Днями стало відомо, що Національний банк України готується до другого експерименту із використання цифрової гривні (е-гривні) до кінця 2024 року. Регулятор розіслав банкам запрошення для участі у пілотному проєкті. Ті з них, які підтвердять участь, будуть запрошувати своїх клієнтів. Як працюватиме е-гривня та які переваги може принести Україні?
Що таке CBDC?
Цифрова валюта центрального банку – це аналог готівкових коштів, що є законнним платіжним засобом на території тієї чи іншої країни. CBDC часто порівнюють з криптовалютами через використання технології блокчейн, проте на відміну від крипти CBDC має централізований контроль – її емітентом є центральний банк.
Станом на кінець минулого року можливості створення CBDC вивчали більше 100 країн – 60% від усіх держав світу. Однак тільки 11 країн затвердили цифрові валюти, ще 53 перебувають на стадії попереднього планування, а 46 поки що тільки вивчають новий інструмент, свідчить дослідження BIS.
Ключовими перевагами CBDC називають пришвидшення та здешевшання платежів, підвищення фінансової інклюзії, ефективність боротьби з відмиванням коштів та шахрайством, а також надійність збереження коштів.
Що таке е-гривня?
НБУ також працює над власною CBDC. Е-гривня – це електронна форма грошової одиниці України, емітентом якої є Національний банк.
Ключове призначення е-гривні, на думку регулятора, – ефективно виконувати всі функції грошей, доповнюючи готівкову та безготівкову форми гривні. У Нацбанку зазначають, що розробка та впровадження е-гривні в Україні сприятиме:
- еволюції платіжної інфраструктури України;
- цифровізації економіки;
- подальшому поширенню безготівкових розрахунків, зменшенню їх вартості;
- зростанню рівня прозорості розрахунків;
- підвищенню довіри до національної валюти загалом.
Де можна буде використовувати е-гривню?
Національний банк розглядає та аналізує такі варіанти використання е-гривні:
1. Інструмент для роздрібних безготівкових платежів фізичних осіб (P2P, P2B)
Е-гривня розглядається як інструмент для здійснення миттєвих роздрібних платежів фізичними особами, що може стати альтернативою існуючим засобам та інструментам роздрібних платежів – готівці, платіжним карткам, платіжним дорученням та електронним грошам.
2. Інструмент для цільових соціальних виплат (G2P)
Держава може виплачувати громадянам цільові соціальні виплати в е-гривні з можливістю функціоналу «розумних» цільових грошей (можуть витрачатись тільки на конкретні цілі).
3. Інструмент для розрахунків за цінними паперами та іншими фінансовими інструментами (B2B)
Е-гривня розглядається як інструмент швидких прямих розрахунків за цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, в тому числі без участі банківської системи (прямі розрахунки через гаманці е-гривні), що зможе забезпечити прямий доступ небанківських фінансових установ. Токенізація фінансових інструментів відкриє можливість укладання смарт-контрактів (тобто миттєвих та безвідкличних контрактів).
4. Інструмент для корпоративних платежів юридичних осіб (B2B)
Е-гривня та її інфраструктура може використовуватись як інструмент для швидких «оптових» платежів між юридичними особами всередині країни.
5. Інструмент для транскордонних платежів (B2B, Р2Р, Р2В)
Е-гривня та її інфраструктура може використовуватись як інструмент для транскордонних платежів між юридичними особами та/або фізичними особами. Забезпечується за рахунок взаємодії з іншими центральними банками.
6. Дохідний фінансовий інструмент
E-гривня – фінансовий інструмент, що може бути використаний лише з метою зберігання і накопичення коштів. На е-гривню може нараховуватись відсоток. В цьому юз-кейсі е-гривня не є платіжним інструментом.
Як просувається проєкт із впровадження е-гривні?
Перший експеримент із застосування е-гривні НБУ провів у 2018 році, ставши одним із перших центральних банків у світі, котрі почали тестувати використання цифрових грошей. В межах першого пілотного проєкту Нацбанк випустив 5443 е-гривні, якими користувалися лише працівники регулятора.
Загалом, тоді було здійснено 208 операцій переказу між е-гаманцями, 82 операції поповнення цих гаманців, 42 операції обміну е-гривень на безготівкові гроші, 40 операцій переказів для потреб бійців, які воювали на Донбасі, та 19 операцій поповнення мобільного рахунку.
У листопаді 2022 року Нацбанк презентував проєкт концепції е-гривні, а також можливий дизайн, архітектуру, характеристики та переваги. Далі проєкт продовжив опрацьовуватися спільно з учасниками платіжного ринку, учасниками ринку віртуальних активів та державними органами, зокрема з Міністерством цифрової трансформації. На початку 2023 року саме Мінцифри просило Національний банк пришвидшити запуск електронної гривні, аби проєкт запрацював ще торік.
І ось стало відомо, що регулятор готується до другого експерименту із використання цифрової гривні (е-гривні) до кінця 2024 року. Участь у ньому зможуть взяти всі охочі. Банківські та небанківські установи будуть агентами центрального банку по розповсюдженню грошей, обміну і надання можливості користувачам ними розпоряджатись з використанням своїх мобільних застосунків.
Після того, як НБУ розумітиме, скільки банків та їхніх клієнтів реально забажають взяти участь у тестуванні національної цифрової валюти, він оголосить обсяг емісії е-гривні. Розпочати другий пілотний проєкт з використання е-гривні НБУ планує у другій половині 2024 року. Орієнтовано, він триватиме близько пів року. У межах експерименту всі охочі зможуть обміняти на е-гривню свої готівкові та безготівкові гроші та розраховуватися цифровими грошима в режимі офлайн.
Вас також зацікавить – Цифрове євро: яким буде електронний аналог європейської валюти
