23 червня 2022 року Україна офіційно отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі. Це відкриває перед Національним банком України ширші можливості для реалізації євроінтеграційних процесів у фінансовій сфері та максимального наближення до однієї з ключових цілей центробанку, повідомляє пресслужба регулятора.
“Питання європейської інтеграції постійно у фокусі уваги Національного банку України. Адже відповідно до нашої візії ми бачимо Національний банк повноправним членом європейської спільноти центробанків. Отримання статусу держави-кандидата на членство в ЄС суттєво наближає нас до реалізації цієї мети, – прокоментував результати саміту Європейської Ради Голова Національного банку України Кирило Шевченко. – Ми продовжимо дотримуватися європейського курсу в процесі подальшої трансформації та розвитку фінансової системи України. А як центробанк країни-кандидата на членство в ЄС матимемо значно ширші можливості для його реалізації”.
Зазначається, що НБУ постійно працює над імплементацією актів права ЄС у національне законодавство України, упровадженням міжнародних стандартів у сфері фінансових послуг, виконанням рішень двосторонніх органів асоціації Україна – ЄС та інших міжнародно-правових зобов’язань і домовленостей у сфері європейської інтеграції, а також зміцненням довіри до Національного банку як центрального банку, який дотримується європейських стандартів у своїй діяльності.
Що вже зроблено НБУ в напрямі євроінтеграції
З метою забезпечення максимального наближення регулювання фінансового сектору України до стандартів і правил ЄС Національний банк першочергову увагу приділяє підготовці комплексних законодавчих змін і удосконаленню нормативно-правової бази у сфері банківського регулювання та нагляду, платіжних систем, страхування, кредитної кооперації, фінансової звітності, боротьби з відмиванням грошей, цифрового ринку відповідно до зобов’язань за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
Завдяки спільним зусиллям Національного банку та Верховної Ради України у 2021 році регулювання фінансового сектору України значно наблизилося до європейських стандартів, що дало змогу досягнути найбільшого прогресу щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Розроблені і прийняті базові закони України, які ґрунтуються на нормах права Європейського Союзу щодо фінансових послуг та імплементують ключові директиви і регламенти ЄС у цій сфері. Зокрема:
- рік тому ухвалено Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи”
- у червні 2021 року ухвалено Закон України “Про платіжні послуги”.
Наразі Національний банк активно працює над оновленням та розробленням нормативно-правових актів у сфері регулювання платіжних послуг. Зокрема, з питань безготівкових розрахунків, відкриття і закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг, здійснення операцій з електронними грошима, виконання міжбанківських платіжних операцій, залучення комерційних агентів для надання фінансових платіжних послуг, авторизації діяльності надавачів платіжних послуг, реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг, оверсайту платіжної інфраструктури тощо;
- у листопаді 2021 року Верховною Радою України ухвалено Закон України “Про страхування”. Закон запроваджує нову модель регулювання, спрямовану на формування платоспроможного, стійкого, конкурентного ринку страхування в Україні з належним захистом прав споживачів послуг страхування. Він передбачає, зокрема, удосконалення вимог до ліцензування страховиків, оцінки їх платоспроможності та ліквідності, побудови ефективної системи корпоративного управління, застосування ризик-орієнтованого пруденційного нагляду, виведення страховиків з ринку та передавання страхового портфеля, встановлення нових вимог до страхових посередників.
Серед інших питань у сфері фінансових послуг, важливих для реалізації наших євроінтеграційних прагнень, над якими продовжує працювати Національний банк:
- супроводження у парламенті проєкту Закону України “Про кредитні спілки” (реєстраційний № 5125), який готується до другого читання;
- продовження спільно з експертами Світового банку та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розроблення законопроєкту щодо врегулювання неплатоспроможності банків відповідно до Директиви 2014/59/ЄС, що встановлює рамкові положення щодо оздоровлення і санації кредитних установ та інвестиційних компаній;
- підготовка нової редакції Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” з урахуванням Директиви 2009/103/ЄС про страхування цивільної відповідальності у зв’язку з використанням моторних транспортних засобів та забезпечення виконання обов’язку щодо страхування такої відповідальності;
- продовження реалізації кроків з валютної лібералізації, які передбачені розробленою спільно з експертами МВФ Дорожньою картою скасування валютних обмежень – щойно стабілізується ситуація в країні та будуть сприятливими економічні умови.
Нові виклики та можливості
За результатами саміту ЄС, перед Національним банком як регулятором ринку фінансових послуг України з’являються додаткові зобов’язання та завдання.
Серед них:
- виконання взятих Україною зобов’язань для отримання режиму єдиного внутрішнього ринку ЄС, зокрема наближення українського законодавства у сфері фінансових послуг до права ЄС та продовження лібералізації руху капіталу;
- розширення взаємодії з європейськими інституціями, зокрема Єврокомісією, Європейським центральним банком, Європейським органом банківського нагляду (EBA), Європейським органом зі страхування та пенсійного забезпечення (EIOPA), центробанками й наглядовими органами держав – членів ЄС;
- сприяння надходженню нового виняткового пакета макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 9 млрд євро на підтримку макроекономічної стабільності та іншої допомоги ЄС;
- для забезпечення більш тісної інтеграції українського та європейського фінансових ринків та відкриття доступу для їх учасників до додаткових інструментів здійснення міжнародних платежів вжиття разом із зацікавленими державними органами заходів із метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (Single Euro Payments Area, SEPA);
- ефективна комунікація щодо ролі Національного банку в євроінтеграційному процесі з метою посилення рівня підтримки членства України в ЄС і всередині країни;
- участь у перегляді переліку пріоритетних євроінтеграційних законопроєктів;
- посилення крос-секторальної взаємодії з Урядом України для визначення заходів, спрямованих на відновлення української економіки після завершення війни, та подальша участь у їх реалізації;
- виконання умов ЄС, наведених у висновку за результатами розгляду заявки на членство України в ЄС.
