Китайський юань випередив євро і став другою за розміром світовою валютою, яку використовують у глобальному торговельно-фінансовому фінансуванні. За даними міжнародної міжбанківської системи SWIFT, частка юаня підскочила з 3,91% на початку року до 5,8% у вересні. Тим часом долар зберігає абсолютне домінування із 84,2%.
Як зазначає Reuters, світові компанії прямують на боргові ринки Китаю, випускаючи рекордні обсяги облігацій, номінованих у юанях, і займаючи великі суми грошей у банків материкового Китаю. Таким чином вони одержують вигоду з мінімальних процентних ставок у юанях, поки вартість фінансування в інших країнах різко зростає.
Компанії та банки залучають рекордні суми коштів через облігації в юанях, випущені в материковому Китаї та Гонконгу. Відтак зростання цих запозичень у китайських банків призвело до того, що юань випередив євро і став другою після долара світовою валютою trade finance.
Іноземні компанії, серед яких BMW та Crédit Agricole, а також закордонні підрозділи китайських фірм за 10 місяців 2023 року позичили рекордні 125,5 млрд юанів, еквівалент $17,3 млрд, у так званих “панда-бондах”, що на 61% більше, ніж рік тому. Сума схожих запозичень у Гонконгу теж рекордна — за вісім місяців 343 млрд юанів або на 62% більше проти минулого року.
Водночас, як зауважують в Reuters, переоцінювати глобалізацію юаня не варто. Більшість коштів з позик отримують китайські “дочки” міжнародних компаній, а більша частина зовнішніх запозичень — це операції материкових компаній у Гонконгу. Також з китайського ринку досі йдуть інвестори, які побоюються геополітичної напруженості та сумнівних перспектив зростання.