інформацію не з теоретичного спектру знань, а з практичного. Люди розповідають те, про що дізнались “вчора”, з точки зору ведення бізнесу, з точки зору ситуації в індустрії, діляться своїми знаннями, підходами й іншими якісними речами. Криптани – це завжди дуже інноваційні люди, які не тільки розбираються у криптовалюті, а й у багатьох інших секторах індустрії.
Це буде перший iForum, на якому чітко сформована криптопрограма, яка торкнеться всіх аспектів індустрії криптовалют і проблем масштабування. Зрозуміло, що однією з тем стануть законодавчі ініціативи в Україні. Будуть присутні люди, які безпосередньо беруть участь у написанні цих законів з самого початку, а зараз беруть участь в обговоренні тієї законодавчої бази, яку пропонує Комісія з цінних паперів та фондового ринку. Представники останньої теж будуть присутні, тож ми зможемо задати їм всі ці питання.
