Олена Видиш, юрист SBSB Fintech Lawyers
ЄС тривалий час підтримував послідовні правила ПДВ, але ступінь контролю податкових органів щодо дотримання податкових законів відрізняється в різних країнах. Особливо складно контролювати дотримання вимог Європейського ПДВ компаніями, зареєстрованими поза ЄС. Ці зобов’язання вступають в дію, наприклад, коли компанії пропонують електронні послуги кінцевим споживачам в межах ЄС. До цього часу безліч компаній використовували складності у відстеженні інформації про їх європейських клієнтів, що дозволяло їм уникати сплати ПДВ.
У зусиллях протидіяти цьому типу шахрайства, Європейська Комісія встановила Центральну Електронну Систему Інформації про Платежі (CESOP). Ця система дозволить європейським податковим органам отримувати доступ до даних про транзакції компаній та фізичних осіб, які мають рахунки в європейських банках та альтернативних платіжних установах.
На кого вплинуть нові правила?
Хоча нові правила призначені для контролю за платниками податків, фактичні зобов’язання будуть накладені на постачальників платіжних послуг, включаючи банки, установи електронних грошей та інші платіжні організації, незалежно від їх масштабу. Від цих постачальників буде вимагатися подача стандартизованих електронних звітів кожного кварталу місцевим податковим органам у своїх домашніх державах-членах та, якщо це актуально, в будь-яких приймаючих державах-членах, де вони ведуть бізнес. Податкові органи після того перевірять якість даних і перенаправлять їх до центральної європейської бази даних, CESOP. Як видно, законодавці обрали альтернативний підхід та будуть збирати інформацію про платіжні транзакції безпосередньо від постачальників платіжних послуг. Стверджувати, що послуга не надавалася в ЄС стає складно, якщо оплата за неї походила з європейського рахунку.
Яка інформація буде підлягати обміну?
Стандартизований звіт міститиме інформацію про транскордонні транзакції, здійснені постачальниками платіжних послуг та їхніми бенефіціарами. Ця інформація включатиме такі дані, як
- Ідентифікатор платіжної установи бенефіціара (BIC, IBAN або інший);
- Дані про отримувача (назва, адреса, номер платника ПДВ або податковий номер, ідентифікатор рахунку);
- Деталі транзакції (ідентифікатор транзакції, сума, валюта, дата і час, країна походження, інформація про повернення коштів).
Платіж вважається транскордонним, якщо платник і одержувач знаходяться в різних державах-членах ЄС або якщо одержувач знаходиться в третій країні. Місцезнаходження платника в першу чергу визначається за номером IBAN або BIN.
Коли будуть впроваджені нові правила?
Законодавчі зміни, що запроваджують ці вимоги, були прийняті в лютому 2020 року:
- Директива (ЄС) 2020/284 від 18 лютого 2020 року внесла зміни до Директиви про ПДВ 2006/112/ЄС, включивши нові зобов’язання для постачальників платіжних послуг;
- Регламент (ЄС) 2020/283 від 18 лютого 2020 року вніс зміни до Регламенту Директиви про адміністративне співробітництво № 904/2010 шляхом створення “CESOP” для боротьби з шахрайством з ПДВ.
Державам-членам було надано час до кінця 2023 року для приведення свого законодавства у відповідність до нових вимог. Починаючи з січня 2024 року, постачальники платіжних послуг зобов’язані звітувати в CESOP, причому перші звіти мають бути подані до 30 квітня за перший квартал 2024 року.
Як використовуватиметься інформація з CESOP?
Інформація, зібрана через CESOP, буде використовуватися кількома державними установами, включаючи фахівців з податкового шахрайства, податкові органи, фінансові регулятори та регулятори з питань захисту персональних даних. Податкові органи ретельно вивчатимуть дані для виявлення потенційних зловживань або помилок у сфері ПДВ, тоді як фінансові регулятори використовуватимуть їх для виявлення шахрайських операцій та інших порушень з боку регульованих фінансових установ.
Очевидно, що європейські податкові органи тепер матимуть розширений пул інформації для ретельної перевірки на предмет розбіжностей або помилок у стягненні та нарахуванні ПДВ. Щоб гарантувати дотримання податкового законодавства та мінімізувати потенційні ризики, компаніям, які продають товари та/або послуги до ЄС, рекомендується провести внутрішній аудит. Залучення сторонніх експертів, досвідчених у податкових питаннях, може допомогти виявити будь-які порушення та розробити стратегії для зменшення ризиків, що в кінцевому підсумку допоможе зберегти ресурси компанії та підтримати її позитивну репутацію.
