Днями стало відомо, що Національний банк готує рішення щодо обмеження переказів з картки на картку. Йдеться про місячні ліміти в 30 вихідних переказів та 100 тисяч гривень. Готове рішення може з’явитися протягом місяця. Навіщо регулятор впроваджує зміни та хто такі “дропи”?
Навіщо вводити обмеження та що пропонує НБУ
Регулятор пропонує встановити ліміти на вихідні P2P-перекази на рівні 100 000 грн та 30 операцій на місяць в одному банку. Тобто, якщо у людини картки в різних банках, то ліміти діятимуть по кожному з них. При цьому вхідні перекази не обмежуватимуться. Крім того, операції за реквізитами IBAN не лімітуватимуться й надалі будуть доступні всім без винятку.
Рішення про обмеження вихідних переказів з картки на картку регулятор розглядає на тлі поширення небезпечної тенденції на фінансовому ринку – використання банківських рахунків громадян як “транзитних” для переказу та відмивання незаконних коштів. Як повідомили в НБУ, десятки тисяч рахунків можуть використовуватися для маскування незаконної діяльності під звичайні операції фізосіб. Такі схеми дозволяють злочинцям ухилятися від сплати податків під час війни, організовувати фінансування інформаційних кампаній та диверсій з боку рф, вести незаконну господарську діяльність тощо.
Нацбанк зазначає – після проведення заходів у рамках боротьби з так званим міскодингом тіньовий ринок почав активно розкручувати схему з дропами. В минулому році обсяги переказів P2P з використанням карток зросли з 210 млрд у січні до 247 млрд у грудні. Це перевищує обсяги покупок і отримання готівки за допомогою платіжних карток.
Банки з осені 2023 року зафіксували аномальне зростання обсягів P2P-переказів по системі. На це явище звернули увагу і представники Міжнародного валютного фонду, і РНБО, розповів голова НБУ Андрій Пишний. Один із найбільших банків-емітентів виявив понад 12 тис. клієнтів-дропів лише за жовтень 2023-квітень 2024 р. По кожній такій картці проходили сотні тисяч чи навіть мільйонів гривень платежів за короткий термін.
То хто ж такі “дропи”?
Це люди, які за певну винагороду передають доступ до реквізитів своїх банківських рахунків стороннім особам. Через рахунки дропів переказують гроші, здобуті в результаті кіберзлочинів чи від торгівлі наркотиками, зброєю або інших незаконних операцій.
Через “орендовані” картки дропів за короткий проміжок часу проводять сотні Р2Р-переказів на суми, які не співпадають із заявленими доходами, що отримував клієнт. Наприклад, пенсіонер чи студент отримує та переказує через свій рахунок сотні тисяч гривень за кілька днів. Платіжна історія такої людини після цього зіпсована, зазначили в НБУ. Це може створити проблеми з доступом до фінансових послуг для таких людей у майбутньому.
Найчастіше дропами погоджуються бути представники соціально незахищених верств населення, пенсіонери, студенти. Вони передають свої реквізити свідомо або під впливом соціальної інженерії.
Типова поведінка дропа:
- новий клієнт в банку, або відсутність транзакцій протягом тривалого часу, після чого відразу починається аномальна активність за карткою (висока інтенсивність зарахувань та відправлень, обороти можуть сягати понад 100 тис. грн за декілька днів);
- понад 97% обороту складають перекази, майже завжди відсутні звичайні операції з купівлі товарів та послуг або отримання готівки;
- в операцій переказів майже немає, або рідко зустрічаються спільні критерії чи показники: різні чеки, різні отримувачі, різні відправники;
- кількість операцій переказів може досягати сотень за годину.
Народний депутат і перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк навів декілька прикладів дропів серед клієнтів банків.
1. Наймана працівниця підприємства з смт. на Вінниччині:
- Вік 52 роки.
- Розмір доходів до 20 тис. грн в місяць.
- Зареєструвалась в 4 банках через дистанційний онбординг.
- Через 2 тижні почала отримувати понад 17 Р2Р-транзакцій на день від різних відправників та переказувати кошти до інших банків.
- Щоденний обсяг транзакцій за карткою сягнув 160 тис. грн.
2. Студент з Одеси:
- Вік 19 років.
- Розмір доходів до 20 тис. грн.
- Відкрив з інтервалом в тиждень рахунки в двох банках, користуючись дистанційним онбордингом.
- Провів за один місяць транзакцій на суму 300 тис. грн в обох банках.
3. Наймана працівниця з Миколаєва:
- Вік 38 років.
- Розмір доходів до 11 тис. грн.
- Відкрила рахунки в 4 банках, використовуючи дистанційний онбординг, вірогідно знаходячись за кордоном.
- Піковий оборот сягнув 980 тис. грн в місяць від різних відправників та до різних отримувачів.
4. Безробітний із села на Миколаївщині:
- Вік 20 років.
- Розмір доходів до 8 тис. грн.
- Відкрив рахунок в одному з українських банків.
- Через три місяці після відкриття рахунку почались транзакції отримання та відправки P2P-переказів.
- Cума переказів склала 1,8 млн грн в місяць за 453 транзакції.
5. Пенсіонерка з Харкова:
- Вік 67 років.
- Розмір доходів до 20 тис. грн.
- За одну ніч проти 26.12.2023 у банку, де обслуговується, було відкрито 9 депозитних рахунків (серед яких були назви «На автобус», «На діамант», «На пікап») для
- накопичення коштів.
- За ніч було зібрано понад 2,1 млн грн., усі зібрані кошти були виведені з рахунку у період з 8 по 14 годину 26.12.2024.
- Клієнтка була переконана, що збирає кошти на потреби ЗСУ.
На кого вплинуть нові обмеження?
НБУ дослідив операції клієнтів 7 найбільших транзакційних банків (понад 91% всіх емітованих карток) за два квартали 2024 року й визначив, що обмеження в 30 операцій на місяць не відчують 98,44% клієнтів банків. Обмеження за сумою не вплине на 95% клієнтів.
При цьому клієнти з офіційними доходами більше заявленої суми та потребами проводити більшу кількість операцій можуть звернутися до свого банку та надати документальне підтвердження джерел походження коштів та обґрунтування операцій.
Також одним із найгостріших питань, які виникли у суспільстві після новини про заплановані обмеження, є вплив на діяльність волонтерів. Як підкреслили в Нацбанку, нові норми не створюватимуть ніяких обмежень та ускладнень волонтерам, вони зможуть продовжити спільні збори на підтримку ЗСУ, адже кількість вхідних операцій на картку не змінюється.
“Ми завчасно та відкрито поділилися нашими планами, щоб вивчити думку громадськості, волонтерів і за потреби мати змогу відкалібрувати окремі деталі. Орієнтовно – за місяць”, – заявив голова НБУ Андрій Пишний і додав, що Нацбанк ініціює зустріч з волонтерами, щоб вислухати їхню думку й почути всі “за” та “проти”.
