11% респондентів опитування, проведеного компанією “Опендатабот” у партнерстві з Національним банком, повідомили, що ставали жертвою шахраїв з початку повномасштабного вторгнення. Частіше до пастки шахраїв потрапляли жінки (13,6%), ніж чоловіки (9,1%), а за віком серед жертв шахраїв переважають молодь (18–24 років) (14%) та люди у віці 65+ (11,5%).
Як зазначається в релізі опитування, в якому дистанційно взяли участь 112,9 тисячі респондентів, опитування мало на мені дослідити поведінки та знань населення з платіжної безпеки та включало питання про фінансовий номер телефону, правила захисту акаунтів у соціальних мережах, електронної пошти, інтернет-банкінгу, випадки платіжного шахрайства за час повномасштабного вторгнення та правила платіжної безпеки в інтернеті та під час телефонних розмов.
Більшість шахрайських випадків сталося під час купівлі чи продажу товарів в інтернеті — 52,7%. Шахрайства з фішинговими посиланнями займають частку в 18,6%, злам акаунтів у соцмережах — 12%, а виманювання інформації через телефон — 10,2%.
Найчастіше шахраї ошукували своїх жертв на суму до 500 грн — 28,9%, та на суму понад 5000 грн — 25%. Випадки шахрайств за сумою розрізі від 2000 до 5000 грн зайняли 17,5%, від 1000 грн до 2000 грн — 13,8%, а від 500 грн до 1000 грн — 14,8%.
72,3 % респондентів, які стали жертвами шахрайства, не зверталися до Департаменту кіберполіції Національної поліції. З них 53,1% не вважали, що Кіберполіція допоможе, а 27,7% не знали, що це необхідно робити. Лише 27,7 % жертв шахрайства повідомили про свій випадок Кіберполіцію.
Виявилося, що більшість респондентів знають, яку інформацію безпечно повідомляти про платіжну картку та рахунки представнику банку телефоном, проти 9,6% респондентів, які не знають. З них 1,6% вважали, що працівникам банку можна повідомляти телефоном 16-значний номер картки та три цифри на звороті картки, 1% — ПІН-код та пароль до інтернет-банкінгу, а 7% готові повідомити всю запитувану інформацію.
Особи у віці 65+ мають найбільші ризики стати жертвами телефонних шахраїв, які видають себе за працівників банків, тоді як молоді люди мають найкращі шанси уникнути цього виду шахрайства. Лише 76,6% респондентів віком 65+ знають, яку інформацію безпечно повідомляти працівнику банку телефоном. Водночас у населення віком 18–24 роки цей показник становить 93,4%.
Фінансовий номер телефону, що прив’язаний до банківських рахунків, виявився захищений реєстрацією на паспорт або контрактом з мобільним оператором лише у 51,2% респондентів, а 48,8% респондентів все ще не захищають свій фінансовий номер телефону.
Вигадуючи паролі, 15,7 % респондентів використовують власне ім’я, ім’я чи прізвище своїх рідних, дати народження, кличку домашнього улюбленця та іншу персональну інформацію. Дослідники підкреслюють, що чоловіки рідше використовують персональну інформацію та загальновідомі комбінації при створенні паролів, в порівнянні з жінками. Загалом 50,2 % респондентів повідомили про використання одного паролю для різних акаунтів у соцмережах та інтернет-банкінгу.
На думку респондентів, жертвою шахраїв в інтернеті може стати будь-хто (60,9%) та пенсіонери (37,4%). Серед перспективних цілей шахраїв про працююче населення зазначив лише 1% опитаних, а про учнів, студентів та молодь, яка щойно почала працювати — 0,3%, 0,2% та 0,2% відповідно.
