Мікрокредитування, або так звані “швидкі позики до зарплати”, здобули чималу популярність серед українців завдяки доступності та зручності. Проте тривалий час ця сфера була значною мірою нерегульованою. В 2021 році депутати внесли зміни до Закону України “Про споживче кредитування”, які торкнулися правовідносин саме у сфері мікрокредитів. Нині ж Національний банк пропонує внести нові зміни, спрямовані на реалізацію концепції відповідального кредитування. Що необхідно змінити, на думку регулятора, та як анонсовані зміни коментують гравці ринку мікропозик? Про це детальніше в статті.
Обмеження максимального рівня ставки
Перше та ключове серед пропозицій НБУ – це обмеження максимального рівня ставки за споживчими кредитами на рівні 0,8% в день. Нині ж вона становить в середньому 2,5% в день, тобто більше 900% річних, а іноді сягає і 1500% річних.
“Кредити під понад 1500% річних – вкрай нездорова практика. Вона ототожнює послугу споживчого кредиту з “борговим ярмом” та підкреслює невідповідність законодавства України кращим міжнародним практикам, у тому числі країн ЄС, до спільноти яких ми прагнемо приєднатися. Таку невідповідність потрібно прибирати – і бажано якнайшвидше. І ми це зробимо”, – так прокоментував цю пропозицію Голова Національного банку Андрій Пишний.
За даними Світового банку за 2020 рік, 63 країни зі 108, що досліджувалися, впровадили обмеження щодо граничних розмірів процентних ставок. Серед них США, Велика Британія, країни ЄС, Сингапур та інші.
Польща, зокрема, встановила граничний розмір процентної ставки на рівні 16% річних та граничний розмір непроцентних витрат, що не можуть перевищувати 25% від загальної суми кредиту та 30% від загальної суми кредиту на рік. У Литві діють обмеження процентної ставки на рівні 75% річних, водночас розмір усіх інших витрат не має перевищувати 0,04% від загального розміру споживчого кредиту.
В країнах Азії також діють різні обмеження вартості споживчих кредитів для населення. В Сингапурі незабезпечені споживчі кредити підлягають обмеженню процентної ставки – 4% на місяць. А в Японії обмежують номінальну процентну ставку на рівні 20% річних.
У Великій Британії максимальна процентна ставка не може перевищувати 0,8% на день, а загальна вартість кредиту (включаючи всі нараховані проценти та платежі) – 100% від тіла кредиту. Окрім того, кредитори зобов’язані проводити якісну оцінку кредитоспроможності позичальника. Вони не можуть надавати кредити, якщо це може призвести до того, що клієнт потрапить у більшу фінансову скруту.
Як розповіла Ольга Лобайчук, начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного банку, середній розмір мікропозики складає 5000 грн, найпопулярніший термін кредитування – 14 днів. При денній ставці 2,5% через два тижні клієнт має повернути 6750 грн (вартість кредиту складе 1750 грн).
Мінімальна зарплата нині – 6700 грн, тобто 3350 грн. за 14 днів. Тобто, якщо уявити, що таку позику оформив споживач, дохід якого складає мінімальну заробітну плату, то за користування кредитом він повинен сплатити понад 50% свого доходу.
За словами Ольги, сукупна вартість для споживача такого кредиту не повинна перевищувати 20% від його доходу. А ризики, пов’язані з неповерненням коштів, кредитори можуть зменшити за рахунок проведення якісної оцінки кредитоспроможності своїх позичальників.
Зміни в аналізі споживачів
За даними Національного банку, 70% миттєвих онлайн-кредитів оформлюються вночі, в тому числі, з метою зробити ставку в онлайн-казино або для покриття моментальної необдуманої потреби. А оскільки, зазначає регулятор, оцінка кредитоспроможності позичальників практично не здійснюється, у вразливих верств населення, таких як малозабезпечені громадяни, особи без стабільного доходу, студенти, виникає суттєва заборгованість, яку найчастіше вони не в змозі “погаситиˮ.
Тож внесеними змінами у закон Національний банк пропонує надати йому право встановлювати мінімальні вимоги до процесу перевірки кредитоспроможності позичальника. Як зазначив у нещодавньому інтерв’ю Андрій Пишний, ця перевірка не буде такою жорсткою, як у банків, але “дещо наближеною”.
Окрім того, надавачі споживчих кредитів будуть зобов’язані розкривати всі умови отримання позики в рекламі. А за порушення встановлених вимог регулятор пропонує запровадити додаткові штрафні санкції.
Реакція гравців ринку
Ми запитали у Владислава Белана, CEO MyCredit, його думку щодо запропонованих Нацбанком змін, а також про вплив цих змін на діяльність МФО.
“Власне, щодо нового Закону, передчуття двозначні. З одного боку, ідея гарна і мета справедлива, бо покликана зменшити фінансове навантаження на клієнта та відсіяти найменш платоспроможних людей, для яких кредит може стати непосильною ношею. З іншого боку, цей проект потребує значного доопрацювання. Бо якщо його приймуть у тій редакції, що ми маємо наразі, наслідки можуть бути катастрофічні. МФО просто зникнуть як вид фінансових послуг.
Болить те, що зазначений проєкт не обговорювався з ринком. Немає жодних економічно обґрунтованих досліджень щодо необхідності зниження денної ставки. Відсутні підтвердження, що оцінка кредитоспроможності, яка зараз здійснюється кредиторами, є неефективною.
Тому ми вважаємо, що прийняття зазначеного законопроекту в такій редакції є неможливим”, – зазначив Владислав.
Ми також уточнили, що саме варто доопрацювати. Нижче – пряма мова.
Перше: не враховано сучасний стан економіки України. Нагадаю, у нас — повномасштабна війна і люди неохоче беруть кредити в такий важкий період, бо немає впевненості, чи буде завтра робота, дім, а отже, й можливість повернути позичене. Щодо досвіду зарубіжних країн, на який посилаються автори законопроекту, — цей досвід вирвано із контексту.
А як же права кредиторів? Здається, у проекті про них узагалі не подумали.
Нацбанк стверджує, що у 2020 році 63 країни зі 108, що досліджувалися, запровадили обмеження щодо граничних розмірів процентних ставок і це мало позитивну динаміку. Зокрема, йдеться про розвинені країни: США, ЄС, Сингапур та інші.
Але мовчить про те, що:
- Жодна з країн, що запровадили обмеження граничного розміру процентної ставки, не має облікової ставки на рівні 25% річних, як в Україні зараз.
Так, у ЄС 10 травня 2023 року облікова процентна ставка була підвищена і наразі становить 3,75 %.
А в США, на фоні проблем у банківській системі, облікова ставка була підвищена до рекордних 5,25 %.
- Разом із обмеженням ставки, зазначені країни надали кредиторам механізми для легального і швидкого повернення коштів. Там існують електронні суди, аналоги виконавчих написів, тощо. Усе це дозволяє зменшити ризики кредиторів. Тому що і кредитор, і позичальник розуміє, що позичені гроші обов’язково будуть повернені.
Так, у Великій Британії існує система електронних судів (Online Court), яка дозволяє швидко та ефективно вирішувати справи, пов’язані з порушенням умов кредиту. Крім того, там діє система виконавчих написів (Writ of Control), яка дозволяє кредиторам отримати офіційний дозвіл на витребування боргу з недобросовісних позичальників.
- Крім того, усі зазначені країни надають кредиторам розгалужену систему отримання інформації про боржника (аналог наших бюро кредитних історій, які передають інформацію не лише про наявні кредити, але й, наприклад, про рух грошових коштів). До прикладу, у тій же Великій Британії, згідно з правилами Financial Conduct Authority, кредитори мають право запитувати інформацію про рух коштів на банківських рахунках споживача у випадках, коли це необхідно для оцінки кредитного ризику та прийняття рішення про видачу кредиту. Це дозволяє кредиторам краще оцінювати кредитоспроможність позичальника та можливість повернення кредиту.
- Більшість із зазначених країн йшли до поступового обмеження процентної ставки, знижуючи існуючу середню процентну ставку на ринку, даючи ринку адаптуватись. Повертаючись до Великої Британії, там процес обмеження ставок по кредитам здійснювався поступово — протягом майже десяти років. Спочатку вони обмежували річну процентну ставку, потім — поденну. А в США узагалі цей процес тривав кілька десятиліть. В Україні ж середня денна ставка (як кажуть в НБУ) нині становить 3,5% річних, отже, пропонується миттєво знизити її більш ніж в 4 рази.
Друге: не враховано негативний ефект, який буде мати реалізація такого законопроекту на споживачів фінансових послуг.
Так, у суспільстві склалось помилкове враження про те, що кредити, що надаються фінансовими компаніями – це зло. Таке враження склалось на фоні негативних кейсів, які, безумовно, з тих чи інших причин виникають і набувають розголосу. Разом із тим, користі від фінансових компаній набагато більше. Це підтверджується наступним:
1) На сайті офіційного представництва Президента України регулярно створюються петиції про заборону МФО, які поширюються в тому числі в засобах масової інформації та так званих антиколекторських групах, але жодна з них не набрала бодай чверті від необхідної кількості голосів. Це свідчить про те, що послуги МФО є затребуваними. Ліквідація МФО призведе до погіршення економічного статусу великої кількості споживачів фінансових послуг.
2) В Україні послугами небанківських фінансових установ користується близько 3 млн осіб на рік. Із них 80 % є постійними клієнтами, які не допускають прострочень та регулярно користуються послугами фінансових компаній. Це свідчить про те, що клієнти, враховуючи умови та вартість кредиту, продовжують користуватись ними, бо це — зручно, швидко та вирішує їхні проблеми.
3) Найбільша кількість скарг від клієнтів щодо діяльності фінансових установ — це скарги на те, що їм відмовлено у видачі кредиту або надано суму меншу, ніж вони бажали отримати. Це свідчить про те, що:
- мікрофінансування важливе для клієнтів;
- у небанківських фінансових установ існують процедури перевірки та оцінки кредитоспроможності.
4) Середня оборотність кредиту становить 15 днів. Це свідчить про те, що такий вид позик є саме позиками «до зарплати». Вони дійсно необхідні в сучасних умовах. Тому що у багатьох людей, у зв’язку з повномасштабною війною, дохід нестабільний, бувають затримки оплати праці. Отримати ж кредит у такий строк у банківській установі — практично неможливо.
5) Потреби населення в кредитуванні, починаючи з вересня-жовтня 2022 року, повернулися до 50-60% від потреб довоєнного періоду. Проте розмір виданих кредитів свідчить про обережність учасників ринку в скорингових політиках. Нині обсяг ринку тримається на рівні 26% від довоєнного. Тобто, задовольняє попит в кредитуванні лише наполовину.
Банки не мають змоги задовольнити цей попит, бо кредитують не за рахунок власних коштів, а завдяки залученим депозитам. З 24 лютого 2022 року минув понад рік, а більшість банків досі не відновила споживче кредитування. Отже, зупинка кредитування фінансовими компаніями неминуче призведе до зниження купівельної спроможності великої частки населення. Це, в свою чергу, може призвести до пошуку нелегальних шляхів отримання кредиту (наприклад, позички у тіньових кредиторів, тощо).
Третє. Негативний ефект для економіки в цілому.
1) Впровадження запропонованих змін неминуче призведе до зменшення обсягу кредитування небанківськими фінансовими компаніями. Попит на кредитні кошти споживачів на сьогодні і так є не задоволеним, а при введенні зазначених новацій без відповідного аналізу та обговорення, він знизиться ще більше, що призведе до зменшення обороту грошей в економіці.
2) Порушення економічної конкуренції: запропоновану ставку в 0,8 % на день зможуть «витримати» лише великі гравці ринку за рахунок наявності більшої кількості клієнтів і можливості зменшення витрат. Це зумовить ліквідацію значної кількості гравців.
Прийняття запропонованих обмежень на фоні стрімкого скорочення ринку небанківських фінансових послуг та, фактично, виживання бізнесу в умовах повномасштабної війни у нашій країні, є недоцільними на сьогоднішній день. За даними Національного банку України лише за четвертий квартал 2022 року кількість надавачів небанківських фінансових послуг скоротилася на 88 фінансових компаній (17 кредитних спілок, 11 страховиків, 8 ломбардів і 8 юридичних осіб лізингодавців). При цьому, загалом за 2022 рік із ринку вийшли понад 420 установ, серед яких переважна більшість — це фінансові компанії та кредитні спілки.
У 2023 році негативна тенденція до зменшення ринку небанківських установ нікуди не зникла. Наприклад, протягом квітня було виключено з реєстру 21 небанківську установу. Натомість нових гравців з’явилося лише два. Введення додаткових обмежень призведе до закриття абсолютної більшості небанківських установ та, у підсумку, фатальних наслідків для ринку та економіки.
3) Закриття небанківських фінансових установ спричинить «ефект доміно»: скорочення діяльності також інших пов’язаних підприємств та організацій (мобільні оператори, скорингові системи, продуктові IT-компанії, платіжні установи), що разом зумовить зростання кількості безробітних та недоотримання бюджетом податків та зборів. На сьогодні загальна кількість робочих місць, що створюються фінансовими компаніями, — приблизно 5 000 осіб. Обсяг сплачених податків та зборів становить мільярди гривень на рік.
Четверте. Фактичне усунення гравців ринку від участі у розробці важливих регуляторних нормативно-правових актів та необґрунтоване підвищення існуючих штрафів.
1) Внесення змін до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» суперечить принципам та меті державної регуляторної політики України, які полягають у недопущенні прийняття органами державної влади економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності.
Одноосібне прийняття рішень Національним банком України без консультацій з ринком матиме великі ризики прийняття нераціональних нормативно-правових актів, які не будуть сприяти удосконаленню надання фінансових послуг населенню та не відповідатимуть умовам, що склалися на ринку небанківських фінансових послуг.
2) Більшість фінансових компаній, на відміну від банків, здійснюють кредитування за рахунок власних коштів. Відповідно, вони мають повне право брати участь у розробці нормативно-правових актів для регулювання їх господарської діяльності. Поточна редакція «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» є запобіжником для зменшення регуляторного тиску на бізнес, захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання. У зв’язку з цим, Закон поширюється на регуляторні нормативно-правові акти Національного банку України.
Базуючись на зазначених аргументах, Владислав пропонує створити робочі групи з метою проведення попередніх досліджень щодо:
- економічно обґрунтованого розміру денної процентної ставки;
- існуючих моделей оцінки кредитоспроможності та рекомендацій щодо підвищення їх ефективності;
- інших способів вирішення проблем, які існують на ринку та підкреслені Національним банком України. Наприклад, проблему кредитування лудоманів можна вирішити, просто заборонивши їх кредитувати на рівні закону та надавши гравцям ринку доступ до реєстру лудоманів.
За словами Голови НБУ, це лише перша ініціатива, з якою Нацбанк звернувся до парламенту. Тож ми продовжимо спостерігати, чи вдасться гравцям на ринку та регулятору налагодити діалог.
