Юлія Жулій, Head of PR NovaPay, комунікаційна консультантка
Ще десятиліття тому Литва майже не фігурувала серед фінансових центрів Європи. Сьогодні її фінтех-сектор генерує мільярдні обороти, обслуговує десятки мільйонів клієнтів по всій Європі, а міжнародні компанії відкривають тут свої європейські хаби. Що стоїть за цим фінтех-дивом?
Я живу в Литві та вже понад чотири роки працюю у литовському фінтех-середовищі. І, мабуть, саме тому мені особливо цікаво спостерігати за його розвитком одночасно зсередини й зовні. З одного боку – я інтегрована у місцевий ринок, бачу, як працює екосистема, регулятор, бізнес-культура та щоденна взаємодія між гравцями ринку. З іншого – продовжую активно працювати з українським фінтехом і добре розумію виклики ринку, який лише проходить етап активного становлення.
В силу професії та щирого інтересу до маркетингу й фінтеху я завжди з цікавістю читаю галузеві звіти. Це можливість звірити власні спостереження з тим, що у підсумку стає «знімком» ринку за рік – у цифрах, трендах і фактах.
… Нещодавно я провела вечір за аналізом звіту Lithuania’s Fintech Overview 2025–2026 від Invest Lithuania. І, чесно кажучи, це виявився значно цікавіший документ, ніж просто черговий огляд ринку. Це відображення того, як країна з населенням менше трьох мільйонів людей змогла стати одним із найбільших фінтех-хабів Євросоюзу: 248 фінтех-компаній, майже 40 мільйонів клієнтів по всій Європі та присутність таких гравців, як Revolut, Google Pay і Robinhood.
Я дивлюся на цей кейс як людина з українського ринку, який ще формується. Для мене історія литовського фінтеху – не про «успішний успіх», а про конкретні системні рішення, які роками працювали на одну велику мету. Ось п’ять із них.
1. Зрозуміле регулювання та фінтех-екосистема
Свого часу Литва справді стала одним із головних фінтех-хабів Європи завдяки ставці на зрозумілі правила гри та відкритість до нових фінансових компаній. Саме тоді країна активно позиціонувала себе як юрисдикцію зі швидким та доступним ліцензуванням для fintech-бізнесу.
Втім, ринок і регуляторне середовище суттєво змінилися. Сьогодні Литва – це вже не «швидкий shortcut для отримання ліцензії», а радше одна з найбільш зрілих і fintech-aware юрисдикцій у ЄС. Регулятор добре розуміє специфіку фінтеху, має напрацьовану практику та високі вимоги до комплаєнсу, ризик-менеджменту й операційної стійкості компаній.
Саме тому для багатьох міжнародних фінтех-компаній Литва залишається привабливою не через «простоту», а через передбачуваність процесів, професійний діалог із регулятором та зрозумілі правила роботи на європейському ринку.
2. Ставка на таланти
Сьогодні у фінтех-екосистемі Литви задіяно до 8 000 фахівців, і це вже повноцінна інфраструктура цілої індустрії. Що важливо: вона будувалася свідомо. В країні запровадили дев’ять освітніх програм з фінтеху в університетах і коледжах, а напрямки навчання відповідають потребам галузі. Ця робоча сила формувалася майже десятиліття – в середовищі складного регулювання ЄС. Найбільший попит спостерігається на фахівців з комплаєнсу та технічні команди.
Звіт також фіксує кілька дуже показових тенденцій. За останні п’ять років середній розмір команд у фінтех-компаніях виріс майже на третину. 48% працівників сектору – жінки. А 58% компаній наймають міжнародних спеціалістів у свої литовські офіси. Для мене це не просто статистика про diversity. Це ознака зрілої та відкритої екосистеми, яка здатна приваблювати не лише капітал, а й людей.
3. Регулятор як партнер
Одна з найсильніших сторін литовського кейсу – роль регулятора. Банк Литви тут давно перестав бути лише контролюючим органом. Він став повноцінним учасником екосистеми, який зацікавлений у розвитку ринку.
«Регуляторна пісочниця», програма для новачків Newcomer, постійний діалог із компаніями – це ініціативи центрального банку країни, які створюють середовище, де бізнес розуміє правила гри заздалегідь і може планувати розвиток не «всупереч системі», а всередині неї.
Як приклад, показовий кейс 2025 року – Robinhood обрав Литву для відкриття свого першого європейського хабу і отримав тут першу в країні ліцензію на послуги з криптоактивів. І це не випадкове рішення чи одиничний успіх. Це результат репутації, яку Литва послідовно будувала роками через конкретні регуляторні рішення, а не декларації про «відкритість до інновацій». Литовський регулятор дотримується простого правила: якщо країна хоче залучати сильних міжнародних гравців, вона має бути передбачуваним партнером.
4. Екосистема, яка створює активи
Ознака зрілого ринку – це момент, коли він починає створювати не лише сервіси, а й активи, цінність яких визнає міжнародний ринок. У Литві це вже відбувається.
Checkout.com – один із провідних світових платіжних провайдерів – придбала Blue EMI, литовську компанію, що спеціалізується на випуску євро-стейблкоїнів для інституційних клієнтів. Ebury, британський глобальний фінтех у сфері міжнародних платежів, придбала ArcaPay – вільнюського провайдера транскордонних B2B-платежів для малого та середнього бізнесу на ринках Балтії. І це дуже важливий сигнал: міжнародний капітал заходить у країну не лише через відкриття офісів, а й через поглинання локальних компаній.
Сам звіт також демонструє високий рівень внутрішньої впевненості ринку. 65% литовських фінтех-компаній очікують зростання виручки щонайменше на 10% у 2026 році. 32% прогнозують зростання на 50% і більше. А 77% планують розширення команд. Важливо, що ці цифри виглядають не просто як ринковий оптимізм, а є результатом середовища, яке роками формувало передбачувані умови для розвитку бізнесу.
5. Стратегічна послідовність
Саме цей пункт особисто для мене – найважливіший. Я дуже вірю в системність. І саме тому литовський кейс здається мені таким показовим.
Литва роками йшла до того, щоб стати головним ліцензійним фінтех-хабом ЄС. Країна системно будувала одне й те саме: регуляторну репутацію, екосистему, кадровий потенціал і довіру міжнародного ринку. І саме тому результат виглядає настільки переконливо.
Згідно зі звітом, між 2020 і 2024 роками виручка литовського фінтех-сектору зросла майже вчетверо. І для мене це не історія про різкий стрибок. Це накопичений ефект правильних рішень, які ухвалювали вчасно й послідовно доводили до результату. Литва не мала якихось унікальних природних переваг перед іншими країнами ЄС. Вона просто зробила системний вибір і витримала його в часі. І, мабуть, саме це я вважаю головним уроком литовського фінтех-кейсу.

