2025 рік на тлі війни в Україні та регуляторних змін готує нові виклики та задачі для гравців фінансового сектору, в першу чергу – банків. До чого варто готуватися? Та які загрози вбачають самі банки в році, який стартував? Ми запитали відомих українських банкірів.
Виклики для європейських банків
Компанія EY поділилася своїм баченням перешкод, які водночас можуть стати можливостями для європейських банків у 2025-му.
- Миттєві платежі
З 9 січня 2025 року банки та платіжні компанії ЄС повинні дотримуватися схеми миттєвого кредитового переказу SEPA (SCT Inst), забезпечуючи можливість отримання миттєвих платежів у євро, доступність коштів для одержувача та надсилання підтвердження до платіжного провайдера платника протягом 10 секунд в цілодобовому режимі. Відповідність цій вимозі передбачає значні інвестиції в інфраструктуру та операційну діяльність, оскільки багато установ мають застарілі системи, які не можуть підтримувати миттєві платежі 24/7/365.
- Боротьба з шахрайством
З кожним роком шахраї вдосконалюють свої інструменти та атаки. Окрім того, запровадження миттєвих платежів посилює потребу в заходах для моніторингу, виявлення та запобігання шахрайству в режимі реального часу. Це також вимагає технологічної модернізації та інвестицій.
- Конкуренція та інновації
Конкуренція з боку фінтех-компаній для традиційних банків зростає. Тож банки продовжуватимуть оцифровувати сервіси, щоб не втрачати клієнтів та здобувати нових. Окрім того, посилюватиметься співпраця банків з фінтехами.
- Економічна та політична нестабільність
Поточна економічна ситуація в Європі, російсько-українська війна, геополітичні кризи, зміна влади в деяких країнах – все це впливатиме на стабільність банківського сектору ЄС в 2025 році.
Виклики для українських банків
FinTech Insider провів бліц-опитування серед керівників провідних українських державних і приватних банків щодо того, яких викликів вони очікують в 2025 році.
Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку
За майже три роки повномасштабного вторгнення українська банківська система навчилася давати раду викликам великої війни. При цьому головний виклик для банківської системи залишається той самий, що і на початку повномасштабного вторгнення, – це невизначеність, викликана перебігом воєнних дій. Для того, щоб працювати більш стабільно під час повномасштабної війни, Ощад продовжує вдосконалювати свої політики безперервної діяльності, здійснює додаткові заходи фізичної безпеки, розвиває мережу установ, які здатні працювати під час блекаутів, посилює захист від кіберзагроз тощо.
Все більшим викликом є негативні демографічні показники – а це потенційне зменшення клієнтської бази та складнощі з пошуком персоналу. Боротьба за клієнтів посилюється ще й тому, що на ринок фінансових послуг активно виходять небанківські гравці: поштові та мобільні оператори, необанки тощо. Для утримання/залучення нових клієнтів Ощадбанк продовжує покращувати свої послуги: з особливим акцентом на діджиталізації. Так, у минулому році ми запровадили дистанційний онбоардінг для фізичних осіб та ФОПів, завдяки якому стати клієнтом Ощаду можна дистанційно без відвідування відділень. Щоб полегшити процес рекрутингу нових співробітників банк також покращує бренд роботодавця, співпрацює із ветеранськими організаціями, вишами тощо.
Наші очікування від найближчого майбутнього і те, як ми плануємо зберігати та посилювати нашу конкурентну позицію, відображені в стратегічній програмі розвитку Ощаду до 2028 року, яку наглядова рада банку ухвалила минулоріч. Особливий наголос у документі робиться на подальшій цифровізації продуктів та процесів, аналізі даних, використанні штучного інтелекту тощо.
Лілія Лазепко, членкиня правління АТ “ОТП БАНК”
Як член правління ОТП БАНК, відповідальний за Operations&IT, я бачу кілька ключових викликів для українських банків у 2025 році. По-перше, зростаюча конкуренція з боку фінансових компаній вимагає від традиційних банків швидкої адаптації до цифрових змін. Банки України готуються до впровадження цьогоріч миттєвих платежів та Open Banking – системи, яка робить зручнішим платіжний сервіс для клієнтів та водночас вимагає значних змін в інфраструктурі платіжних послуг. Інтеграція нових технологій, таких як роботизація та штучний інтелект, стане необхідною умовою для збереження конкурентоспроможності. До того ж банківським установам потрібно суттєво оптимізувати свої операційні процеси шляхом повної диджиталізації. Це слід зробити для підвищення ефективності та зниження витрат.
По-друге, актуальною залишається проблема забезпечення безпеки даних. В умовах глобалізації кіберзагрози продовжують еволюціонувати, тому банки повинні інвестувати у посилення своїх IT-систем для захисту клієнтської інформації та гарантування стабільності операцій. Інтеграція систем та безпека в мультиканальній екосистемі, зокрема, через мобільні додатки та онлайн-сервіси, буде однією з найважливіших задач для фінансових установ у найближчі роки.
Інна Тютюн, членкиня правління Sense Bank
Конкуренція на фінансовому ринку посилюється, що спонукає українські банки активніше впроваджувати технології та інновації, щоб покращувати клієнтський досвід. Водночас через стрімкий розвиток технологій, зокрема штучного інтелекту, питання кібербезпеки та ідентифікації стають першочерговими, зростає важливість управління згодою користувача на передачу його даних і відкликання такої згоди.
Ще один важливий виклик для всього сектору у 2025 році – відкритий банкінг, впровадження якого є обов’язковим. Однак для того, щоб його реалізація була ефективною, необхідно розробити бізнес-модель, що буде цікавою як для споживачів, так і для банків й фінтеху, які мають на меті отримувати прибуток. У цьому напрямі Sense Bank відкритий до співпраці з компаніями фінтех-ринку.
Серед іншого, цього року банки продовжать втілювати інклюзивні стандарти та підходи, щоб забезпечити доступ до фінансових послуг і продуктів для абсолютно всіх клієнтів. До прикладу, команда Sense Bank розвиває напрям диджитал-інклюзії: наразі займаємося відповідною адаптацією нашого сайту та мобільного застосунку Sense SuperApp.
Іван Світек, голова правління Unex Bank
Головним викликом, звичайно, є війна, що триває. 2024 рік з точки зору кредитної активності виявився досить непоганим. Корпоративний кредитний портфель загалом по системі зріс на 8,2%, а портфель фізосіб на 22,9%. Виріс і депозитний портфель, хоча через інфляцію, яка наприкінці року прискорилася до 12% у річному вимірі, а також девальвації гривні це зростання відбувалося здебільшого за рахунок коштів на вимогу. Лише 29% всього приросту минулого року – строкові безвідкличні вклади.
Інфляція та підвищення податкового навантаження на доходи від депозитів залишатимуться одним із викликів для банківського сектора щонайменше у першій половині цього року. На практиці це спричинятиме посилення конкурентної боротьби за вкладника та скорочення маржинальності.
Триваюча війна та пов’язані з нею ризики продовжують негативно впливати на споживчий попит та кредитну активність. Незважаючи на дуже хороші показники минулого року, твердо бути впевненим у збереженні такої ж динаміки у 2025 році не можна через неймовірно високу невизначеність. Я оптиміст і хочу вірити, що цього року війна завершиться. Але, звісно, абсолютної впевненості у такому сценарії не може бути ні в кого.
Говорячи про технології, я б виділив два ключові напрямки, які одночасно є і викликом, і потенційними точками зростання. Насамперед – і це глобальний тренд – я говорю про алгоритми AI. Ще минулого року ця абревіатура стала синонімом інновацій та багатьох гучних відкриттів, але й у той же час і скандалів. На кшталт звинувачень на адресу великих американських страхових компаній у сфері медицини, які імплементували AI до механізмів ухвалення рішень щодо страхового покриття.
Менше з тим, такі кейси свідчать, що AI вже активно використовується у фінансовій сфері. Очевидно, що можливості технології можуть бути використані в банкінгу досить широко: від оцінки кредитного ризику до боротьби з шахрайством та фінмоніторингом. І це точно стане трендом найближчих років.
Другий напрямок – криптовалюти. Обрання Трампа та пов’язані з ним очікування повернули до ринку криптовалют підвищену увагу. Однак в Україні є ще одна, не менш важлива обставина, яка дає підстави говорити про значні зміни протягом цього року. За заявами голови податкового комітету Верховної Ради, доопрацьований законопроект, що вносить зміни до закону про віртуальні активи, може бути ухвалений у найближчі місяці. Потрібен ще певний час для підготовки підзаконних актів регуляторами (Мінцифри та НБУ). Але є дуже непогані шанси, що цього року закон запрацює. Це означає, що банкам потрібно буде активно включитися у розробку нових продуктів та механізмів.
