Олексій Рубан, директор з інновацій NovaPay
Про те, що фінтех – головна тенденція для фінансової системи загалом, сказали всі, хто має до нього хоч якесь відношення. І це справді наша нова реальність. Чому це так, які перспективи подальшого розвитку, і чому Україні важливо поборотися за своє місце під фінтех-сонцем (спойлер: воно нам вже світить).
Чому фінтех – мейнстрім
Різні дослідження доводять, що глобальний e-commerce як один із драйверів сфери загалом впевнено зростає протягом останніх п’яти років, випереджаючи зростання глобального ВВП – в середньому на 17% кожного року проти 5%. При цьому зростає і частка глобального е-commerce в глобальному ВВП (з 4,5% у 2017 року до фактичних 6,3% у 2021-ому та прогнозних 9,0% у 2024 році). Ба більше, кризові явища – війни та панпідемії, спонукають людей і надалі більше використовувати онлайн-купівлі та онлайн-оплати. Водночас, наявність високої інфляції у всьому світі свідчить про високі споживчі витрати, що навряд чи знизить темпи зростання е-commerce.
Глобальний ринок переказів як ще одна компонента у розвитку фінтеху вже перевищив $1,8 трлн у світовому вимірі. Мова йде як про локальні P2P (Person-to-Person) перекази, транзакції всередині кожної країни, так і про міжнародні перекази. І зростають обидва сегменти.
Прийнято вважати, що будь-який товар має свій життєвий цикл, а будь-який тренд – тимчасовий. Однак, якщо ми говоримо про фінтех, то він залишатимется супер-трендом, бо є основою цифрової економіки. Очікується, що до 2028 року обсяг світового ринку фінансових технологій як послуги досягне 681,6 млрд доларів США, збільшившись у середньому на 16,9%. Це говорить і про привабливість фінтеху вже зараз, і про його перспективи.
Що рухатиме сферу вперед і вгору
Як я вже говорив, умовно розділити напрями розвитку фінтеху можна на сегмент платежів і переказів та сегмент електронної комерції. І хоч хтось наполягає на важливості однієї чи іншої, я вважаю обидві із них нерозривними і навіть взаємозалежними. Бо без платежів неможливо заплатити за товари, які купуються в e-commerce, а без e-commerce не має сенсу говорити про розвиток платежів як напряму. Тож, я бачу сегмент платежів головним драйвером розвитку всієї індустрії. Не дарма 50% інвестицій спрямовано саме сюди.
Цей сегмент включає в себе не тільки самі платежі, а й несе в собі розвиток усіх інструментів, які мають вплив на них. Якщо говорити про підсегменти, то, на мій погляд, найближчими роками свою значущість як повʼязані елементи продовжать нарощувати еквайринг, перекази як такі (включаючи сross-board), кредити та розстрочки, необанки та Open Finance.
Чому український фінтех вже відповідає глобальним трендам
Зважаючи на всю цю модерновість і широкі бізнес-горизонти, у багатьох може виникнути питання «А чому ми ще не там?». Але, якщо Україна тільки інтегрується в європейську спільноту, то український фінтех вже давно є невіддільною частиною глобальної фінтех-екосистеми. Адже кожна третя фінтех-компанія України вже працює на міжнародному ринку, а кожна восьма – на ринку Європи.
Український фінтех ще до великої війни довів, що він – частина світового ринку. У 2019 році Україна була світовим лідером із впровадження ApplePay i GooglePay. Так, повномасштабна війна і глобальна невизначеність знизили рівень інвестицій у галузь, проте не вплинули на кількість гравців українського фінтеху – він вистояв стовідсотково. Навіть більше – українські фінтех-компанії розпочали європейську експансію, і NovaPay – одна із перших українських фінтех-компаній, яка зробила це.
Експортний потенціал чи запорука розвитку українського фінтеху?
Паралельно із обріями і можливостями розвитку українського фінтех, багато розмов точиться про те, що факт того, що українській фінтех вже вбудований в світовий контекст може дати нашій країні, так само і про те, що Україна може дати в цьому розрізі світові.
Відповідь на перше питання, скоріше, очевидна. Бо це – про розвиток нашої економіки, більші ринки збуту і товарообіг, нові робочі місця, більше грошей для відновлення країни. Так, ми стикнемось із конкуренцією, але наша наполегливість, переконаний, дасть нам змогу гідно конкурувати на світовій арені.
В цьому і лежить відповідь на питання, що ми можемо показати світові. Наша модель мотивації, ставлення до роботи, розуміння сфери – найкраще, що є у українців, і що вони можуть дати для розвитку сегменту в світовому контексті. Це не про використання наших трудових ресурсів, це – про їхню силу і глибину. І це про ключову запоруку того, що дозволить нам міцно увійти в глобальний ринок і твердо триматись там.
