Верховна Рада не розглядатиме пропозицію запровадити пільгове оподаткування доходів фізичних осіб від операцій з криптовалютою, підтриману Міністерством цифрової трансформації. Очільник парламентського комітету з питання фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев відкинув цю ідею через ризики використання криптоканалу для зменшення оподаткування.
Як зазначив Гетманцев у інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”, парламент не може розглянути цю пропозицію, оскільки це створює передумови для перетоку операцій зі сфер, які оподатковуються за загальною ставкою.
“І ми не хочемо, відверто кажучи, стимулювати криптодіяльність, яка за своєю сутністю є спекулятивною, а не такою, що створює додану вартість та робочі місця”, – підкреслив очільник фінансового комітету.
За словами парламентаря, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку “провалила підготовку цього законопроекту” та “виявилася неспроможною його навіть розробити”. Тому депутат від фракції “Слуга народу” Олександр Сова вніс свій законопроєкт і переніс дискусію на майданчик комітету, де всі дискусії проходять набагато професійніше, швидше та конструктивніше.
У документі, що має запустити регульований ринок криптовалют в Україні, Гетманцев підкреслює два ключові питання: регулятора та оподаткування.
“Якщо говорити про оподаткування, то я послідовний прихильник оподаткування віртуальних активів за повною аналогією із оподаткування прибутку від цінних паперів. Це також позиція МВФ, і думаю, ми від неї не відступимо. Тобто оподатковуємо за загальною ставкою, але оподатковуємо інвестиційний прибуток”, – пояснює народний депутат.
За його словами, закон сьогодні вимагає від громадян при продажі криптовалюти та отриманні доходу у гривні сплатити податок з усієї суми, а не з інвестиційного прибутку. Оскільки нині застосовується загальний принцип оподаткування, закладений у Податковому кодексі, який не бачить крипти як окремого об’єкту оподаткування.
“Все, що ти отримуєш при виведенні крипти в фіат, на 100% оподатковується податком”, – підкреслив Гетманцев.
Також він зазначив, що регулюванням цієї галузі мала б займатися Нацкомісія, оскільки вона “безперечно, сутнісно ближчою до цього”. Водночас парламентар назвав інституційну спроможність цього органу “відверто низькою”.
“Тобто спроможність його регулювати цю галузь спростовуються його неспроможністю підготувати навіть проект закону. З іншого боку Мінцифри, яке пропонується як регулятор, є більш ефективним, але за своєю природою менш відповідає регулюванню ринку крипти, та і у цілому ми вже дуже давно перейшли до системи чіткого розмежування міністерств, як органів, що наділені виключною функцією формування державної політики, від системи регуляторів діяльності на різних ринках”, – пояснив Данило Гетманцев.
Закон про віртуальні активи ухвалено парламентом та підписано Президентом ще у 2022-му. Однак через відсутність впровадження змін до Податкового кодексу законодавство досі не запрацювало. Водночас на рівні ЄС вже ухвалено регламент про регулювання крипторинку MiCA, положення якого Україна повинна імплементувати в національне законодавство.
В березні криптобіржі призупинили виведення коштів на картки українських банків. Користувачам тимчасово запропонували використовувати Р2Р-сервіси. Причиною стало посилення вимог НБУ до відділів комплаєнсу та фінмоніторингу банків та платіжних систем.
Законопроєкт про оподаткування криптовалюти був представлений раніше цього року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, яка імплементувала до нього норми Регламенту ЄС про ринки криптоактивів MiCA. На початку листопада у парламенті зареєстрували оригінальний законопроєкт про податки на віртуальні активи.
Нещодавно в Мінцифри запропонували альтернативний законопроєкт про криптооподаткування. Представники Мінцифри підтвердили намір виключили Національну комісію з регулювання криптовалютного ринку в Україні. У запропонованому міністерством законопроєкті виділяється тільки два регулятори ринку — вони та Національний банк.
Згодом у Нацкомісії заявили, що альтернативний законопроєкт про оподаткування операцій з віртуальними активами, поданий представниками Мінцифри, є “косметичним ремонтом” чинного закону про віртуальні активи.
