10 грудня ПриватБанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк та Універсал Банк за підтримки Незалежної асоціації банків України (НАБУ) та Асоціації українських банків (АУБ) підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Документ стосується взаємодії банків та надавачів платіжних послуг із клієнтами-фізичними особами, ФОП та ФОП як частини групи пов’язаних компаній, удосконалює та стандартизує підходи банків щодо моніторингу операцій клієнтів. З якою метою було підписано Меморандум та що він передбачає – детальніше нижче.
Боротьба з “дропами”
Українські банки з осені 2023 року зафіксували аномальне зростання обсягів P2P-переказів по системі. Наприклад, один із найбільших банків-емітентів виявив понад 12 тис. клієнтів-дропів лише за жовтень 2023-квітень 2024 р. По кожній такій картці проходили сотні тисяч чи навіть мільйонів гривень платежів за короткий термін. Ця небезпечна тенденція на фінансовому ринку отримала назву “грошові мули”, або схеми з “дропами”. Вона передбачає використання банківських рахунків громадян як “транзитних” для переказу та відмивання незаконних коштів.
Як розповідали в НБУ, десятки тисяч рахунків можуть використовуватися для маскування незаконної діяльності під звичайні операції фізосіб. Такі схеми дозволяють злочинцям ухилятися від сплати податків під час війни, організовувати фінансування інформаційних кампаній та диверсій з боку рф, вести незаконну господарську діяльність тощо.
Навесні цього року стало відомо, що Національний банк готує рішення щодо обмеження переказів з картки на картку для боротьби з “дропами”, а вже з 1 жовтня було встановлено тимчасовий ліміт для карткових переказів між фізособами у розмірі 150 000 гривень на місяць для вихідних платежів. Джерела на фінринку повідомляли, що у перший місяць обмежень обсяг P2P-операцій знизився на 5,2 млрд грн, однак одночасно перекази IBAN зросли на 4 млрд грн. Тож банки продовжили посилювати обмеження.
Підписаний вчора меморандум має на меті унеможливлення використання карток та платіжної інфраструктури шахраями та іншими зловмисниками, кажуть в Нацбанку. Наразі його підписали чотири великих банки-емітенти, проте інші банки та надавачі платіжних послуг мають намір доєднатися найближчим часом.
Ключові моменти
Банки, що підписали меморандум, впроваджують уніфіковані підходи, зокрема до процесів:
- належної перевірки клієнтів на етапі встановлення ділових відносин;
- моніторингу фінансових операцій по рахункам клієнтів відповідно до наявної інформації про клієнта та фактично здійснювані операції;
- встановлення автоматизованих цілодобових правил моніторингу платіжних операцій з особливою увагою на моніторингу та обмеженню операцій у нічний час (з 24:00 по 06:00), для виявлення випадків не характерної фінансової поведінка, та протидії шахрайським схемам, викраденню коштів через засоби соціальної інженерії, недопущення участі клієнтів у схемах допрів;
- встановлення правил на здійснення фінансових операцій (надання продуктів/послуг) клієнтів відповідно до узгоджених підходів та процедур, які базуватимуться на ризик-орієнтованому підході;
- обміну інформацією між банками-учасниками Меморандуму про клієнтів та їх діяльність, яка містить ознаки підозрілості у відповідності до вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ.
Що означає ризик-орієнтований підхід у правилах здійснення переказів? Банки не встановлюватимуть ліміти на операції клієнтів з підтвердженими джерелами доходів (зокрема зарплатних клієнтів та інших клієнтів з підтвердженими доходами), а також волонтерів, ідентифікованих надавачем платіжних послуг згідно вимог Постанови 18. Якщо ж документально підтвердженого доходу немає, то банки зобов’язуються встановити ліміти, які також поширюватимуться на перекази за реквізитами IBAN, в таких розмірах:
- з 01 лютого 2025 року – по клієнтам “високого” рівня ризику до 50 тисяч гривень на місяць;
- по клієнтам “середнього” та “низького” рівня ризику поетапно: з 01 лютого 2025 року – до 150 тис грн/міс; з 01 червня 2025 року – до 100 тис. грн/міс.
Ліміти не включатимуть операції з переказу коштів між двома рахунками, які клієнт відкрив в одному банку. Також за наявності документально підтверджених доходів клієнта, що перевищують встановлений на дату ліміт, банки будуть здійснювати перекази в рамках підтвердженого доходу.
Окрім того, клієнт під час обслуговування має право звернутися до надавача платіжних послуг-учасника із запитом для підвищення встановленого ліміту з обов’язковим наданням документального підтвердження коштів.
Підписанти також наголосили на запровадженні додаткових кроків у співпраці з Національним банком і держорганами, а саме:
- наданні учасникам доступу до офіційної інформації про дохід клієнта, судові справи тощо за допомогою Дії;
- створенні централізованого реєстру сумнівних клієнтів зокрема із ознакою “дроп”, як додаткове джерело інформації для вивчення клієнта при встановленні/перегляді ділових відносин.
Перевірка ФОПів
Банки також введуть обмеження на кількість рахунків, відкритих у одній валюті для одного клієнта, на рівні не більше трьох рахунків для клієнтів без документально підтверджених джерел доходів. Це не стосується депозитних, кредитних рахунків та рахунків, відкритих для використання клієнтами програм державної підтримки (єВідновлення, “Національний кешбек” та інші).
Окрім того, банки домовилися, що для новостворених ФОП (до 6 місяців) із сумою річного доходу згідно 1 групи оподаткування (високий ризик) запроваджують поглиблене вивчення його бізнес діяльності під час встановлення ділових відносин (суть, масштаб та вид діяльності клієнта, вид послуг/продуктів, за якими клієнт звертається до банку, обсяг фінансових операцій, які планує проводити клієнт у банку протягом місяця тощо) та посилений моніторинг операцій по рахунку у відповідності до суми середньомісячного доходу на місяць по 1 групі оподаткування.
Для ФОП на загальній системі оподаткування або спрощеній системі 2-3-ї групи відбуватиметься вивчення клієнта у відповідності до власного ризик-орієнтованого підходу.
Посилення фінмоніторингу: реакція суспільства
За словами в.о. Виконавчого директора НАБУ Дмитра Глінського, підписаний банками та асоціаціями меморандум в першу чергу передбачає синхронізацію підходів до виконання банками функцій, вже покладених на них законодавством. “Банки і поза меморандумом мають належно вивчати своїх клієнтів, забезпечувати фінансовий моніторинг їх транзакцій та попереджати шахрайство. Проте зусиль окремих банків не завжди достатньо. Запровадження спільних підходів у цих питаннях дозволить більш системно та ефективно протидіяти тіньовому сектору”, – впевнений Дмитро Глінський. Він додає, що уніфікація ринкових практик щодо вивчення клієнтів та моніторингу їх операцій дозволить уникнути викривлення конкуренції між банками за рахунок істотно різних підходів до фінансового моніторингу.
“Для переважної більшості пересічних користувачів банківських послуг запропоновані ліміти не матимуть впливу. Основна мета Меморандуму – протидія протиправному використанню української платіжної інфраструктури та створення рівних умов для всіх учасників ринку. Ми переконані, що ініціативу підтримають всі банки та небанківські надавачі платіжних послуг”, – сказав президент Асоціації українських банків Андрій Дубас.
Проте посилення фінмоніторингу викликало спірні реакції. Зокрема, існують думки, що ці заходи можуть негативно вплинути на економічну активність – обмеження стосуються і звичайних громадян, і підприємців, що може призвести до зменшення обсягів економічних операцій. Окрім того, прогнозується зростання обсягів готівкових розрахунків.
Як розповів Дмитро Глінський, клієнти, які мають підтверджені доходи, або є волонтерами, зараз і в майбутньому безперешкодно користуватимуться платіжними послугами в потрібних їм обсягах.
Разом з тим, у меморандумі окреслені умови, за яких банки застосовуватимуть спрощені або посилені заходи перевірки клієнтів, а також підходи до поетапного обмеження операцій для клієнтів з непідтвердженими джерелами доходів у залежності від рівня ризику.
“Ще раз підкреслю – “біла” економіка жодним чином не буде обмежена у користуванні платіжними послугами фінансового сектору, тож для її скорочення внаслідок уніфікації банками підходів до фінмоніторингу підстав нема”, – підкреслив представник НАБУ.
Очевидно, що боротьба з тіньовим сектором продовжуватиметься, тож встановлені ліміти на перекази можуть бути не остаточними.
