Війна змінила життя кожного українця. Хтось взяв до рук зброю, щоб захищати країну, хтось змушений адаптувати бізнес до умов воєнного часу. Альона Шевцова, CEO міжнародної платіжної системи LEO та акціонер IBOX BANK, в інтерв’ю FinTech Insider розповіла про те, як змінився її бізнес за час війни, чи зникла конкуренція на фінансовому ринку, про інтеграцію українських фінтехів в європейський простір та післявоєнне відновлення.
- Чи були ви готові до війни? І чи можливо в принципі бути готовим до війни?
Україна останні роки все більше ставала європейською, демократичною та розвинутою державою. Готуватися до війни у такій країні, здавалося, немає потреби. Тому 24 лютого стало для мене і багатьох українців шоком, несподіванкою, страхом. Війна сьогодні в Європі взагалі здається чимось абсурдним. Але маємо те, що маємо.
Найважливіше, що наша команда швидко та ефективно відреагувала на ситуацію. У перший же день ми виробили стратегію дій, яка вивела банк на рівень операційного нуля. Це вже непогано в умовах війни. Зараз топменеджмент в IBOX BANK та МПС LEO чітко координує підлеглих, тому ми в процесі досягнення довоєнних показників.
- Як змінився ваш бізнес під час війни? Скільки відділень банку ви змушені були закрити? Як змінились основні показники діяльності банку?
Як би ми не переводили всі процеси в онлайн, завжди залишається частка процесів офлайн. Особливо в банку. Тому бізнес змінився кардинально. Спочатку багато хто припускав, що війна триватиме максимум тиждень, тому IBOX BANK відкривав відділення, працював у звичному режимі. Але відкривати відділення у прифронтових зонах – це ризикувати життям працівників. Втратити когось із них – це катастрофа. Тому підхід ми змінили, закрили відділення в областях, де ведуться бойові дії, та подбали про безпеку наших співробітників. На липень 2022 року мережа відділень банку повернулася до мирного режиму роботи, але з урахуванням ситуації безпеки в регіоні. Ми також спостерігаємо тенденцію повернення до роботи з боку клієнтів – більшість уже відновили свою діяльність, банк збільшує клієнтську базу щодня.
Значні втрати ми понесли у термінальному бізнесі. Зломи, пограбування, підпали терміналів – це реальна ситуація на тимчасово окупованих територіях та факт, який підтверджують знімки з деокупованої Київської області. Наш банк втратив за 4 місяці війни приблизно 40% парку. Термінальна мережа Ibox говорить про 15% постраждалих чи знищених терміналів.
- Як війна вплинула на команду? Я знаю, що ви вимушено перевезли частину співробітників у Варшаву. Чи важко управляти командою, яка знаходиться в різних країнах?
Наша команда, як і вся Україна, стала ще більш згуртованою, єдиною та встановила для себе одну ціль – працювати попри все та підтримувати економіку країни. Були, звичайно і важкі моменти, коли IT-спеціалісти змінювали комп’ютер на зброю, коли ми у березні евакуювали колег з Київської області, коли перевозили сервери під обстрілами. Але зараз це вже не лякає, ми навчилися жити у надзвичайних умовах.
IBOX BANK та LEO дійсно зробили релокейт команди у Варшаву, щоб робочі процеси не зупинялися через війну. Але центром наших інтересів була і залишається Україна. Зараз ми обслуговуємо 3 офіси – Київ, Львів, Варшава, які вже навчилися розв’язувати питання швидко на відстані майже 1000 км. Історія нашого релокейту стала основою для фільму, який ми вирішили знімати у липні. Фільм буде про Україну, про нашу команду, про силу і народ нашої держави.
Управління командою на відстані також не створює проблем. По-перше, я часто буваю як в Україні, так і в Польщі. По-друге, ще до війни ми організовували робочі процеси з різних міст нашої країни – Київ, Одеса, Чернігів, Львів. Думаю, що кожен досвідчений керівник знайде підхід до своєї команди навіть в умовах війни.
- Як змінився ринок грошових переказів з початку війни? На скільки зросли об’єми переказів в Україну?
Платіжний ринок та ринок грошових переказів завжди пристосовуються. У перші дні війни ми переживали, бо не знали стовідсотково реакцію фінансового ринку та НБУ на форс-мажорні обставини. Але вже сьогоднi бачимо позитивну тенденцію на ринку грошових переказів. Наш регулятор стверджує, що в Україну у квітні відправили грошових переказів на $1,01 млрд, що на $72 млн більше, ніж у березні, і на 14,7% менше, ніж у квітні минулого року.
Ми проаналізували наші внутрішні показники щодо переказів коштів в Україну за період січень-червень 2022 року. Лютий був рекордним місяцем по загальній сумі переказу коштів в Україну, випереджаючи січень на 12%. У березні ми мали значне падіння у 45% в порівнянні з лютим. У наступні місяці загальна сума почала збільшуватися, але не досягла довоєнних показників.
- Чи можна говорити про те, що з початком війни конкуренція на фінансовому ринку зникла? Якщо ж ні, то на чому компанії роблять акцент, конкуруючи в умовах воєнного часу? Чи з’явились специфічні для військового часу продукти?
Конкуренція однозначно нікуди не поділася. Основні гравці фінансового ринку продовжують працювати, запроваджують нові форми взаємодії з клієнтами та навіть виходять на міжнародні ринки. Ми дійсно показали хороший результат в умовах війни завдяки запасу міцності та скоординованій роботі банківського сектору.
Акценти залишились тими самими – швидка інтеграція з партнерами, вигідні умови співпраці, відкритість до нових ініціатив. Напевно, це той перелік переваг, за якими обирають нас. До цього списку додам ще соціальну орієнтованість бізнесу. Сьогодні як ніколи люди спостерігають за бізнесом, якому важливо допомагати, захищати своїх клієнтів та партнерів. Соціальна відповідальність – це не завжди про гроші, це про турботу, яка закладена у вашому сервісі.
Якщо ми говоримо про банківську сферу та галузь платежів, то під час війни ми стали дуже інноваційними. Специфічними продуктами я б назвала NFT-донати, платіжні методи у криптовалюті, якими сьогодні користується десь 10-15% населення, грошові перекази в Україну без комісій і так далі. Під час війни методи оплати стали дешевшими, хоча це і тимчасово. Наприклад, Mastercard та Visa тимчасово прибрали комісію інтерчейндж, а ми запустили тимчасові перекази в Україну без комісій.
- З початку війни в Україні дуже постраждав бізнес і люди. Чи запускали ви ініціативи в підтримку бізнесу, а також соціальні ініціативи?
Так, мені навіть важко буде перерахувати всі. Розкажу про мою улюблену. Наш благодійний фонд Leo Foundation разом з ініціативою Feat формує мережу бізнесів по всій Європі. Це може бути, наприклад, салон краси, який разом з партнерами або друзями із мережі збирає кошти на певні потреби, а також готується відновлювати МСБ України після війни. Тобто це не лише про гроші, це про контакти по всьому світу. Формуючи контакти, ми розповідаємо про нашу державу, готуємо фундамент для відновлення.
- Ви брали участь в панельній дискусії, присвяченій Україні, на Money 20/20. Які фінтех-тренди ви для себе виділили після відвідування конференції?
Так, масштаби конференції в Амстердамі нас здивували, хоча ми постійні гості різних івентів. Було приємно, що організатори окремо виділили український фінтех, запросили його представників.
Думаю, що необанкінг, метасвіт, глобальна криза – хедлайнери серед тем конференції. Криптовалюти також стоять на порядку денному. В Європі зараз активно обговорюють потенційний вплив цифрових валют центральних банків та стейблкоїнів на економіку. Тут ясно одне: центральні банки продовжують санкціонувати офіційне використання національних цифрових валют. Але деякі країни, як Швеція, планують запуск власної цифрової валюти, щоб убезпечити державу від функціонування криптовалют приватних бірж.
Ще однією темою конференції Money20/20 Europe став розвиток послуг “купи зараз, заплати потім” (BNPL). Технологічні гіганти на кшталт Apple запускають власні сервіси BNPL. Це особливо затребувано в умовах війни. Однак чи готові наші банки до таких рішень? Думаю, не зараз.
- Україна рухається в ЄС. Чи буде інтеграція українських фінтехів в європейський простір безшовною?
Це утопія. Знаходячись уже 4 місяці в Польщі, ми розуміємо, як європейці бояться конкуренції з нашого боку. Також регулятор кожної європейської держави має відповідні закони щодо організації діяльності в країні. Інтеграція проходитиме як і у всіх інших: довгий процес збору документів, організація офісу, придбання ліцензії та далі за списком.
- Як ви думаєте, відновлення після війни буде повільним чи стрімким? І де бізнесу брати гроші на відновлення?
Багато хто думав, що влітку війна вже закінчиться. Але цього не сталося. Перше, від чого залежить наш строк “реабілітації”, – тривалість військових дій. Бізнес вже зараз відновлює свою діяльність, але це не показники довоєнного часу. Умови закінчення війни також впливають на темп та ресурси відновлення. Звичайно, ми всі працюємо зараз над залученням іноземних інвесторів, але саме умови завершення конфлікту покажуть реальну ситуацію.
- Ви входите в ТОП найвпливовіших жінок фінтеху в Україні. Чи важко бути лідеркою в такому достатньо чоловічому бізнесі? І як війна відобразилась на стилі лідерства?
Це дуже цікаво! Насправді український фінтех – це сотні впливових жінок, присутність яких постійно збільшується. У цій галузі важливо бути швидкою, ініціативною та випробовувати все на власному досвіді. Це іноді важко як для чоловіків, так і для жінок.
Для мене лідерство – це бути прикладом для інших. Я намагаюся не показувати страху, цю емоцію я міняю на віру, вмотивованість, впевненість та турботу. Тож війна навчила мене бути оптимістом та вірити у краще.
