Як ми писали раніше, 16 жовтня компанія Ukrainian Processing Center (UPC) провела круглий стіл «Що далі? Європейські платіжні тренди, що змінюють Україну», в рамках якого провідні експерти Європи розповіли про ключові тенденції платіжного ринку і, звісно, не оминули питання – яким чином це може вплинути на Україну. Fintech Insider продовжує цикл публікацій із найцікавішими тезами виступів круглого столу.
Ще одним спікером заходу став Маттіас Декан. Маттіас — досвідчений банківський керівник із понад 25-річним міжнародним досвідом у сферах роздрібного та SME-банкінгу, платіжних рішень і цифрових фінансових сервісів. Наразі він обіймає посаду керівника напрямів продуктів і платежів для роздрібних клієнтів та малого і середнього бізнесу в Raiffeisen Bank International AG (RBI), де відповідає за розвиток платіжних рішень, щоденних банківських сервісів і продуктів з управління активами на всіх ринках групи RBI.
На думку знаного фахівця, поки європейський фінансовий сектор обговорює Open Banking, миттєві платежі та штучний інтелект, у центрі дискусії залишається набагато фундаментальніше питання: хто контролюватиме платіжну інфраструктуру майбутнього? Його головний меседж звучав доволі просто: Європа потребує власних платіжних альтернатив, але будь-яка нова система буде успішною лише тоді, коли зробить життя клієнта простішим.
За словами Декана, сьогодні європейський ринок переживає безпрецедентний період змін. Якщо ще кілька років тому головними інструментами залишалися платіжні картки та банківські перекази, то тепер банки одночасно працюють із миттєвими переказами, цифровими валютами центральних банків, стейблкоїнами та платежами Account-to-Account (A2A).
«Ми вітаємо наявність альтернатив. Це добре для клієнтів і добре для європейських користувачів. Платежі мають бути швидкими та стати невід’ємною частиною сучасної фінансової інфраструктури», – наголосив Декан.
Саме тому RBI сьогодні бере участь одразу в кількох великих ініціативах: від розвитку міжнародних переказів до проєктів цифрового євро, європейського стейблкоїна та платіжної системи Wero.
Однією з найцікавіших частин виступу спікера стала оцінка перспектив цифрового євро. Попри те, що навколо проєкту досі тривають дискусії, у RBI не ставлять під сумнів сам факт його появи. «Поїзд уже рушив», – фактично так охарактеризував ситуацію Маттіас Декан. За його словами, сьогодні для банків питання полягає не в тому, чи з’явиться цифрове євро, а в тому, як працювати з ним після запуску та які нові можливості воно створить для фінансової системи.
Саме тому RBI ухвалила рішення активно долучатися до майбутніх випробувань цифрового євро та брати участь у пілотних проєктах. Банк уже працює над відповідними ініціативами в Австрії, Словаччині та Хорватії. Водночас Декан визнає, що перед цифровим євро залишається чимало відкритих питань. Серед них – модель комерціалізації, розподіл ролей між центральними та комерційними банками, а також зрозуміла користь для кінцевих споживачів.
Якщо цифрове євро залишається проєктом майбутнього, то ініціатива Wero вже сьогодні розглядається банками як одна з найбільш амбітних платіжних ініціатив Європи. На відміну від більшості національних A2A-рішень, Wero створюється як міждержавна платіжна система з самого початку. Усі інші схеми сьогодні залишаються переважно національними. «Wero має потенціал стати справді загальноєвропейським рішенням», – зазначив Декан. Проєкт уже працює на ринках Німеччини, Франції, Бельгії, Люксембургу та Нідерландів, охоплюючи близько 65 мільйонів рахунків. У липні 2026 року до складу акціонерів European Payments Initiative (EPI), яка розвиває Wero, приєдналася і група Raiffeisen Bank International разом із Raiffeisen Landesbanken of Vienna – Lower Austria, Upper Austria and Styria.
Wero вже веде роботу над інтеграцією з іншими європейськими системами. До проєкту мають долучитися скандинавські рішення Vipps MobilePay, а також інші учасники європейського A2A-ринку. Для координації взаємодії партнерів створюється спеціальна структура BridgeCo. Спочатку співпраця охоплюватиме P2P-платежі, а згодом – електронну комерцію та оплату в торговельних точках. Фактично йдеться про спробу створити не єдину платіжну систему для всієї Європи, а мережу взаємопов’язаних платформ, які працюватимуть за спільними правилами.
Попри фокус виступу Маттіаса на новітніх технологіях, ще однією важливою тезою стала думка про користувацький досвід. На його переконання, платіжна індустрія часто схильна ускладнювати процеси, пропонуючи клієнтам дедалі більше варіантів вибору.
Для ілюстрації Маттіас Декан навів приклад із Сінгапуру, де в одному таксі пасажирам пропонують понад десять способів оплати. Проте на практиці більшість клієнтів усе одно розраховувалися готівкою. «Ми можемо запропонувати клієнту навіть п’ятнадцять способів оплати, але він і надалі користуватиметься тим способом, до якого вже звик», – зазначив Декан. Саме тому майбутня конкуренція на платіжному ринку визначатиметься не лише тарифами чи технологіями. Переможуть ті рішення, які зроблять платежі максимально непомітними, зрозумілими та природними для користувача.
Наприкінці виступу Маттіас Декан окремо торкнувся перспектив України. На його думку, подальша інтеграція українського фінансового сектору до європейського платіжного простору є логічним і бажаним сценарієм розвитку. Особливе значення він відводить Open Banking, який поступово доповнює фундамент нової платіжної екосистеми Європи.
«Я був би дуже радий, якби Україна долучилася до загальноєвропейських платіжних схем», – підсумував представник RBI. «Чим дешевшими та ефективнішими будуть платіжні рішення, тим краще це буде для економіки».
І саме цей висновок, мабуть, найкраще характеризує нинішній момент для всієї європейської платіжної індустрії: боротьба вже точиться не просто за нові технології, а за створення спільного фінансового простору, у якому платежі стають швидшими, простішими та доступнішими незалежно від кордонів.
Компанія UPC, яка належить австрійський групі RBI, уважно відстежує всі сучасні тренди розвитку платіжних технологій і успішно реалізує їх не лише в Україні, але й на інших європейських ринках.
