Міністерство цифрової трансформації за участі профільного бізнесу, науковців та освітян з експертного комітету зі штучного інтелекту при міністерстві розробило та презентувало дорожню карту з регулювання ШІ в Україні. Документ має допомогти українським компаніям підготуватися до ухвалення закону-аналога AI Act Європейського Союзу та захистити громадянам від ризиків ШІ.
Як зазначається у релізі міністерства, важливим фокусом в документі є права українців у цифровому просторі, а також створення безпечного середовища, у якому ШІ допомагатиме суспільству, а не створюватиме додаткові загрози.
В основі впровадження регулювання штучного інтелекту виклали bottom-up підхід, який передбачає рух від меншого до більшого. Спочатку бізнесу надаються інструменти для підготовки до майбутніх вимог, а після цього буде ухвалено закон. Цей підхід, на думку представників міністерства, враховує інтереси всіх ключових стейкхолдерів і дає змогу знайти баланс між інтересами бізнесу та захистом прав громадян.
“Формувати культуру саморегуляції бізнесу планується кількома шляхами. Зокрема, підписанням добровільних кодексів поведінки, які свідчитимуть про етичність використання ШІ компаніями. Ще один інструмент — Біла книга, що ознайомить бізнес із підходом, термінами та етапами впровадження регулювання. Також планується публікація рекомендацій — загальних і секторальних, щоб дати відповідь на запитання, що і як потрібно робити, щоб підготуватися до ухвалення закону”, — підкреслив заступник Міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.
У документі зазначається, що перший етап цього підходу триватиме 2–3 роки та включатиме надання бізнесу можливостей та інструментів для підготовки до майбутнього регулювання, державі — час для розуміння ринку, ризиків та набуття фактичної спроможності впроваджувати закон (створення регулятора), а громадянам — обізнаність в тематиці.
Мова йде про формування спроможностей майбутнього регулятора та підготовка індустрії до майбутніх вимог (регуляторний сендбокс, HUDERIA, AI Labeling), прогнозування майбутніх вимог (біла книга) та визначення, що і як робити зараз (добровільні зобовʼязання (кодекси поведінки), публікація гайдів).
На другому етапі очікується початок імплементації AI Act, що ймовірно припаде на час отриманням вимог від ЄС щодо його імплементації. Припускається поступова імплементація із поступовим впровадженням найбільш вимогливих положень (bottom up 2 етапу).
Очікується, що підготовка закону розпочнеться у 2024 році, після прийняття акта в ЄС. Серед можливих таймлайнів імплементації регулювання ШІ в Україні зазначаються 2026–2027 роки.
Україна ще на початку серпня слідом за американськими та європейськими колегами взялася за регулювання штучного інтелекту. Тоді було проведено стратегічну сесію із залученням експертів, урядовців, народних депутатів та юристів.
Згодом був утворений Комітет з питань розвитку сфери штучного інтелекту при Мінцифри, в який увійшли понад 50 учасників. Наступних два роки його очолюватиме Олексій Молчановський, керівник магістерської програми Data Science Українського Католицького Університету. Співголова — президент Київської школи економіки Тимофій Милованов. Також у комітеті знаходяться Анна Булах — голова з етики ШІ та партнерств у Respeecher, Дмитро Волошин — технічний директор Preply, Дмитро Швець — співзасновник Reface, керуюча партнерка CleverAgri Ірина Кравець, СЕО Deus Robotics Павло Пікулін та інші.
Раніше передбачалося кілька можливих стратегій регулювання ШІ — імплементація AI Act, розробка власного регулювання чи британська модель (не робити окреме регулювання, а внести зміни, що стосуються штучного інтелекту, до відповідних законів).
