Unex Bank за обсягом активів належить до невеликих українських банків, проте на ринку він відомий своїми інноваційними сервісами. Навесні 2021 року власниками Юнекс Банку стали Томаш Фіала та Іван Світек, які визначили курс фінустанови на фінтех.
FinTech Insider розпитав у Івана Світека про те, наскільки технологічними є банки в Україні, про першу в Україні криптокартку, запущену спільно з Weld Money минулого року, про суперапи, блокчейн, штучний інтелект, а також про те, яких сервісів не вистачає в Україні.
- Іване, якось ви назвали Юнекс Банк “фінтех стартапом із банківською ліцензією”. Чи продовжуєте будувати стратегію, виходячи з такої характеристики?
Так, ми продовжуємо рухатись саме цим шляхом. По суті, є два концептуальні підходи. Перший – коли фінтех має гарну ідею, але обмежений у її реалізації через регуляції. Рано чи пізно настає момент, коли йому все одно потрібна банківська ліцензія. Він йде у партнерство, але тут виникають проблеми: відмінність бізнес-культур, підходів, пріоритетів тощо. Фінтеху справді важко приєднатися до когось.
І є інший підхід, який в тому числі обрали й ми. Фактично придбали банківську ліцензію, адже банку в сучасному розумінні як такого не було. І на базі цього будуємо фінтех. Таким чином, у нас є все для запуску нових проектів. Це одна з причин, чому ми дійсно стали одним із найшвидших банків в Україні. Бек-офіс, комплаєнс, IT – все всередині однієї компанії, однієї юрособи. Багато речей є непомітними зовні, але за останні рік-два банк змінився радикально.
Якщо нам чогось не вистачає для реалізації ідеї, ми не кажемо “це неможливо”, як це часто відбуваєтсья у спілкуванні фінтеху та банку-партнера, ми шукаємо рішення. Так за останні рік-два ми отримали безліч ліцензій, включаючи ліцензію на зберігання та торгівлю цінними паперами, e-commerce ліцензію, ми стали принципалом Mastercard, асоціатом Visa. Саме це дозволяє уникати конфліктів, які, напевне, виникають у випадку з Монобанком та Універсал банком, наприклад.
- Коли Закон про платіжні системи вступить у силу, і фінтех компанії зможуть отримувати ліцензію на більшість з того, що роблять банки, конкуренція посилиться. Чи не боїтеся цього?
Ні, не боїмося. По-перше, отримати ліцензію непросто. По-друге, самі лише платежі, чи навіть картки, не дадуть нічого. Якщо хочете робити крутий продукт, рано чи пізно виникне проблема з фондуванням. Тобто рано чи пізно знадобиться повноцінна банківська ліцензія, щоб мати можливість залучати ресурси. А її здобути практично неможливо. Це не проблема лише України – банківська ліцензія у будь-якій країні це майже mission impossible. Будувати банк з нуля – це щось нереальне.
- Ви будували кар’єру у багатьох країнах, у тому числі в європейських. За останній рік дуже багато українців, які змушені були виїхати за кордон, відзначали високий рівень розвитку українських сервісів, зокрема банківських. Чи згодні ви з цим?
По-перше, українці трохи розпещені Монобанком та Приватом. Але в Україні не всі банки технологічно розвинені – те саме і в Європі. У кожній країні є 2-3 гравці, які більш прогресивні, та інші, які відстають.
Загалом – так, Україна дуже технологічно розвинена країна, і люди тут легко приймають інновації. Український ринок є дуже прогресивним. Але при цьому тут обмежені можливості для інвестицій і заощаджень, не вистачає сервісів для розстрочки, немає ринку іпотеки, немає, наприклад, преміальних карток в широкому сенсі, а не тільки як перепустки до лаунж-зон аеропортів. Над цими напрямками треба працювати.
- Чи готові банки працювати над цими напрямками, чи необхідна ініціатива від держави?
Це має бути лише ініціатива банків. Держава взагалі не повинна втручатися у бізнес. Але більшість банків через війну змінили пріоритети, зараз пріоритет – робота з простроченою заборгованістю, непрацюючими активами. У нас також це зайняло багато часу, але пощастило, що портфель був порівняно маленький.
- Як змінилися пріоритети Юнекс Банку під час повномасштабної війни?
У нашому випадку не змінилися. Ми зробили багато за останні два роки. Юнекс Банк сьогодні і два роки тому – це як два різні світи. Рівень банку зріс разів у п’ять за цей час.
- Перша криптокартка, запущена Юнекс Банком спільно з Weld Money, стала одним із найінноваційних проектів у 2022 році. Як народилася ця ідея? З якими труднощами зіткнулися у процесі реалізації?
Нашою особливістю є те, що ми не маємо класичної банківської ієрархії, ми підтримуємо ініціативи всіх членів команди. Так було і з цією карткою: один із керівників “горить” криптою, тож взяв цей проект на себе і довів до результату.
Ми зробили повністю “білу” схему, абсолютно легальну: ми робимо ідентифікацію всіх клієнтів через Дію, запитуємо джерело доходів, гроші переказуються через SWIFT, а не через peer-to-peer. Але навіть при цьому ми зіткнулися з паперовою тяганиною в діалозі з регулятором. Наприклад, у Нацбанка виникало питання щодо визначення “криптокартки”. Формально вони праві: на територію України крипта не потрапляє, а сама картка – це, по суті, звичайна кредитна картка в гривні з автоматичним погашенням. Клієнт платить в гривні, а потім за європейським законодавством та в європейській юрисдикції з його гаманця списується криптовалюта, обмінюється на фіатну валюту. Вона приходить в Україну, обмінюється на міжбанку на гривню та закриває витрачені клієнтом кошти.
Тобто де-юре регулятор має рацію. Але фактично ж споживач купує не шматок пластику з номером рахунку, а комплексну послугу, і ця послуга – криптокартка.
Зараз ми плануємо розширювати програму, підключати інші біржі.
- А ви є користувачем крипти? І як вважаєте, чи має регулюватися сфера цифрових активів?
Я не дуже активний користувач крипти. Я розумію, що вона має перспективи, але неможливо заперечувати, що в операціях з криптою є якась частка нелегальної діяльності. Отже, ця сфера потребує регулювання. З іншого боку, парадоксально, але крипта найпопулярніша у тих країнах, де все максимально зарегульовано і навіть заборонено. Ті самі росія, Китай. Для багатьох у цих державах просто немає альтернатив для виведення коштів з країни. Я до того, що регулювання, звісно, має бути. Але не можна “перерегулювати”. Поки що підхід нашого регулятора не сприяє бізнесу. Та й перспективи законодавчих ініціатив не надають впевненості.
- Чи вважаєте технологію блокчейн, яка є основою криптовалют, революційною? І які ще технології можна зарахувати до таких? Як щодо штучного інтелекту?
Блокчейн має величезну кількість переваг для банківської галузі і не тільки для неї. Одна з ключових переваг блокчейну – у ньому видно всі транзакції, можна відслідкувати весь шлях кожної копійки чи цента. Але це тільки одна перевага. Загалом децентралізовані дані можуть значно полегшити життя у дуже багатьох сферах. Бізнес-застосувань для нього безліч. Від агровиробництва до державних послуг у сфері нерухомості, ліцензування тощо. Про це можна фантазувати годинами і все одно вичерпного переліку не отримаєш.
Щодо штучного інтелекту, то зараз він на піку популярності, хоча здебільшого на побутовому рівні використовується як іграшка. В майбутньому, думаю, він може становити реальну загрозу для деяких професій. Для тієї ж журналістики якогось початкового рівня, або, наприклад, у сфері клієнтської підтримки. Навіщо тримати кол-центр з цілодобовим чергуванням, якщо штучний інтелект може миттєво і якісно формулювати прості відповіді клієнтам. Це лише досить тривіальні приклади. Але я впевнений, що застосування штучного інтелекту спростить дуже багато процесів вже у найближчому майбутньому.
- А для банків штучний інтелект є загрозою?
Не думаю. Це залежить, знову ж таки, від банку.
- Над чим зараз працюєте?
В роботі кілька великих проектів та купа невеликих. Нещодавно запустили картку розстрочки “Мед”, яка дозволяє без комісії та першого внеску виплачувати суму покупки протягом 3-6-12 місяців. Це партнерська програма, звісно. Зараз серед наших партнерів – заправки, магазини електроніки, продуктові магазини тощо. Працюємо над розширенням мережі.
На виході інвестиційний застосунок, як ми його називаємо всередині команди “для домогосподарок”. Це не спроба принизити останніх, а символічне визначення того, до чого ми прагнули – зробити інвестиції по всьому світу такими ж простими для українців, як відкриття депозиту. Розумію, що це не ексклюзивно наше прагнення, але, наприклад, в нашому застосунку вже в базі закладено курс навчання для інвесторів-початківців, як то кажуть “з нуля”. Та у будь-якому разі запуск цього проекту має сенс лише після пом’якшення валютних обмежень. Наразі це було б лише іграшкою з демо-режимом.
Оновили мобільний додаток, реалізували онлайн-онбординг для всіх видів продуктів – це універсальний цифровий вхід для роздрібних клієнтів на будь-який продукт. З верифікацією і ідентифікацією, проходженням усіх потрібних процедур, відкриттям рахунків тощо.
- Тобто, ваш основний канал – онлайн?
Я б не був таким категоричним. Ми віримо у комбінацію онлайн плюс офлайн. Наразі, після майже річної перерви повернулися до плану відкриття відділень. Не так давно відкрили відділення у Львові, зараз працюємо ще над трьома в інших регіонах. Ми не намагаємось з кимось змагатися за розміром мережі. Але стратегічно в масштабах України мати 40-50 відділень потрібно. Не банку, а його клієнтам. Розвиваємо і корпоративний бізнес.
- До речі про корпоративних клієнтів. Чи вони також, як і роздрібні споживачі, вимагають обслуговування в цифрі і діджитал інструменти?
Вони вимагають швидкість, насамперед. Ось недавній приклад: нашому клієнту була потрібна гарантія для участі в тендері Укрзалізниці. Вони звернулися до одного з державних банків, там озвучили термін 90 днів. Зрозуміло, що це не може так працювати – там всього пара тижнів на подання заявки для участі в тендері. Але завдяки нашій діджиталізації та швидкості всіх процесів ми можемо задовольнити такий запит клієнта. Великі банки не здатні цього зробити.
Це насправді і є культура фінтеху. Фінтех – це не тільки про “цифру”. Це більше про культуру, про підхід до бізнесу, про те, що клієнт – це найголовніше. Клієнтоорієнтованість – це про нас. Ми намагаємося вирішити “болі” клієнтів.
- Чи вірите ви в суперапи?
Ні. Китайська історія – це виняток із правил. Суперап може виникнути в тій країні, яка відстає, де є один гравець, який де-факто створює ринок, який є монополістом. А якщо країна рухається вперед, існує здорова конкуренція, то для суперапа місця немає – це недоцільно.
Та й зробити дійсно хороший додаток дуже непросто. Цим треба довго займатися, жити цим щодня. При цьому неможливо бути спеціалістом у всіх сферах одразу.
- Чи готуєтеся до реалізації open banking в Україні?
Поки що зарано. Наразі ми вітаємо перехід на нове покоління СЕП. Раніше малий бізнес тримався за великі банки – там були усі їхні процеси, усі їхні контрагенти, все зручно та без комісії. Нове покоління СЕП та відкритий банкінг дозволять зацікавити бізнес чимось іншим та відвести їх від банків-монополістів. Це в теорії, а як буде на практиці – час покаже.
Регулятор, чесно кажучи, сприяє монополізму великих держбанків. Може й несвідомо, але про це кажуть зміни, якщо на них дивитися в історичній перспективі. Та й у цілком прикладних речах є такі ознаки. По-перше, вимоги до великих і маленьких банків однакові, хоча насправді повинні відрізнятися. По-друге, за останній рік кілька комерційних банків залишили ринок, а Альфа-Банк, схоже, найближчим часом все ж націоналізують. Виходить, 70% банківського ринку належитиме державі. Це може вбити ринок. Серед маленьких банків мало технологічних та швидких банків, але тим, хто намагається щось робити, головне не ставити “палиці в колеса”.
- Як допомогти малому бізнесу у такий складний час?
Фондовий ринок може допомогти. Він міг би стати дешевою альтернативою банківським кредитам щодо залучення фондування на ринку. Зрозуміло, що купувати акції невідомого стартапу ніхто не стане. Але почати можна було б з таких гравців, як Розетка, Нова пошта – їхні акції люди купували б. Але під час війни ніхто не запустить фондовий ринок.
- Які плани на цей рік?
Фокус на кредитування, у тому числі POS-кредитування та банківський PDL, тобто швидкий кредит, але за набагато вигіднішою ставкою, ніж видають мікрофінансові компанії. Також у планах безліч партнерських проектів.
- У вас дуже багато партнерств. Це важлива частина стратегії?
Це працює. Це вимагає менше ресурсів, це дозволяє реалізувати ноу-хау людей, які розбираються в цьому краще, ніж ми. Але йдеться лише про синергію Юнекс Банку з бізнесом чи стартапами. А ось співпрацю з іншими банками не можу собі уявити.
