Національний банк України з 21 травня 2022 року скасував обмеження на встановлення курсу, за яким уповноважені установи можуть продавати готівкову іноземну валюту клієнтам. Раніше відповідний курс не мав відхилятися від офіційного більш ніж на 10%.
Оскільки зміни викликали активне обговорення серед учасників ринку, регулятор підготував детальне роз’яснення щодо цього.
Перш за все, НБУ наголосив, що офіційний курс гривні до долара США залишається фіксованим – на рівні 29,25 грн/дол. США. Фіксація обмінного курсу дає змогу стримати інфляційні процеси (через здешевлення критичного імпорту) та утримати під контролем інфляційні очікування.
Незмінними також залишаються обмеження на встановлення курсу банками в безготівковому сегменті валютного ринку. Банки і надалі мають проводити операції з купівлі-продажу безготівкової валюти з клієнтами за курсом, що перебуває в діапазоні, де нижня межа – офіційний курс, а верхня – офіційний курс +1%.
Як зазначив регулятор, більшість операцій на валютному ринку здійснюється саме в його безготівковому сегменті, де, зокрема, продають та купують безготівкову валюту експортери та імпортери. Таким чином імпортери можуть закуповувати валюту за курсом, який близький до курсу продажу валюти експортерами. У разі виникнення дефіциту валюти на ринку НБУ закриває його продажом валюти зі міжнародних резервів.
Другим сегментом валютного ринку є готівковий. Готівковий ринок під час воєнного стану працює в обмеженому режимі. Банки можуть продавати через каси іноземну валюту лише в тому обсязі, в якому до цього купили її в населення. До війни між готівковим та безготівковим сегментами ринку існувало майже вільне перетікання готівкової валюти, плюс населення могло вільно купувати валюту в банків. Наразі валютні обмеження НБУ поставили “завісу” на такі перетікання та на обсяг продажу готівкової валюти банками.
Однак, як наголосили в Нацбанку, зараз на готівковому ринку здебільшого купують валюту для спекулятивного заробітку, фінансування “сірого” імпорту, який не належить до критичного, а також переведення заощаджень в іноземну валюту. Жоден з цих напрямів не є критичним пріоритетом для підтримки економіки під час війни. Тому Національний банк не витрачає дефіцитні міжнародні резерви для згладжування коливань у цьому сегменті ринку.
Із 21 травня 2022 року НБУ дозволив банкам не обмежувати свої курси з продажу готівкової валюти. Це вирівняє умови для банків порівняно з обмінниками, що сприятиме підвищенню ефективності готівкового ринку та зменшенню коливань обмінного курсу на ньому.
Також регулятор зняв обмеження на встановлення курсу, за яким банки списують з рахунків клієнтів кошти в гривні, якщо клієнти розраховуються гривневими картками за кордоном або знімають з карток готівкову валюту.
Таким чином, НБУ створює можливості для зближення курсу конвертації валюти для громадян, які тимчасово перебувають за кордоном, і курсу купівлі готівкової валюти для громадян, які залишаються в Україні.
Також у Нацбанку зазначили, що це мінімізує “картковий туризм”. За наявними даними, значна частина операцій з гривневими картками за кордоном – це зняття готівки з банкоматів. Помітна частина цієї готівки потім повертається в Україну і потрапляє на нелегальний готівковий ринок. Тобто де-факто дефіцитні валютні ресурси можуть витрачатися на непріоритетні для воєнного часу потреби, що зараз вкрай важливо мінімізувати.
Тому вирівнювання умов прямої (через готівкові операції) та непрямої (через карткові операції) купівлі валюти, в Україні та за кордоном, населенням є заходом, який дасть змогу запобігти непродуктивному виведенню капіталу та захистити міжнародні резерви України.
Думки та коментарі експертів
Після оприлюднення даної інформації учасники ринку та експерти поділилися у соцмережах своїми думками щодо змін.
Зокрема, як розповіла в телемарафоні Голова Ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова, курс гривні до іноземних валют має стабілізуватися впродовж найближчих 10-12 днів після того, як Національний банк зняв обмеження щодо курсоутворення для комерційних банків.
“Через 10-12 днів буде нормалізація курсу між “білим” та “сірим” ринком. Зараз вирівняється можливість для банківського сегменту продажу валюти фізичним особам після того, як регулятор зняв 10% обмеження. Тепер банки зможуть купувати валюту за більш привабливим курсом, що припинить розквіт операцій на “сірому” ринку”, – зазначила пані Олена.
Співзасновник monobank Олег Гороховський, у свою чергу, закликав НБУ переглянути встановлені обмеження. Підприємець написав у своєму Telegram каналі наступне:
“Як я “люблю” таке… У нас завжди у застосунку був єдиний курс – для операцій з картками, для обміну всередині застосунку та для ФОП. Чому? Тому що це правильно. Наявність різних курсів – це складно.
Сьогоднішні обмеження змушують нас зробити різні курси – за операціями у застосунку та операціями ФОП курс не може відрізнятись більше ніж на 1% від курсу НБУ, а за картковими транзакціями та обміном у відділеннях (яких у нас немає) – може.
Ну і виходить “красиво” – продавати валюту ФОПам ми не можемо, а купувати у них валюту можна лише за курсом НБУ+1%. ФОПи “щасливі”.
Продаж валюти клієнтам під транзакції за кордоном – величезні обсяги, які раніше були обмежені +10% від курсу НБУ, а тепер втратили обмеження. І тут виходить “дилема ув’язненого” – всі чекають, хто з банків першим поставить ринковий курс за картками (~36-37) і від кого втечуть усі клієнти в банки, які поки що курс не поставили.
А нам ще, крім іншого, потрібно цю “красу” запрограмувати.
Ми хочемо дати клієнтам ФОП валютну картку, щоб вони не продавали валюту за неринковим курсом. Але я все-таки прошу НБУ подивитися на цю ситуацію очима клієнтів та обговорити з банками, як зробити так, щоб були “і вовки ситі, і вівці цілі”. Здається, щось не те з цими обмеженнями”.
Петро Чернишов, відомий український топ-менеджер, колишній керівник компанії Київстар та член наглядової ради “Фармак”, теж не підтримує нововведення.
“Ну гаразд – дозволили нашим банкам встановлювати вільний курс гривні за операціями з картками. Щоб припинити так званий картковий туризм, коли люди перетинали кордон з десятками карток, знімали те що можна за максимальними лімітами, поверталися назад і потім цією валютою торгували в пунктах обміну. Розумно? Так!
Я б дозволив знімати, скажімо, хоча б максимум 50 євро на день і, скажімо, до 500 євро на місяць – це б убило “картковий туризм”. Але НБУ видніше.
А потім найцікавіше: такий самий вільний курс введено і на покупки за картками за кордоном! І ось це, я вважаю, неймовірне за своєю жорстокістю рішення.
Нині за кордоном приблизно 6 мільйонів біженців із України. Здебільшого це жінки та діти. Багато хто з них продовжує працювати віддалено у різних українських бізнесах. Багато хто з них отримує стипендії, пенсії, допомогу – все у гривнях, звичайно. У більшості чоловіки в Україні – і вони їм на картки переказують зароблені гривні. Просто щоб ті могли жити гідно в набагато дорожчих країнах.
І ось усі їхні заощадження та доходи беруть і зменшують одразу відсотків на 15% – а потім може і на 30% – адже курс же вільний тепер для таких операцій!
Звісно, хтось може розповісти про покупки з українських карток сумок Луї Віттона. Є, мабуть, і таке. Але це тисячі випадків, а не ті мільйони покупок на день – їжі, одягу, квитків на транспорт та багато іншого.
Чому не можна було запровадити обмеження – скажімо, 1000 євро на місяць – на покупки з однієї картки з конвертацією гривні за адміністративним курсом? Таким чином відсікли б усіх цих “Луї Віттонів” і не принижували б мільйони жінок та дітей у Європі. Деяким скоро доведеться перейти там на гуманітарну допомогу.
Іноді дивуєшся, чому серйозні державні діячі так погано прораховують наслідки своїх рішень”.
