Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі на 1 січня 2024 року становила 37.4%, що на 0,8 відсоткового пункта нижче показника на 1 січня 2023 року. Обсяг непрацюючих кредитів за рік скоротився на 9.7 млрд грн – до 422.4 млрд грн.
Як зазначається у релізі Національного банку, ключовим фактором скорочення частки NPL вважається зростання кредитного портфеля, адже кредитування відбувається навіть в умовах повномасштабної війни. У 2023 році завдяки поліпшенню попиту на гривневі кредити з огляду на відновлення бізнес-активності портфель чистих корпоративних кредитів зростав сім місяців поспіль, у тому числі поза межами державних програм. Зростають роздрібні незабезпечені споживчі та іпотечні позики.
Серед інших причин скорочення частки NPL називаються реструктуризація та подальше відновлення обслуговування проблемної заборгованості корпоративними клієнтами, що відбулося переважно в державних банках, а також списання непрацюючих кредитів фізичним особам.
“Попри активну роботу банків із врегулювання непрацюючих кредитів, їхня частка залишається досить високою. Вагомою причиною цього є повномасштабна війна, яка зумовила нову хвилю дефолтів клієнтів”, – наголошують у регуляторі.
За оцінкою Нацбанку, у жовтні 2023 року “воєнні” непрацюючі кредити бізнесу становили 31% їхнього загального обсягу. У роздрібному портфелі за час війни накопичилася понад половина теперішнього обсягу непрацюючих кредитів.
Водночас регулятор визнає, що банки належно оцінюють кредитний ризик та своєчасно визнають проблемну заборгованість. Це підтвердила оцінка стійкості, що завершилася 2023 року.
За даними НБУ, більшість “воєнних” NPL не пов’язані безпосередньо з окупацією або руйнуванням, тож ці позичальники зможуть поновити обслуговування позик з подальшим відновленням економіки. Крім того, фінустанови активно працюють із проблемними активами, передусім проводять реструктуризації.
Опитування банків показало, що вони реструктурували 73 млрд грн, або понад 89% “воєнних” непрацюючих кредитів. Кредити боржників, основні активи яких втрачені чи розташовані на окупованих територіях або в зоні бойових дій, зарезервовані більше ніж на 77%.
“Стандартні інструменти врегулювання в разі втрати активів через війну не працюють, – зазначає Катерина Рожкова, перша заступниця голови Нацбанку. – Банки мають бути гнучкими в пошуку рішень, що дають змогу відновити обслуговування позик, якщо це можливо. Адже це піде на користь передусім самим банкам”.
