Інформаційний портал “Страна.ua” опублікував лист Національного банку до комерційних банків, у якому регулятор наголошує банкам про обов’язок приймати пошкоджені купюри гривні без комісій. Зазначається, що таке нагадування банки отримали на тлі підриву росіянами Каховської ГЕС, в результаті якого внаслідок повені затопило домівки близько шістнадцяти тисяч людей.
Як зазначило ЗМІ, у листі НБУ № 50−0007/40722 від 9 червня 2023 року пояснює, що банки зобов’язані приймати та оформлювати пошкоджену гривню як зношену та не мають права стягувати за обмін чи внесення пошкоджених банкнот на рахунки жодної комісії.
У виданні підкреслили, що правила прийому та обміну старої/зношеної гривні відрізняються від аналогічної практики з доларом, євро та іншими інвалютами. За обмін зношених іноземних грошей банки мають право стягувати плату, а обмін гривні — ні.
Оскільки це національна валюта, яку випускає НБУ, він як емітент може встановлювати правила та вимагати їх дотримання. НБУ обмінює банкам пошкоджену гривню на нову безкоштовно, тому банки не можуть брати плату з клієнтів та зобов’язані приймати пошкоджені купюри гривні без комісій.
Також у НБУ порадили пред’явникам банкнот самостійно не порушувати цілісність групи склеєних банкнот, якщо пошкодження двох або більше банкнот призвело до їх склеювання.
Минулого тижня “Страна.ua” і ряд інших медіа опублікували лист НБУ до комерційних банків, у якому регулятор нібито вимагає збирати дані про всі платежі фізичних осіб та звітуватися про це щотижня. Інформація, яку регулятор нібито вимагав у банків, стосувалася P2P-переказів, оплат в інтернеті та переказів коштів з картки на розрахункові рахунки компаній або виплати на картки клієнтів з рахунку компаній.
У Нацбанку відповіли, що інформація з листа, викладена ЗМІ, яке назвали “підсанкційним проросійським ресурсом”, не відповідає дійсності, а є “провокаційно недостовірною його інтерпретацією”.
За їх словами, запитувані дані не передбачають збору інформації, персональних даних фізичних осіб, а лише юридичних осіб — учасників платіжного ринку. Цю звітність від банків-еквайрів запустили ще в грудні 2022 року і вона стосується лише суб’єктів господарської діяльності, надавачів платіжних послуг – юридичних осіб, які користуються послугами банків з електронної комерції.
Зазначену інформацію використовує Нацбанк “виключно в наглядових цілях”. Так, наприклад, з цією звітністю там нещодавно виявили обслуговування діяльності нелегального грального бізнесу з використанням послуг банків, у тому числі електронної комерції.
Зі свого боку Олег Гороховський, співзасновник компанії Fintech Band, яка керує необанк-проєктом monobank, спростував інформацію про фінансовий моніторинг всіх платіжних операцій з боку Національного банку.